Справа № 1323/6511/2012
Провадження № 1/456/2/2021
судового засідання
25 листопада 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий клопотання адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_1 у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 368 КК України,-
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебуває дана кримінальна справа.
23.11.2021 через канцелярію суду поступило клопотання захисника підсудніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно, якого така просила задоволити заяву про відвід судді Стрийського міськорайонного суду Львівської області ОСОБА_1 у кримінальній справі № 1323/6511/2012 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та передати вказану справу на розгляд іншому судді.
В обґрунтування поданого клопотання покликався на те, що 12.11.2021 суддею ОСОБА_1 у ході розгляду вищевказаної кримінальної справи винесено ухвалу, якою задоволено клопотання свідка ОСОБА_7 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Однак 15.11.2021 вказаний свідок у судове засідання втретє не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. У зв'язку з необхідністю допиту вказаного свідка, покази якого має істотне значення для розгляду справи, нею було заявлено клопотання про привід вказаного свідка, однак суддею протокольно у задоволенні такого було відмовлено, з невідомих для неї підстав.
Окрім цього, з метою допиту іншого свідка по справі ОСОБА_8 , дані якого суду не відомі, нею подано клопотання про звернення до Державної міграційної служби України для з'ясування даних вказаного свідка. Однак суддею відмовлено у задоволені клопотання з тих підстав, що сторона захисту сама вправі звернутись до Державної міграційної служби України з адвокатським запитом для з'ясування даних свідка ОСОБА_9 та надати такі дані суду. Таким чином у зв'язку з відмовою стороні захисту у задоволені вказаних клопотань у неї виникають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді.
Також зазначила, що суддя у ході розгляду вказаної кримінальної справи відкрито підтримував прокурора, допомагав йому у доведенні спроможності доказів сторони обвинувачення, оскільки сам прокурор впродовж всього часу розгляду справи даним складом суду займає досить пасивну позицію, не приймає участь у обговоренні питань належності, допустимості та достовірності доказів у даній справі.
Вважає, що суддя ОСОБА_1 діє лише у інтересах сторони обвинувачення, відкрито у судових засіданнях формулює негативне відношення до сторони захисту, що порушує основні засади кримінально процесуального законодавства та викликає вагомі сумніви у його неупередженості.
Порядок вирішення заявленого відводу визначено ст.57 КПК України (в редакції 1960 року), зокрема, у разі відводу судді, заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Вислухавши оголошену заяву захисника підсудніх ОСОБА_4 , яка просила задоволити подану заяву про відвід, думку підсудніх, які підтримали клопотання захисника, а також думку прокурора, який зазначив про безпідставність відводу та надуманість доводів захисника з метою у такий спосіб затягнути розгляд справи, суд приходить до наступного.
Підстави для відводу судді визначені ст. ст. 54,56 КПК України (в редакції 1960 року). У відповідності до п. 4 ст. 54 КПК України суддя не може брати участь в розгляді кримінальної справи при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді...
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" від 10 грудня 2009 року, зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Веттштайн проти Швейцарії"). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року). Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Недовіра головуючому по справі із вказаних захисником підсудніх ОСОБА_4 підстав, не може бути розцінена судом як доказ необ'єктивності та упередженості судді, а тому підстав, передбачених ст. 54 КПК України, які б викликали сумнів у об'єктивності судді при розгляді справи немає.
Суд не вправі, за відсутності підстав, передбачених ст. 54 КПК України задоволювати необгрунтовану, безпідставну, голослівну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам кримінально-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексі суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о.Бріюні, Хорватія, 17.10.2015р.) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади у прийнятті рішень.
Окрім того, ст. 16-1 КПК України( в редакції 1960 року), визначена змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Незгода сторони із прийнятими раніше суддею процесуальними рішеннями або діями суду не є підставою для недовіри останньому.
А тому, оцінюючи доводи, викладені в заяві про відвід в їх сукупності, суд приходить до висновку, що висловлені доводи щодо відводу судді ОСОБА_1 є такими, що не ґрунтуються на вимогах п.4 ст. 54 КПК України (в редакції 1960 року), адвокатом ОСОБА_4 не надано жодних належних та допустимих доказів наявності особистої заінтересованості та неупередженості судді ОСОБА_1 у розгляді вищевказаної кримінальної справи, всі процесуальні дії у вказаній справі було вчинено судом з дотриманням норм кримінально - процесуального законодавства.
Враховуючи наведене, підстави для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст. ст. 16-1, 54, 56, 57 КПК України в редакції 1960 року, суд-
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 від 23.11.2021 року про відвід судді ОСОБА_1 у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1