490/7033/21
нп 1-кп/490/626/2021
29 листопада 2021 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , провівши відкрите судове засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 62021150010000295, за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Верхній Рогачик Херсонської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу на посаді командира аеромобільного відділення аеромобільно-десантного взводу аеромобільно-десантної роти аеромобільно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), у військовому званні «молодший сержант», -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України,
З участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ; сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_5 ,
06.06.2013 року ОСОБА_3 укладено з Міністерством оборони України в особі командира військової частини - НОМЕР_1 контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, строком на п'ять років.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.06.2013 № 69-ПМ молодшого сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду командира аеромобільного відділення аеромобільно-десантного взводу аеромобільно-десантної роти аеромобільно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , ВОС - НОМЕР_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.06.2013 № 114 молодшого сержанта ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення.
Згідно положень п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відтак, з 06.06.2013, тобто з моменту зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про умови та порядок проходження військової служби молодшому сержанту ОСОБА_3 достеменно було відомо, і до часу самовільного залишення військової частини, останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Проходячи військову службу, молодший сержант ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, 10.08.2014 року о 08:00 год. молодший сержант ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу на посаді командира аеромобільного відділення аеромобільно-десантного взводу аеромобільно-десантної роти аеромобільно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення вимог вищевказаного законодавства, з метою ухилитися від обов'язків військової служби, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , незаконно перебував поза її межами та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, приховуючи свою належність до Збройних сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, що самовільно залишив військову службу, до 02.09.2021 року.
02.09.2021 року о 14:00 год. ОСОБА_3 сам добровільно з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві та повідомив про себе як про військовослужбовця, що не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 . На підставі викладеного, молодший сержант ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.407 КК України, тобто у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби). Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також суд роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць за вище викладених обставин, і зазначив, що жодних обставин здобутих в ході досудового слідства, він не оспорює, у вчиненому щиро кається. Дослідивши обставини справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби), і кваліфікує його дії за ч.3 ст.407 КК України. При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий.
Як обставини справи, що пом'якшують покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.407 КК України, оскільки саме таке покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Одночасно, зважаючи на наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків передбачених п.п.1,2, ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає, запобіжний захід не обирався. Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням на нього обов'язків передбачених п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1