29 листопада 2021 року справа №320/3975/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області , Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області та до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа ОСОБА_1 , у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 10.06.2019 №417 "Про присвоєння поштової адреси новозбудованому житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 ;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) Білоцерківської міської ради та її виконавчого комітету щодо присвоєння /зміну адрес об'єктам нерухомого майна на території Фурсівської сільської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірного рішення № 417, яким об'єкту нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , присвоєно адресу - АДРЕСА_1 . Зокрема, позивач посилається на те, що приймаючи владне управлінське рішення відповідач протиправно присвоїв адресу об'єкту нерухомого майна який розташований у межах с. Фурси, а не в межах м. Біла Церква.
Позивач зауважив, що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок ОСОБА_1 , знаходиться в межах населеного пункту с. Фурси на території Селекційної станції «Олександрія», що підтверджується Рішенням Білоцерківської районної ради Київської області від 12.03.2015 №40-427 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл Фурси та Чмирівка Білоцерківського району».
Позивач стверджує, що як об'єкт нерухомого майна, щодо якого відповідачем прийнято спірне рішення, так і земельні ділянки, на яких він розташований, є комунальною власністю територіальної громади с. Фурси, що підтверджується відповідною документацією. У зв'язку з цим, за твердженням позивача, спірне рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради у своєму відзиві заперечив проти позовних вимог, зазначивши що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок ОСОБА_1 , знаходиться в межах населеного пункту міста Біла Церква, що підтверджується погодженим у 1955 році Проектом планування та забудови м. Біла Церква; техніко-економічними основами розвитку міста Біла Церква Київської області 1963 року; проектом планування міста Біла Церква (включно з генеральним планом міста Біла Церква) 1964 року, затвердженим у 1966 році, та діючим Генеральним планом м. Біла Церква, що затверджений рішенням міської ради 03.11.2016 № 319-18-VII. Отже, відповідач стверджує, що оскільки об'єкт нерухомого майна, щодо якого прийнято спірне рішення та земельна ділянка, на яких він розташований, є комунальною власністю територіальної громади міста Біла Церква, тому оскаржуване позивачем рішення є правомірним.
Білоцерківська міська рада надала відзив на позовну заяву, в якому погоджується з позицією викладеною у відзиві виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.
Третя особа надала пояснення, в яких зазначив, що за адресою АДРЕСА_2 з 2001 року зареєстровано його право власності. Він та його сім'я є членами громади м. Біла Церква і сплачує комунальні послуги саме до м. Біла Церква. Намірів становитись мешканцем с. Фурси не має. Позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.2021.
В судове засідання представники відповідачів та третьої особи не прибули, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли.
Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи заявлене позивачем клопотання та приймаючи до уваги неприбуття до суду відповідачів та третьої особи, належним чином проінформованих про дату, час та місце розгляду справи, суд вирішив здійснювати подальший розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 10.06.2019 №417 «Про присвоєння поштової адреси новозбудованому житловому будинку, що розташований в м. Біла Церква, Селекційна станція «Олександрія» присвоєно новозбудованому житловому будинку під літ. «А», загальною площею 109,40 кв.м., що розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0290 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3220488300:01:002:0872, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , присвоєно наступну поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Позивач, вважаючи таке рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради протиправним, мотивуючи тим що землі Селекційної станції «Олександрія» знаходяться на території с. Фурси, а також стверджуючи про відсутність у виконавчого комітету компетенції щодо прийняття будь-яких рішень, спрямованих на присвоєння та/або зміну поштових адрес об'єктам нерухомого майна в межах с. Фурси, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку виниклим правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року (надалі - Закон №280/97-ВР).
Відповідно до статті 2 цього Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частиною другою статті 2 Закону №280/97-ВР визначено що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 52 Закону №280/97-ВР передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
Виконавчий комітет ради:
1) попередньо розглядає та схвалює проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;
2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;
3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.
Сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.
Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради (частина шоста статті 59 Закону № 280/97-ВР).
