Справа № 591/2200/21
Провадження № 2-др/591/52/21
23 листопада 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді - Северинової А.С.,
з участю секретаря cудового засідання - Синецької І.О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Рішки Д.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми заяву представника законного представника позивача ОСОБА_3 - Нежевело Валентини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення
в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , треті особи: Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради, Садівська сільська рада Сумського району Сумської області, про стягнення аліментів, -
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_5 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01 квітня 2021 року до досягнення дитиною повноліття і аліменти сплачувати безпосередньо неповнолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допущено негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн 00 коп.
01 листопада 2021 року від представника законного представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Нежевело Валентини Вікторівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь законного представника неповнолітнього позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн та 60 грн на поштові супроводжувальні витрати доведення доказів, а всього - в сумі 8060 грн. Заява мотивована тим, що про наявність витрат на правничу допомогу було доведено суду представником позивача адвокатом Цурканом В.І. у заяві від 28 жовтня 2021 року та під час судового засідання від 28 жовтня 2021 року адвокатом Нежевело В.В. Безпосередньо неповнолітній позивач ОСОБА_5 судові витрати на правничу допомогу адвоката не сплачував, договір про надання правничої допомоги укладався з законним представником неповнолітнього позивача - батьком ОСОБА_3 , який поніс судові витрати по оплаті правничої допомоги адвоката. Детальний опис робіт, факт їх надання, виконання підтверджується квитанцією та актом виконаних робіт. Також у заяві ставиться питання про стягнення витрат по поштовому супроводженню доказів у сумі 60 грн, які представник позивача відніс до судових витрат, пов'язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 листопада 2021 року вказана заява призначена до розгляду в судовому засіданні на 11 листопада 2021 року на 16-годину 30 хв.
10 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Рішки Д.С. про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування клопотання зазначає, що судові витрати можуть бути стягнуті з відповідача лише пропорційно розміру задоволених вимог позивача, тобто, в розмірі 50 %. До того ж, судовими витратами є лише витрати, понесені позивачем або відповідачем по справі. Витрати, понесені законним представником ОСОБА_3 на оплату професійної правничої допомоги, не є судовими витратами, а тому, відповідно, відшкодуванню не підлягають. Також зауважує, що попередній розрахунок суми судових витрат не надавався, що є підставою для відмови у задоволенні заяви. Представник відповідача також вважає, що заявлений розмір судових витрат не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат.
11 листопада 2021 року розгляд заяви відкладено до 23 листопада 2021 року у зв'язку із зайнятістю головуючого судді Северинової А.С. в розгляді іншої цивільної справи.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник Рішка Д.С. заперечували проти задоволення заяви та підтримали подане ними клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Представники законного представника позивача ОСОБА_3 - адвокати Нежевело В.В. та Цуркан В.І. просили розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення провести за їх відсутності.
Треті особи до суду не з'явились, про розгляд заяви повідомлялись належним чином.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час ухвалення 28 жовтня 2021 року судом рішення розподіл судових витрат не був вирішений у повному обсязі.
Зокрема, в останньому судовому засіданні, яке відбулось 28 жовтня 2021 року, представником позивача Нежевело В.В. заявлено клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та повідомлено, що фактичну суму понесених судових витрат буде заявлено протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
Заперечення представника відповідача про те, що стороною позивача не було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що є підставою для відмови у задоволенні заяви суд відхиляє, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Водночас, диспозиція частини другої статті 134 ЦПК України не є імперативною, тобто передбачає право суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі не подання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат.
Наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов'язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 927/201/20.
Частина друга статті 134 ЦПК України вказує лише на право, а не на обов'язок суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат.
Ураховуючи конкретні обставини цієї справи, а саме заявлення до закінчення розгляду справи по суті, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, представником позивача клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, подання протягом 5 днів після закінчення судового розгляду відповідної письмової заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що 01 квітня 2021 року та 30 червня 2021 року законний представник неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього уклав договори про правничу допомогу з адвокатом Нежевело Валентиною Вікторівною на надання правничої допомоги під час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до розрахункових квитанцій серії НВВ за № 01-04/2021 та № 30-06/2021 та акта приймання-передачі (звіту) виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детального опису) від 29 жовтня 2021 року за виконану роботу законний представник неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_3 сплатив адвокату Нежевело В.В. винагороду в сумі 8000 грн (т. 2, а.с. 69, 70, 71, 72, 73-75).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
На думку суду, заявлений до стягнення розмір судових витрат на правничу допомогу відповідає критеріям їх дійсності, необхідності та розумності їх розміру, ураховуючи час, витрачений представником позивача на складання заяв по суті справи, під час ознайомлення з матеріалами справи, а також у судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій. У зв'язку із зазначеним, клопотання представника відповідача про зменшення судових витрат на підлягає задоволенню.
Разом з тим, оскільки рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_5 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , задоволено частково, а саме на 50 %, тому з відповідача ОСОБА_1 на користь законного представника неповнолітнього позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 4000 грн, виходячи з розрахунку 8000 грн * 50 % = 4000 грн.
Заперечення представника відповідача про те, що судові витрати на професійну правничу допомогу були понесені законним представником позивача, а не самим позивачем, що є підставою для відмови у задоволенні заяви суд не приймає до уваги, оскільки законний представник діяв в інтересах неповнолітнього позивача. Крім того, ураховуючи, що неповнолітній ОСОБА_5 не має власного доходу, тому не мав можливості самостійно укласти правочин на оплату послуг адвоката та здійснювати оплату гонорару адвоката за надані послуги.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги заяви в частині стягнення витрат по поштовому супроводженню доказів у сумі 60 грн, оскільки вказані витрати не відносяться до судових витрат, пов'язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, про що йдеться у статті 140 ЦПК України.
Крім того, у заяві не зазначено, витрати за поштове супроводження яких саме доказів ставиться питання про стягнення, ураховуючи, що додані до заяви фіскальні чеки датовані 30 жовтня 2021 року, тобто, вже після закінчення розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення.
Отже, заява представника законного представника про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 134, 137, 140, 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника законного представника позивача ОСОБА_3 - Нежевело Валентини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь законного представника неповнолітнього позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.
У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Законний представник: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, адреса: м. Суми, вул. Харківська, буд. 35.
Третя особа: Садівська сільська рада Сумського району, адреса: Сумська область, с. Сад, вул. Войти, буд. 5.
Повне судове рішення складено 29 листопада 2021 року.
Суддя А.С. Северинова