29 листопада 2021 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_8 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29.09.2021 року в кримінальному провадженні №12019260020001618 по обвинуваченню:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болград Одеської області, гр. України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого робітником на підприємстві «ФОП ОСОБА_12 », одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, в порядку ст.89 КК України, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Сарата Саратського району Одеської області, гр. України, одруженого, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей, мешканця АДРЕСА_2 , судимого 25.11.2008 року вироком Білгород-Дністровського районного суду Одеської області за ст.187 ч.4 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29.09.2021 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 визнано винуватими в учиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і призначено покарання:
ОСОБА_10 за ст.185 ч.3 КК України 4 роки позбавлення волі.
ЄУНСС 725/901/20 провадження №11кп/822/422/21
головуючий у 1 інстанції ОСОБА_13
ОСОБА_11 за ст.185 ч.3 КК України 3 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченим до набрання вироку законної сили залишено у виді застави.
Початок строку відбування обвинуваченим покарання визначено обчислювати з моменту фактичного затримання після набрання вироку законної сили.
Зараховано ОСОБА_10 в строк відбування покарання перебування його під вартою з 19.12.2019 року по 24.12.2019 року.
Обвинуваченому ОСОБА_11 зараховано в строк відбуття покарання перебування його під вартою з 20.12.2019 року по 26.12.2019 року.
Стягнуто з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь держави в рівних частках витрати на залучення експерта по 8956,97 грн. з кожного.
Повернуто заставодавцю ОСОБА_14 заставу в розмірі 100000 грн., яка внесена за ОСОБА_11 , згідно платіжного доручення №1 від 24.12.2019 р. та заставу в розмірі 76840 грн., внесену за ОСОБА_10 , згідно платіжного доручення №2 від 24.12.2019 року.
Скасовано арешт на автомобіль Мерседес БЕНЦ С200, номерний знак НОМЕР_1 WIN НОМЕР_2 , накладений, згідно ухвали слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівців від 21.12.2019 року.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_11 19.12.2019 року, близько 14:00 год. з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, шляхом підбору ключа, незаконно проникли до квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_6 , звідки таємно викрали вироби з цінних металів, вартість яких становить 15100,38 грн. та гроші в сумі 5000 грн., заподіявши ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 20101,38 грн.
На цей вирок обвинувачений ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , подали апеляційні скарги.
Обвинувачений ОСОБА_10 просив скасувати оскаржуваний вирок в частині визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і провадження закрити в цій частині на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
На обґрунтування своїх вимог вказував, що суд безпідставно відхилив клопотання його захисника про недопустимість доказів, отриманих під час огляду транспортного засобу, коли були виявлені вироби з сірого і жовтого металу та грошові кошти.
Так, автомобіль під керуванням ОСОБА_15 було безпідставно зупинено працівниками поліції в с. Атаки Хотинського району, після чого було проведено огляд даного автомобіля за правилами обшуку до постановлення ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення таких дій. Такі дії, на думку апелянта, є порушенням вимог КПК України і отримані в ході цих дій дані є недопустимими доказами. Також вказував, що висновок трасологічної експертизи викликає сумнів, оскільки вилучений з місця події слід взуття є не чіткий, викликає сумніви щодо придатності для ідентифікації. В цьому сліді відсутні крапочки, якими усіяна підошва взуття, вилученого у ОСОБА_16 . Зазначав, що суд необґрунтовано відхилив клопотання його захисника про проведення повторної трасологічної експертизи.
Суд не врахував те, що обвинувачений ОСОБА_11 вказував на те, що крадіжку він вчинив сам. Свідок Прохода при проведенні слідчого експерименту також зазначав, що поїхав він в м. Чернівці на прохання ОСОБА_11 , останній показував тому дорогу, а також показував, де зупинитись в м. Чернівці. Апелянт зазначав, що відсутні докази його причетності до вчиненого злочину. На думку апелянта, суд допустив суперечливі висновки, вказавши про визнання вини обвинуваченим ОСОБА_11 і визнавши цю обставину пом'якшуючою покарання, в той час, як останній вказував, що крадіжку він вчинив сам, а не за попередньою змовою з ОСОБА_10 .