Пунктом першим частини першої статті 37 Закону № 280/97-ВР установлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження, як підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що присвоєння (зміна) адреси, зокрема, об'єктам нерухомого майна, є виключною компетенцію органу місцевого самоврядування, на території якого розташований відповідний об'єкт.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.1955 році рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради депутатів трудящих № 358 було погоджено проект планування та забудови міста Біла Церква Київської області, відповідно до якого територія на якій зараз розміщена Селекційна станція «Олександрія» знаходиться у межах міста Біла Церква Київської області.
18.09.1958 рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих «Про адміністративно територіальні зміни», села Заріччя і Роток включені в межу міста Біла Церква, а Зарічанська і Ротоцька сільради Білоцерківського району ліквідовані.
Зазначене рішення було прийнято згідно з постановою Президії Верховної ради Української PCP від 04.09.1956 «Про передачу деяких питань адміністративно-територіального поділу на вирішення виконавчих комітетів обласних рад депутатів трудящих».
Рішенням виконкому Білоцерківської міської Ради депутатів трудящих № 685 від 12.10.1958 «Про віднесення приєднаних околиць Заріччя і Роток в смугу міста Біла Церква по нарахуванню земельної ренти».
У ході судового розгляду встановлено, що 1963 року було розроблено «Техніко-економічні основи розвитку міста Біла Церква Київської області», а у подальшому було розроблено (Генеральний план) Проектний план планування м. Біла Церква, запроектований Українським Державним інститутом проектування міст ДІПРОМІСТО (м. Київ) в 1963-1964 роках, і площа території міських земель, складала 5590,86 га.
Також, 24.02.1965 було прийнято рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради депутатів трудящих №83 «Про затвердження Акта про встановлення зовнішньої межі міських земель м. Біла Церква».
18.02.1966 було прийнято рішення виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих № 97, яким затверджено Проект планування м. Біла Церква.
Отже, міська межа поступово встановлювалась на той час на підставі пунктів 146-156 Земельного кодексу УССР від 29.11.1922, який діяв до 30.09.1971, і у відповідності до неї об'єкт нерухомості, якому відповідач присвоїв нову адресу, знаходився на території адміністративно-господарської одиниці - міста Біла Церква.
Судом встановлено, що Селекційна дослідницька станція «Олександрія» є державною установою при Національній академії наук України, що розташована на державних землях сільськогосподарського призначення. Будівельний паспорт на будівництво бази наукового обладнання і технічного постачання Білоцерківської дослідницько-селекційної станції МСХ СССР (на зараз - Селекційна дослідницька станція «Олександрія») видано управлінням головного архітектора міста Біла Церква, а рішення про наділення земельних ділянок підприємствам та організаціям міста для будівництва № 154 від 24.03.1966 приймав виконавчий комітет Білоцерківської міської Ради депутатів трудящих.
Адміністративні межі м. Біла Церква межують з с. Фурси, та встановлені рішенням Білоцерківської районної ради народних депутатів від 05.09.1995 № 5-50.
Згідно із пунктом 1 розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 05.06.1997 №1 Фурсівській сільраді народних депутатів дозволено ведення проектно-вишукувальних та будівельних робіт по розміщенню індивідуальних житлових будинків в с. Фурси.
Відповідно до рішення Фурсівської сільради від 24.12.1996 відведено земельну ділянку площею 2,8 га по вул. Польовій, земельну ділянку площею 3,4 га по вул. Незалежності, земельну ділянку площею 2,0 га по вул. Кам'янській із земель запасу для забудови індивідуального сектора.
Рішенням Фурсівської сільради від 28.03.1996 працівникам бази «Олександрія» виділено земельну ділянку площею 6,4 га для будівництва власних житлових будинків.
Згідно із рішенням Білоцерківської районної ради від 21.05.1999 «Про внесення змін до проекту формування території меж Фурсівської сільської ради та села Чмирівка» включено в межі села Чмирівка - 4,0 га земель запасу сільської ради для випасання худоби, і прийнято площу села 108,7 га.
