Справа №380/16848/21
29 листопада 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівські області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівські області із вимогами:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років з 01.04.2019 р.;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2019 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 06.08.2020 №62/21-459-78 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ), у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення. Однак, при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 у справі №380/8798/20 відповідач протиправно, на думку позивача, зменшив відсоток основного розміру пенсії із 80% до 70%. Окрім цього зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі № 1.380.2019.007041 дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 80% до 70% сум грошового забезпечення вже визнавались протиправними. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 12.10.2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав, 10.11.2021 року подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суд від 30.12.2020 у справі №380/8798/20, застосовано Закон України від 07.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким було внесено зміни до Закону України № 2262-ХІІ«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно статті 13 Закону №2262 (в редакції діючої на час виконання рішення суду) максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений за нормами цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені у встановленому законом порядку до І категорії, 100%, до ІІ категорії 95%. Таким чином, на думку відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області правомірно врахувало при перерахунку пенсії на виконання рішення суду, розмір 70% грошового забезпечення позивача, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії з 01.01.2018 Законом 2262 встановлений максимальний розмір пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення. У зв'язку з вищенаведеним, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
На підставі довідки Управління Служби безпеки України про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення та згідно Постанов КМУ №103 і №704, у 2018 році ГУПФУ у Львівській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018. При вказаному перерахунку ГУПФУ у Львівській області зменшило основний розмір призначеної пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись з такими діями ГУПФУ у Львівській області ОСОБА_1 звернувся до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі №1.380.2019.007041, дії ГУПФУ у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії позивача з 80% до 70% сум грошового забезпечення визнано протиправними та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача та її виплату, виходячи з розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення.
На виконання судового рішення у справі №1.380.2019.007041 ГУПФУ у Львівській області провело перерахунок пенсії виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення.
За наслідками розгляду зразкової справи №160/8324/19, Верховним Судом винесено рішення від 17.12.2019, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, у якому зазначено, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати особа має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Враховуючи наведене, на виконання вказаного вище рішення Верховного Суду позивачу Управлінням Служби безпеки України у Львівській області було видано довідку за №62/21-459-78 від 06.08.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії, до якої включено грошове забезпечення позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
У зв'язку з відмовою ГУПФУ у Львівській області провести перерахунок пенсії позивача на підставі вищевказаної довідки, ОСОБА_1 знову звернувся до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 по справі №380/8798/21, дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі довідки №62/21-459-78 від 06.08.2021 року визнано протиправними та зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсію на підставі довідки Управлінням Служби безпеки України у Львівській області №62/21-459-78 від 06.08.2021 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення і премії.
Позивач подав до ГУ ПФУ запит на отримання публічної інформації щодо здійснення перерахунку його пенсії на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 по справі №380/8798/20.
Листом від 15.07.2021 за №1300-5308-8/63554 ГУПФУ у Львівській області повідомило ОСОБА_1 про те, що на виконання Львівського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 по справі №380/8798/20 проведено перерахунок його пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області №62/21-459-78 від 06.08.2021. З 01.06.2021 розмір пенсійної виплати становить 12669,65 грн. Доплата пенсії на виконання судового рішення за період з 01.04.2019 по 31.05.2021 становить 80029,12 грн., але буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України.
Позивач вважаючи дії ГУПФУ у Львівській області щодо повторного зменшення основного розміру його пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення звернувся до суду із означеним позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008, пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Своєю чергою п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб №103 від 21.02.2018 установлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Cудом з'ясовано, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, та її основний розмір склав 70% від грошового забезпечення.
З приводу протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку пенсії позивача, виходячи із розміру такої 70% відповідної суми грошового забезпечення з 01.04.2019, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VI від 08.07.2011 (набрав чинності 01.10.2011), внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
З огляду на викладене, з 01.10.2011 положення ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ.
Відповідно до Закону України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України №1166-VІІ від 27.03.2014 (набрав чинності 01.04.2014), внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, де число 80 змінено на число 70 (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Проаналізувавши викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що приписи ст. 13 Закону №2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.
Незважаючи на викладене, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, відповідач застосував норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що не узгоджується із нормами законодавства вказаними вище.
При вирішенні питання щодо застосування положень Закону №2262-ХІІ у часі, доцільно зауважити таке.
Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У вказаних рішеннях Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Таким чином за змістом висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин викладена Верховним Судом України у постанові від 10.12.2013 у справі №21-420а13.
Додатково суд звертає увагу на те, що призначення пенсії та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, а встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосується перерахунку вже призначеної пенсії.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Такий висновок відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
В рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № Пз/9901/58/18 (240/5401/18) Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №11-198заі19) рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019 залишене без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже, при ухваленні цього рішення судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні у зразковій справі №240/5401/18.
Більше того, суд зазначає, що на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.12.2020 року у справі №380/8798/20 дії відповідача щодо зменшення осново розміру пенсії позивача з 80% до 70% сум грошового забезпечення визнавались протиправними та було зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача виходячи з 80% сум грошового забезпечення.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене, відповідачем протиправно зменшено позивачу при перерахунку основний розмір пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення позивача, адже при виході на пенсію та на виконання рішення суду її розрахунок проводився виходячи з 80% від грошового забезпечення, а не 70%.
Таким чином, суд має підстави зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки право на такий перерахунок уже підтверджено рішенням суду, та виходячи з 80% від грошового забезпечення зазначеного у такій довідці.
Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин, враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн., такий підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням розмірів грошового забезпечення, передбачених у довідці Управління Служби безпеки України у Львівській області №62/21-459-78 від 06.08.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10; ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату з 01.04.2019 року пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, передбачених у довідці Управління Служби безпеки України у Львівській області №62/21-459-78 від 06.08.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виходячи із 80% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням вже виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сасевич О.М.