Також вказував, що, в разі доведеності його вини, справедливим покаранням для нього мало б бути 3 роки позбавлення волі та звільнення від відбування покарання з випробуванням. При цьому зазначав, що потерпілому повністю відшкодовано збитки і останній не заявляв цивільний позов.
Адвокат ОСОБА_8 просив оскаржуваний вирок змінити, виключити з його мотивувальної частини посилання на вчинення ОСОБА_11 крадіжки за попередньою змовою групою осіб, а також звільнити обвинуваченого ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
На обґрунтування своїх вимог адвокат вказував, що висновок суду про те, що у вчиненні злочину приймав участь і ОСОБА_10 , ґрунтується виключно на висновку експерта №0038-К від 21.01.2020 р. На думку апелянта, цей висновок експерта не доводить поза розумним сумнівом участь ОСОБА_10 у вчиненні злочину, оскільки експерт не дає однозначної відповіді про причетність ОСОБА_16 до його вчинення. А тому висновки експерта, на думку апелянта, є неналежними доказами.
Також вказував, що в його підзахисного ОСОБА_11 на утриманні є двоє малолітніх дітей, сам обвинувачений щиро кається у вчиненому, сприяв в розкритті злочину, викрадене майно повністю повернуто потерпілому і останній не має будь яких претензій. Обвинувачений офіційно працевлаштований, позитивно характеризується. В разі звільнення ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням, останній тривалий час буде під контролем і це збереже його соціальні зв'язки.
Заслухавши доповідь судді, обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які просили задовольнити подані апеляційні скарги, посилаючись на обставини, що наведені в них, прокурора, який просив відмовити в задоволенні вимог апелянтів, думку потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянтів, колегія суддів вважає, що заявлені апеляційні вимоги є необґрунтовані і в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_17 необхідно відмовити.
Винуватість ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого їм злочину при обставинах, що наведені у вироку суду, повністю підтверджується дослідженими доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Оскільки обсяг обвинувачення та винуватість ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, в поданих апеляційних скаргах не оспорюється, колегія суддів, керуючись ст.404 КПК України, не наводить в цій ухвалі доказів на підтвердження тих обставин, які ніким не оспорено.
Що стосується тверджень апелянтів про те, що ОСОБА_10 не вчиняв інкримінований йому злочин за попередньою змовою з ОСОБА_18 , колегія вважає, що вони є необґрунтовані.
Так, з протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_15 вбачається, що в ході цієї слідчої дії свідок показав на місці, де він на прохання ОСОБА_11 зупинив автомобіль. Свідок також вказав, що причиною зупинки було те, що ОСОБА_11 з ОСОБА_10 потрібно було кудись сходити. Тоді ж ОСОБА_19 та ОСОБА_16 вийшли з автомобіля і разом направились в напрямку будинку №237 по вул. Руській в м. Чернівці та повернулися також разом через 20-25 хв. (т.1 а.с.174-177).
З протоколу огляду місця події від 19.12.2019 р. вбачається, що в ході огляду квартири АДРЕСА_3 були виявлені, окрім інших предметів, сліди взуття, які було сфотографовано, перекопійовано та вилучено (т.1 а.с.10-47).
З протоколу огляду місця події від 19.12.2019 р., проведеного за участю ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_10 , вбачається, що під час цієї слідчої дії було оглянуто автомобіль Мерседес БЕНЦ С200, номерний знак НОМЕР_1 , в якому було виявлено та вилучено грошові кошти, мобільні телефони, металеві предмети, дві пари взуття, три пари рукавиць, ювелірні вироби та інші предмети, згідно протоколу (а.с.51-57).
З протоколу затримання ОСОБА_10 в порядку ст.208 КПК України від 20.12.2019 р. вбачається, що в підозрюваного було вилучено кросівки темно синього кольору, в які він був взутий (т.1а.с.89-92).
