Справа №: 452/3497/21
Іменем України
25 листопада 2021 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С. із участю прокурора Кункевич О.М., особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 , його представника - адвоката Торопчина О.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого на час вчинення правопорушення заступником начальника СВ Турківського ВП, жителя АДРЕСА_1 , -
- за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відносно ОСОБА_1 19.08.2021 року складено протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, - про те, що він 11.01.2021р., перебуваючи у приміщенні Турківського відділення поліції Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області за адресою: вул. В. Стуса, 14 м. Турка Львівської області, обіймаючи посаду заступника начальника слідчого відділення, діючи всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у встановленому порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник у зв'язку з прийняттям рішень про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у відповідності до ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України за телефонними повідомленнями ОСОБА_2 від 03.01.2021р. та 04.01.2021 року, зареєстрованими в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Турківського ВП Самбірського РВП ГУ НП від 03.01.21р. №25 та від 04.01.2021 року №36, - про направлення їх для розгляду згідно Закону України «Про звернення громадян» або в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративне правопорушення на ім'я начальника Турківського ВП Самбірського РВП ГУ НП майора поліції Роля Д.Б. А також всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» в умовах реального конфлікту інтересів прийняв рішення про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у відповідності до ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України за телефонними повідомленнями ОСОБА_2 від 03.01.2021р. та від 04.01.2021р., зареєстрованими в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Турківського ВП Самбірського РВП ГУ НП від 03.01.21р. №25 та від 04.01.2021 року №36, - про направлення їх для розгляду згідно Закону України «Про звернення громадян» або в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративне правопорушення на ім'я начальника Турківського ВП Самбірського РВП ГУ НП майора поліції Роля Д.Б., тобто в складених протоколах відображено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 і ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У суді представник особи яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Торопчин О.Д. заявив клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення посилаючись на те, що зазначений строк сплив, оскільки датою виявлення правопорушення слід вважати 23.03.2021 року, коли на адресу НАЗК із Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшли висновок та матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_1 , а відтак строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП сплив у вересні 2021 року.
ОСОБА_1 клопотання свого представника підтримав, та просив таке задовольнити.
Прокурор під час розгляду об'єднаної справи у суді проти цього клопотання заперечувала, зазначивши, що датою виявлення правопорушення є дата складення протоколів про адміністративне правопорушення, тобто у даному випадку 19.08.2021, отже, строк накладення адміністративного стягнення не сплив; на цьому прокурор наполягала, оскільки така позиція є в цілому і обласної прокуратури, - про що додала лист-роз'яснення.
Заслухавши думку учасників з приводу заявленого клопотання, перевіривши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку:
Згідно ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Статтею 7 КУпАП передбачене, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Зазначене узгоджується і правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №308/8763/15-а.
У відповідності до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21цього Кодексу може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. При цьому особливістю правопорушень, пов'язаних з корупцією, є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення незалежно від того, чи є зазначене порушення триваючим. Відтак принципове значення для правильного вирішення даної справи має визначення точної дати (дня) виявлення зазначених правопорушень, так як саме від цього часу відраховується відповідний строк.
Посилання прокурора на те, що часом виявлення порушень є дата складання відповідних протоколів не може братись до уваги, оскільки момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, бо останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення. Факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення.
Законодавством чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов'язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17).
Із матеріалів справи встановлено, що у березні 2021 року із ГУ НП у Львівській області НАЗК отримало висновок та матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_1 для вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП, що підтверджується супровідним листом. Тобто, станом на березень 2021 року НАЗК володіло відомостями, які могли бути підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення останнього до адміністративної відповідальності, ці відомості перевіряли шляхом збирання доказів відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП і, в дійсності нічого нового уповноваженою особою Національного агентства не було здобуто з часу надходження матеріалів по час складання чотирьох протоколів стосовно ОСОБА_1 , - про що було акцентовано увагу судді адвокатом особи, котрій інкримінуються вчинення проступків. А тому, як вбачається із вищенаведеного та матеріалів справи строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної за ч. ч. 1, 2 ст. 172-3 КУпАП закінчився у вересні 2021 року.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Приписи статті 247 КУпАП є імперативними і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження не вирішуючи питання про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Отже, зазначеними положеннями КУпАП передбачено, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії, що унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності та відповідно, встановлення або не встановлення вини.
За практикою Європейського Суду з прав людини пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року, строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.
Верховний суд у постанові від 11.07.2018 у справі №308/8763/15-а зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. Норма ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Відповідно до Узагальненого науково-консультативного висновку НКР при ВАСУ під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Тому, оскільки установлено обставину, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, відтак розпочате провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, - на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд протягом десяти днів із дня винесення постанови.
Суддя