Розпорядженням Білоцерківської РДА від 07.07.2006 №251 до земель запасу Фурсівської сільради передано земельну ділянку площею 330,0 га, у тому числі під житловою забудовою - 32,0 га, землями промисловості - 152,3943 га, сіножатями 143,2057 га, іншими землями - 2,4 га, які було вилучено із землекористування Білоцерківської квартирно-експлуатаційної частини району.
Відповідно до рішення Фурсівської сільради від 14.12.2010 №02-49 «Про уточнення площі території населеного пункту села Чмирівка» збільшено площу населеного пункту села Чмирівка на 2,2 га за рахунок земель запасу (землі бувшого колгоспного двору с. Чмирівка житлової та громадської забудови) та затверджено остаточну площу населеного пункту с. Чмирівка 110,9 га.
Розпорядженням Білоцерківської РДА від 03.02.2012 №69 «Про вилучення земельної ділянки з землекористування Державного підприємства «Експериментальна база «Олександрія» Інституту захисту рослин НААН» в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області» до земель запасу Фурсівської сільради передано земельну ділянку 9,9 га сільськогосподарських угідь.
Також судом встановлено, що після затвердження рішенням Фурсівської сільради від 04.03.2014 № 35-741 Генерального плану сіл Фурси та Чмирівка цією ж радою в той же день було прийнято рішення № 35-756 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни меж населених пунктів сіл Фурси та Чмирівка Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області», на підставі якого Державним підприємством «Київський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» був виготовлений проект землеустрою щодо встановлення меж сіл Фурси та Чмирівка Білоцерківського району Київської області.
24.02.2015 Фурсівська сільрада звернулася до Білоцерківської районної ради з поданням № 72/02-14 про затвердження Проекту землеустрою щодо встановлення меж сіл Фурси та Чмирівка Білоцерківського району Київської області, в результаті чого Білоцерківська районна рада прийняла рішення від 12.03.2015 № 40-427 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл Фурси та Чмирівка Білоцерківського району».
Зазначене рішення № 40-427 оскаржувалось Білоцерківською міською радою до суду. Рішенням Київського окружного адміністративного суду № 810/3401/17 відмовлено Білоцерківській міській раді в задоволенні позову. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 18.09.2019 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги: визнав протиправним та скасував рішення Білоцерківської районної ради від 12.03.2015 №40-427 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл Фурси та Чмирівка Білоцерківського району». Постановою Верховного суду від 03.11.2021 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019, а справу 810/3401/17 про визнання протиправним та скасування рішення № 40-427 - направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Отже на час винесення оскаржуваного рішення № 417 від 10.06.2019 рішення Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 810/3401/17 від 18.09.2019 не існувало, а тому рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл Фурси та Чмирівка Білоцерківського району» № 40-427 від 12.03.2015 було чинним (чинним воно залишається і на час ухвалення рішення по справі № 320/3975/19).
Таким чином, суд приходить до висновку, що виконавчий комітет Білоцерківської міської ради не мав права на власний розсуд змінювати приналежність до адміністративно-господарської одиниці об'єкта нерухомості, якому присвоєно поштову адресу спірним рішенням, а отже позовна вимога про скасування рішення № 417 від 10.06.2019 підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про встановлення відсутності компетенції, суд зазначає, що скасування оскаржуваного рішення, у зв'язку з його протиправністю, є належним та достатнім способом захисту права позивача, яке було порушено саме безпосередньо спірним рішенням. Звідси, позовна вимога щодо встановлення відсутності компетенції Білоцерківської міської ради та її виконавчого комітету щодо присвоєння /зміну адрес об'єктам нерухомого майна на території Фурсівської сільської ради, є безпідставною, містить у собі вимоги на майбутнє, тобто ознаки припущення, внаслідок чого задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірність свого рішення.
Таким чином, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність спірного рішення відповідача, а відтак позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 10.06.2019 №417 «Про присвоєння поштової адреси новозбудованому житловому будинку, що розташований в м. Біла Церква, Селекційна станція «Олександрія».
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.