З висновку експерта №0038-К від 21.01.2020 р. вбачається, що слід взуття розмірами 114х84 у фотофайлах «DSC05131 JPG», «DSC05132 JPG», який виявлений та вилучений 19.12.2019 р. при огляді місця події за фактом крадіжки з кв. АДРЕСА_3 , залишений низом підошви взуття, з узором та розміром, аналогічним узору та розміру низу підошви кросівка синього кольору на ліву ногу, який 20.12.2019 р. вилучений у гр. ОСОБА_10 в ході його особистого обшуку. Вищевказаний слід залишений не підошвами туфель, не підошвами кед, які 19.12.2019 р. вилучені з автомобіля марки «Мersedes Benz» модель С200СDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , республіки Литва, за адресою Чернівецька область, Хотинський район, с. Атаки, а іншим взуттям з іншим узором підошви (т.1 а.с.217-231).
Аналіз вказаних доказів свідчить про те, що ОСОБА_10 перебував в квартирі АДРЕСА_3 і разом з ОСОБА_11 за попередньою змовою з останнім вчинив таємне викрадення майна потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Що стосується тверджень обвинуваченого ОСОБА_10 про те, що огляд автомобіля марки «Мersedes Benz» модель С200СDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 було проведено без дозволу його користувача ОСОБА_15 , колегія зазначає наступне.
З переглянутого відеозапису проведення цієї слідчої дії вбачається, що 19.12.2019 р. до початку проведення огляду місця події в с.Атаки володільцем вказаного транспортного засобу назвався ОСОБА_11 і останній надав усно дозвіл працівникам поліції на здійснення огляду цього автомобіля.
А тому посилання обвинуваченого ОСОБА_10 про недопустимість доказів, отриманих в результаті цієї слідчої дії, а також інших доказів за «правилами отруйного дерева», є безпідставні.
Безпідставним також є твердження обвинуваченого та захисника ОСОБА_8 про недопустимість як доказу висновок експерта №0038-К від 21.01.2020 р. через те, що вказаний висновок не є категоричним в тому, що саме підошвою взуття ОСОБА_10 залишено слід в квартирі потерпілих.
Якщо ж ОСОБА_11 перебував в квартирі потерпілих, що встановлено судом і це не оспорюють апелянти, і виявлений там слід взуття залишений не ним, а залишений низом підошви взуття, з узором та розміром, аналогічним узору та розміру низу підошви кросівка синього кольору на ліву ногу, який 20.12.2019 р. вилучений у гр. ОСОБА_10 в ході його особистого обшуку, заперечення апелянтів, з урахуванням інших доказів по справі, про непричетність ОСОБА_10 до вчинення інкримінованого йому злочину, є безпідставним.
А тому вимоги обвинуваченого ОСОБА_10 про скасування вироку щодо нього і закриття провадження та вимоги захисника ОСОБА_8 про зміну вироку та виключення з його мотивувальної частини вказівку на те, що ОСОБА_11 вчинив крадіжку чужого майна за попередньою змовою з ОСОБА_10 , є безпідставні і задоволенню не підлягають.
Що стосується тверджень апелянтів про необхідність звільнення обвинувачених від відбуття призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, колегія суддів вважає, що вони також є необґрунтовані.
Відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу особами, які керували транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого від відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З даних про особу обвинувачених вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 раніше засуджувались за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, в тому числі і корисливих, інкримінований їм злочин, який відноситься до категорії тяжких, вчинили в період непогашених судимостей, а також обвинувачуються у вчиненні тяжких корисливих злочинів на території Одеської області( т.2 а.с.70-71, 145-146, т.4 а.с.79-82, 94-95),.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для звільнення обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням.
Наведені апелянтами доводи щодо можливості звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, з урахуванням даних про їх особу, тяжкість вчиненого ними злочину та обставин, що пом'якшують покарання, в тому числі і тих, що вказали апелянти в своїх скаргах, не дають підстав стверджувати про те, що виправлення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є можливим без ізоляції від суспільства.
Оскаржуваний вирок є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
В задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_8 відмовити, а вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 29 вересня 2021 року в кримінальному провадженні №12019260020001618 по обвинуваченню ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2
Копія. Згідно з оригіналом: суддя