Провадження № 11-кп/821/658/21 Справа № 1-11/10 Категорія: нововиявлені обставини Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
22 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2021, якою залишено без задоволення заяву адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами,
Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 25.05.2010 ОСОБА_7 засуджений за п.п. 6,9,13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 358, ст. 70, 71 КК України, до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою Верховного Суду України від 07.12.2010, вирок Апеляційного суду Черкаської області від 25.05.2010 щодо ОСОБА_7 змінено, виключено з обвинувачення, визнаного судом доведеним, посилання на заподіяння ОСОБА_7 значної шкоди потерпілому ОСОБА_9 , у решті вирок залишено без змін.
Адвокат ОСОБА_8 звернулась до суду з заявою в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, 02.06.2021 скерувала заяву про зміну вимог до заяви про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами, оскільки вважає, що на сьогодні у справі стали відомі нові обставини, які вказують на неправильність вироку. Зокрема: 1) відсутність повноважень народних засідателів здійснювати правосуддя у справі ОСОБА_7 , ухвалення вироку від 25 травня 2010 року незаконним складом суду; 2) порушення таємниці нарадчої кімнати при ухваленні вироку від 25 травня 2010 року, ОСОБА_7 наполягає, що судом першої інстанції було порушено таємницю наради суддів, оскільки суддя-доповідач ОСОБА_10 та суддя ОСОБА_11 під час перебування в нарадчій кімнаті виносили рішення по інших справах; 3) щодо штучного створення доказів, завідомо неправдивих показань свідка, на яких ґрунтується вирок: ОСОБА_7 вказує, що нововиявленою обставиною є заява ОСОБА_12 , від 13.01.2009, зареєстрована ВВБ за № 18/24-М-і та пояснення ОСОБА_12 від 13.01.2009. Заява ОСОБА_12 подана начальнику відділу внутрішньої безпеки в Черкаській області СВБ ГУБОЗ МВС України ОСОБА_13 про незаконне її утримання в Золотоніському МВ УМВС України в Черкаській області, побиття працівниками міліції, примушування надати слідчому неправдиві свідчення проти співмешканця ОСОБА_7 ніби він убивав двох людей у її присутності, погрози працівників міліції зробити її співучасником у разі ненадання таких свідчень. Крім того, захисник вказувала, що заяву про перегляд судового рішення щодо ОСОБА_7 подано у тримісячний строк з дня, коли особа дізналась про обставину 04.09.2017. Враховуючи, що вирок ухвалено 25.10.2010 року, і про нововиявлені обставини стало відомо значно пізніше, то заявник звертається до суду з клопотанням про поновлення строку на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2021 залишено без задоволення заяву адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, оскільки викладені у заяві обставини не є нововиявленими відповідно до ст. 459 КПК України. Вказані в заяві обставини ні самі по собі, ні разом з іншими обставинами, встановленими судом, не доводять неправильність вироку суду про перегляд якого просить заявник, та безпосередньо не впливають на висновки суду, які зроблені з урахуванням усіх досліджених у судовому засіданні доказів.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просила ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити заяву адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_14 про скасування вироку Апеляційного суду Черкаської області від 25.05.2010 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вирок щодо ОСОБА_7 постановлено незаконним складом суду, оскільки у народних засідателів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були відсутні повноваження, так як відсутні дані щодо їх присяги.
Прізвище народного засідателя ОСОБА_18 , який зазначений у вироку суду не відповідає прізвищу народного засідателя, зазначеного у додатку до рішення Черкаської обласної ради «Про затвердження списку народних засідателів апеляційного суду Черкаської області» від 26.06.2009 № 27-15/V, а саме: ОСОБА_16 . В матеріалах кримінальної справи відсутні документи, що посвідчують особу саме ОСОБА_18 , а тому дана особа не є ідентифікованою.
Народний засідатель ОСОБА_15 на підставі ст. 54 КПК України (в ред. 1960 року) мала заявити собі самовідвід, оскільки проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та перебувала у службових відносинах з ОСОБА_7 ..
Також вказує на порушення таємниці нарадчої кімнати при постановленні вироку щодо ОСОБА_7 , оскільки судді ОСОБА_19 та ОСОБА_11 в період з 11 травня 2010 по 25 травня 2010 приймали участь у інших справах кримінальних і цивільних.
Судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що свідок ОСОБА_12 давала показання проти ОСОБА_7 внаслідок застосування до неї недозволених методів слідства, що підтверджується висновком за матеріалами службової перевірки по зверненню ОСОБА_7 та ОСОБА_12 щодо неправомірних дій окремих працівників міліції Золотоніського МВ та УКР УМВС України в Черкаській області.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просив ухвалу суду скасувати, задовольнити заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 25.05.2010 щодо нього за нововиявленими обставинами та постановити новий вирок.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо незаконності ухвали суду першої інстанції аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_8 .
Заслухавши суддю-доповідача, думку засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подані ними апеляційні скарги та просили ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2021 скасувати, скасувати вирок Апеляційного суду Черкаської області від 25.05.2010, постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 виправдати та засудити за злочини, які він визнав; думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг, просила ухвалу суду залишити без змін; вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відмовляючи у задоволенні заяви захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 25.05.2010 суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався.
Так, порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК України, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Згідно з вимогами ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, є штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Тобто, обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність, передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК України, обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Доводи захисника ОСОБА_8 , зазначені в заяві, щодо необхідності перегляду вироку Апеляційного суду Черкаської області від 25.05.2010 щодо ОСОБА_7 за нововиявленими обставинами зводяться до постановлення вироку незаконним складом суду, порушення таємниці нарадчої кімнати при ухваленні вироку та незгоди з доказами, на яких ґрунтується вирок суду, що в розумінні ч. 2 ст. 459 КПК України не є нововиявленими обставинами.
Перевіривши доводи захисника ОСОБА_8 суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви захисника, з чим погоджується і колегія суддів.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що згідно процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами підставою його здійснення є одна з визначених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, що на час подання відповідної заяви підтверджена належними засобами доказування.
Доводи засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 про незаконний склад суду при постановленні вироку, оскільки у народних засідателів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були відсутні повноваження, так як відсутні дані щодо приведення їх до присяги, були предметом перевірки судом першої інстанції та не знайшли підтвердження.
Відповідно до ч. 3,5 ст. 65 Закону України «Про судоустрій України» № 3018-ІІІ від 07.02.2002, в редакції закону, що діяла на час розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_7 , список народних засідателів затверджувався відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція даного суду, та відповідають вимогам статті 66 цього Закону і дали згоду бути народними засідателями. Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рідше, ніж через два роки. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.
В матеріалах справи наявне рішення Черкаської обласної ради від 26.06.2009 № 27 «Про затвердження списку народних засідателів апеляційного суду Черкаської області» та додаток до нього , згідно яких до переліку прізвищ народних засідателів включені: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , тому доводи апелянтів щодо відсутності повноважень у народних засідателів є безпідставними.
Крім того, станом на 25.05.2010 діяльність, права та обов'язки народних засідателів регламентувалася ст.ст. 65-68 Закону України «Про судоустрій України» № 3018-ІІІ» від 07.02.2002 та ст.ст. 17, 54 КПК України в ред. 1960 року, зміст яких не передбачає прийняття присяги народними засідателями.
Твердження захисника та засудженого про незаконний склад суду у зв'язку з невідповідністю прізвища народного засідателя ОСОБА_18 , зазначеного у вироку, з прізвищем ОСОБА_21 , зазначеним у списку народних засідателів Апеляційного суду Черкаської області, що на їх думку, може свідчити про різних осіб, не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях.
Посилання апелянтів на те, що народний засідатель ОСОБА_15 мала заявити собі самовідвід у справі щодо ОСОБА_22 , оскільки працювала в органах МВС України, не узгоджуються з вимогами ст. 54 КПК України (в ред. 1960 року) та ст. 66 Закону України «Про судоустрій України» № 3018-ІІІ» від 07.02.2002, які не містять заборон бути народним засідателем особам, які проходили службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби. Станом на день включення ОСОБА_15 до списків народних засідателів - 26.06.2009, остання вже не працювала в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Доводи засудженого ОСОБА_7 проте, що між ним та народним засідателем ОСОБА_15 були близькі відносини, а тому вона мала заявити собі самовідвід, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони жодними доказами не підтверджені. Крім того при наявності вказаних обставин, ОСОБА_7 міг самостійно заявити відвід народному засідателю, однак цього не зробив. В розумінні ст.. 459 КПК України вказана обставина не є нововиявленою, оскільки була відома останньому на час постановлення вироку Апеляційного суду Черкаської області від 25.05.2010 та не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Посилання апелянтів на порушення таємниці нарадчої кімнати суддями ОСОБА_23 та ОСОБА_11 при постановленні вироку щодо ОСОБА_7 були предметом перевірки судом першої інстанції та не знайшли свого обґрунтованого підтвердження.
