Провадження № 1-кс/754/3596/21
Справа № 754/4866/21
Іменем України
29 листопада 2021 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6
До Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 296 КК України у зв'язку з тим, що під час підготовчого судового засідання ним було заявлено клопотання про здійснення виклику в судове засідання певних осіб для допиту, однак суддя не розглянув дане клопотання, чим проявляє заінтересованість в результаті провадження та упередженість.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали заяву про відвід.
Від адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_8 надійшла заява з проханням проводити розгляд заяви у його відсутності, заперечує проти задоволення заяви адвоката ОСОБА_4 , оскільки в заяві не зазначено жодної підстави на підставі якої згідно ст.ст. 75,76 КПК України можливо відвести суддю від розгляду кримінального провадження.
Особа, якій заявлено відвід, - суддя ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду заяви в його відсутності.
Дослідивши заяву про відвід, вислухавши думки учасників розгляду заяви, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
В провадженні судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 296 КК України.
23.11.2021 р. через канцелярію суду захисником ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , була подана заява про відвід судді ОСОБА_6 мотивована тим, що суддя має особисту заінтересованість в результаті провадження та наявні обставини, які викликають сумнів в його неупередженості, оскільки під час підготовчого судового засідання суддя не розглянув його клопотання про виклик певних осіб для допиту в судовому засіданні.
Статтею 75 КПК України встановлено перелік підстав відводу судді, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Такі обставини при розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_6 не встановлені, заявником не доведено, що суддя заінтересований в результатах провадження, не доведено наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, викладені в заяві підстави щодо відводу не передбачені ст. 75 КПК України, доводи, викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на заінтересованість в результатах провадження, необ'єктивність чи упередженість судді.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відводу судді ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 296 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий -