Справа № 127/29380/21
Провадження №3/127/8825/21
"25" листопада 2021 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 26.10.2021 року о 15 год. 50 хв. в м. Вінниці, по вул. Хмельницьке шосе, керував транспортним засобом Ford Transit д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку відмовився, проводилась безперервна відеофіксація.
Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку визначеному законодавством, доказів поважності причин неявки, а також, клопотань щодо відкладення розгляду справи суду не надав.
За вказаних обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не був позбавлений можливості реалізувати усі свої права, визначені КУпАП у будь-який спосіб. Однак жодних дій для обґрунтування власної позиції у справі ним здійснено не було.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст.268 КУпАП), однак розгляд справи за ч. 3 ст. 130 КУпАП не належить до цих випадків. Отже, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вказаним видом правопорушення не є обов'язковою та може бути розглянута судом без його участі на підставі наявних по справі доказів.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь - яких суперечностей, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, є доведеною повністю, оскільки останнім порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, вчинив суспільно-небезпечні правопорушення, своїми неправомірними діями наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху, в судові засідання не з'являвся, таким чином суд вважає, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобіганню вчиненню останнім нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання та виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття в суспільстві, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами у майбутньому, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення на користь держави.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених та доведених в судовому засіданні обставин, керуючись ст. 40-1,130, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності, наклавши стягнення у виді штрафу розміром 3 000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень на користь держави з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 ( десять) років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання складає 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя О.О. Жмудь