Справа № 490/4933/21
нп 2/490/3631/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
26 листопада 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Ковальової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Універсальна товарна біржа "Номінал", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
23.06.2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Універсальна товарна біржа "Номінал", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якій позивачка просить суд визнати дійсним договір №0201-Н від 15.10.1999 купівлі-продажу домоволодіння, розташованого на земельній ділянці 1060 кв.м зі всіма прилеглими до нього дворовими спорудами, огорожами, спорудженнями, складається із: камінного житлового будинку - літ "А" житловою площею 94,1 кв. м, камінного житлового будинку - літ "В" житловою площею 32,6 кв.м, камінного сараю - літ "К", дерев'яного туалету - літ "Ю'", дерев'яного туалету - літ "Ф", дерев'яного сараю - літ "У", дерев'яного сараю - літ Г", дерев'яного сараю - літ "Е", дерев'яного туалету - літ "Ж", дерев'яної літньої кухні - літ "Н", сараю - літ "Б", бесідки без обшивки - літ "Ю", цегляного гаража - літ "О", дерев'яної душової - літ "X'", огорожі та спорудження - № 2-1, 6 І - III в відповідності з технічним паспортом, вартістю 44910,00 (сорок чотири тисячі дев'ятсот десять) гривень, в тому числі збудовані самовільно: аЗ, У, Е, Н, Б, X', Ю, в житловому будинку - літ "А" збільшена житлова площа на 13,0 кв.м за рахунок переобладнання кім. 2-2 із кухні в житлову на суму 1663,00 (одна тисяча шістсот шістдесят три) гривні згідно довідки № 120 РИК від 03.12.1998 р. с/з в користуванні гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за заявою "ПРОДАВЦЯ" відчужуються 17/100 частин домоволодіння вартістю 7352,00 (сім тисяч триста п'ятдесят дві) гривні, згідно довідки-характеристики Миколаївського БТІ за № 9284 від 15.10.1999 року.
В обґрунтування вимог посилається на те, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна за №0201-Н, оформленого Універсальною біржею "Номінал" 15.10.1999 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбала 17/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Вартість всього домоволодіння складала на момент продажу 7352,00 (сім тисяч триста п'ятдесят дві) гривні, згідно довідки-характеристики Миколаївського БТІ за №9284 від 15.10.1999 року.
Зазначена угода буда здійснена за 1900 (одну тисячу дев'ятсот) гривень і зареєстрована в Миколаївському БТІ за № 7221 від 29.10.1999 р.
Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна був виконаний сторонами належним чином і до теперішнього часу не виникало ніяких претензій і спорів по ньому.
15.10.1999 року ОСОБА_2 , тут же в приміщенні Універсальної біржі "Номінал" оформила договір купівлі-продажу квартири, розташованої в АДРЕСА_3 , куди і виписалася із домоволодіння АДРЕСА_4 .
На теперішній час, їй стало відомо про недійсність біржової угоди і необхідності підтвердження її дійсності в судовому порядку, оскільки при укладанні договору купівлі-продажу домоволодіння не були виконані вимоги статті 220 ЦК України в частині нотаріального оформлення вказаної угоди.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2021 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
24.06.2021 року матеріали справи передано на розгляд судді.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 187 ЦПК України судом 25.06.2021 року було направлено відповідні запити та 08.07.2021 року отримана інформація щодо місця проживання (перебування) відповідачки.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 09.07.2021 року прийнято до свого провадження цивільну справу за вказаним позовом та відкрито провадження у справі.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гуржий Т.Г. на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Крім того, просив суд внести уточнення у прізвищі відповідача, вказавши замість ОСОБА_2 - ОСОБА_2 , згідно паспорту серії НОМЕР_1 .
Також надав заяву відповідачки ОСОБА_2 , про розгляд справи за її відсутності, в заяві вказано,що позовні вимоги визнає в помному обсязі, та не заперечує щодо їх задоволення.
Представник третьої особи - Універсальної товарної біржі "Номінал" - Зелінський О.В. надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надали суду заяви, в яких вони визнають позов, проти його задоволення не заперечують та просять справу розглядати без їх участі.
Відповідно до приписів частин 3 та 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
У відповідності до приписів статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Крім того згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
15.10.1999 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 , придбала 17/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно пункту 2 вказаного договору, ціле домоволодіння, розташоване на земельній ділянці 1060 кв.м. зі всіма прилеглими до нього дворовими спорудами, огорожами, спорудженнями, складається із: камінного житлового будинку - літ "А" житловою площею 94,1 кв. м, камінного житлового будинку - літ "В" житловою площею 32,6 кв.м, камінного сараю - літ "К", дерев'яного туалету - літ "Ю'", дерев'яного туалету - літ "Ф", дерев'яного сараю - літ "У", дерев'яного сараю - літ "Г", дерев'яного сараю - літ "Е", дерев'яного туалету - літ "Ж", дерев'яної літньої кухні - літ "Н", сараю - літ "Б", бесідки без обшивки - літ "Ю", цегляного гаража - літ "O'", дерев'яної душової - літ "X'", огорожі та спорудження - № 2-1, 6 І - III в відповідності з технічним паспортом, вартістю 44910,00 (сорок чотири тисячі дев'ятсот десять) гривень, в тому числі збудовані самовільно: аЗ, У, Е, Н, Б, X', Ю, в житловому будинку - літ "А" збільшена житлова площа на 13,0 кв.м за рахунок переобладнання кім. 2-2 із кухні в житлову на суму 1663,00 (одна тисяча шістсот шістдесят три) гривні згідно довідки № 120 РИК від 03.12.1998 р. с/з в користуванні гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за заявою "ПРОДАВЦЯ" відчужуються 17/100 частин домоволодіння вартістю 7352,00 (сім тисяч триста п'ятдесят дві) гривні, що підтверджується копією Договору купівлі-продажу № 0201-Н.
Зазначена угода буда здійснена за 1900 (одну тисячу дев'ятсот) гривень на Універсальній біржі "Номінал" і зареєстрована в Миколаївському БТІ за № 7221 від 29.10.1999 р.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. встановлено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
На момент переходу права власності правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР.
Згідно зі ст. 153 ЦК України (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на час укладення договору купівлі-продажу від 15.10.1999 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 47 УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.
Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.
Зі змісту договору №0201-Н від 15.10.1999 року вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на Універсальній біржі "Номінал", подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає. У відповідності до вимог ст. 227 ЦК України підлягає реєстрації в БТІ за місцем знаходження нерухомості.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:
а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;
б) якщо її учасниками є члени біржі;
в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.
Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Договір купівлі-продажу №0201-Н, було складено та зареєстровано 15.10.1999 року на Універсальній біржі "Номінал".
При цьому, здійснивши державну реєстрацію в КП «ММБТІ» право власності на вказану квартиру за №7221 від 29.10.1999 р., держава цим самим визнала право власності позивачки на спірну квартиру, як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.
Закон України «Про товарну біржу» в редакції, діючий на час укладення договору купівлі-продажу, дозволяв членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржи та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. В такому випадку біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об'єктів нерухомості.
При цьому чіткої регламентації механізму допуску товарів до обігу на товарній біржі на той час не існувало. Необхідні зміни до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», що дозволяли відмежувати об'єкти нерухомості від біржових операцій були внесені лише у 2003 році.
У редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу спірної квартири у 2001 році, в самому Законі України «Про товарну біржу» не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст. 15 цього Закону до біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржи.
Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.
Тому в цьому контексті немає підстав для визнання нікчемним договору купівлі-продажу №0201-Н, складеному та зареєстрованому 15.10.1999 року на Універсальній біржі "Номінал", за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 , придбала 17/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 .
Водночас зазначений договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку недійсним, як оспорюваний, в частині невідповідності вимогам Закону України «Про товарну біржу», не визнавався.
З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», є підстави для визнання договору купівлі продажу нерухомого майна №0201-Н від 15.10.1999 року, складеного та зареєстрованого на Універсальній біржі "Номінал", за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 , придбала 17/100 частин домоволодіння, розташованого на земельній ділянці 1060 кв.м зі всіма прилеглими до нього дворовими спорудами, огорожами, спорудженнями за адресою за адресою: АДРЕСА_4 .
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.
З матеріалів справи вбачається, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне виконання договору.
Стосовно визнання відповідачкою позову, то відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд вважає, що визнання відповідачкою даного позову слід прийняти, так як воно не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, у тому числі, з огляду на те, що відповідачка визнала позов.
Керуючись статтями 12, 13, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 ), треті особи - Універсальна товарна біржа "Номінал" (54001, м. Миколаїв, просп. Центральний, 81, кв. 7), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ), про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі продажу нерухомого майна №0201-Н від 15.10.1999 року, складений та зареєстрований на Універсальній біржі "Номінал", за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 , придбала 17/100 частин домоволодіння, розташованого на земельній ділянці 1060 кв.м зі всіма прилеглими до нього дворовими спорудами, огорожами, спорудженнями, за адресою: АДРЕСА_4
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Саламатін