Згідно відповіді Апеляційного суду Черкаської області, інформація про те чи проводився розгляд будь-яких справ та чи приймалися рішення вищевказаними суддями в період з 14-34год 11.05.2010 по 09-33год. 25.05.2010 та чи приймали участь народні засідателі ОСОБА_15 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 в інших судових засіданнях в період з 14-34год 11.05.2010 по 09-33год. 25.05.2010 в суді відсутня.
Більш того зазначені доводи вже були предметом розгляду Верховним Судом. Так у постанові Верховного Суду від 01.08.2019 за результатами розгляду заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 07.12.2010 стосовно нього за нововиявленими обставинами Верховний Суд визнав неспроможними твердження ОСОБА_7 про порушення суддями апеляційного суду таємниці нарадчої кімнати, оскільки вони не відповідають матеріалам справи. З матеріалів кримінальної справи судом було встановлено, що 13 квітня 2010 року у судовому засіданні суд апеляційної інстанції оголосив перерву до 14-00 години 11 травня 2010 року та в зазначений час, цього дня, продовжив судове засідання для надання підсудному ОСОБА_7 останнього слова, після чого видалився до нарадчої кімнати. 25 травня 2010 року о 10-00 годині, повернувшись з нарадчої кімнати, суд оголосив вирок, роз'яснив його суть, порядок та строк оскарження. Судове засідання в цей день було закінчено об 11-45 хвилин. Тобто у суду апеляційної інстанції не було визначених законом перешкод для розгляду інших справ у період часу до 14 години 11 травня та після 11-45 години 25 травня 2010 року.
Доводи апелянтів про те, що свідок ОСОБА_12 обмовила ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки під час досудового слідства вона давала показання внаслідок застосування до неї недозволених методів слідства, є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи під час досудового слідства свідок ОСОБА_12 особисто давала показання щодо вчинених засудженим ОСОБА_7 кримінальних правопорушень після застосування щодо неї заходів безпеки, оскільки боялася погроз на адресу її сім'ї зі строни ОСОБА_7 . У судовому засіданні ОСОБА_12 підтвердила свої показання щодо вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень.
З огляду на те, що за завідомо неправдиве показання свідка, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів у ст. 384 КК України передбачено кримінальну відповідальність, тому належним засобом доказування існування, викладених у заяві засудженого обставин, слід вважати процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти.
Проте належного підтвердження доводів у частині неправдивості показань свідків та фальсифікації (підроблення) слідчими доказів у даному кримінальному провадженні засуджений та захисник суду не надали. Результатів здійснення кримінальних проваджень за вказаними фактами матеріали провадження не містять.
Водночас, питання щодо достовірності доказів, зібраних органом досудового розслідування, правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 були предметом перевірки як апеляційним судом, при здійсненні повноважень суду першої інстанції, так і касаційним судом при перегляді вказаного вироку в касаційному порядку, та не знайшли свого обґрунтованого підтвердження. Тобто були предметом безпосереднього судового розгляду, були відомі як суду, так і сторонам судового провадження, а тому в силу приписів ч. 2 ст. 459 КПК України самі по собі посилання на недостовірність доказів, їх підроблення не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Твердження засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 про сфабрикування справи щодо ОСОБА_7 , є безпідставними та не є нововиявленими обставинами, оскільки матеріали кримінального провадження не містять процесуального рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 щодо незаконності ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 вересня 2021 року є безпідставними, оскільки не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході апеляційного перегляду вказаного рішення суду.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування або зміни ухвали суду, колегією судді не встановлено.
Колегія суддів вважає, що ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 вересня 2021 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою, істотні порушення вимог ст. 412 КПК України, які б слугували підставою для її скасування - відсутні, тому підстав для скасування ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2021, вироку Апеляційного суду Черкаської області від 25.05.2010 та постановлення нового вироку, як того просили засуджений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 в апеляційному суді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 404, п. 1 ч. 1 ст. 407, ст.ст. 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 вересня 2021 року, якою залишено без задоволення заяву адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами - залишити без змін, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Головуючий
Судді