Справа № 127/30453/21
Провадження 2-н/127/2472/21
26 листопада 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши заяву Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиті послуги централізованого теплопостачання,
10.11.2021 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиті послуги централізованого теплопостачання.
Суд, розглянувши зазначену заяву, додані до неї документи вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Положеннями ст.19 ЦПК України визначено справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. Так, ч.3 ст.19 ЦПК визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Ст. 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
З огляду на викладене суд констатує, що наказне провадження є безспірним, тобто в такому порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
Згідно доводів заяви про видачу судового наказу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за цією ж адресою споживає послугу КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» з централізованого теплопостачання, однак не здійснює оплату за надану послугу, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 11 507,04 гривень.
Згідно довідки Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради №87293 від 23.11.2021 року, наданої на запит суду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 є споживачем послуги централізованого теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , суду не надано.
З викладеного у суду виникає сумнів у безспірності вимог заявника щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту послугу з централізованого теплопостачання.
Згідно з ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п. 8 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, за наявності сумніву щодо порушеного права заявника у зв'язку з наданням боржнику ОСОБА_1 послуги з централізованого теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку про відсутність підстав для видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у прийнятті заяви з підстави, передбаченої п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 165, 166, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиті послуги централізованого теплопостачання.
Роз'яснити заявнику право звернутися до суду з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: