ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14762/18
провадження № 6/753/1105/21
"26" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Заставенко М.О.
з секретарем судового засідання Проценко Я.Б.
з участю
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -
В листопаді 2021 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявами про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню (далі по тексту - заява), посилаючись на те, що на виконанні у державній виконавчій службі перебувають два виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу та судового збору, видані 04.08.2021, які отримані представником стягувача особисто в суді. При цьому, як вбачається з листа Дарницького районного суду м. Києва від 11.05.2021 на адресу стягувача були направлені поштою два виконавчі листи видані на підставі рішення по даній справі. Заявник зазначає, що фактично на даний час виконавче провадження здійснюється на підставі виконавчого документа, який виданий помилково. Враховуючи наведене, заявник зазначає, що видача виконавчого листа двічі з одного й того ж питання є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні заявник заяву підтримав з підстав наведених в останній.
Інші учасники процесу в судове засіданні не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому в порядку ч. 3 ст. 432 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи
Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали цивільної справи № 2753/14762/18, суд встановив такі обставини.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14.09.2020 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг у розмірі 552 370 грн. 14 коп. та судовий збір у розмірі 5 298 грн. 24 коп. (справа № 753/14762/18, провадження № 2/753/1743/20).
07.10.2020 ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про видачу виконавчих листів.
Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 12.11.2020 заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14.09.2020 по цивільній справі № 753/14762/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів наданих у позику залишено без задоволення.
31.03.2021 ухвалою Апеляційного суду м. Києва рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14.09.2020 залишено без змін.
Відповідно до розписки від 04.08.2021 представник позивача ОСОБА_4 отримав два виконавчі листи.
13.08.2021 постановою державного виконавця Дарницького ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) було відкрито виконавче провадження на підставі постанови №753/14762/18 виданий 04.08.2021 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 552 370 грн. 14 коп. ВП № 66483704.
16.08.2021 постановою державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №753/14762/18 виданий 04.08.2021 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 5 298 грн. 24 коп. ВП № 66483373.
Відповідно до змісту поштового відправлення на адресу ОСОБА_3 , яке повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній» 11.05.2021 Дарницький районний суд м.Києва на звернення ОСОБА_3 від 19.04.2021 направляв копію рішення суду від 14.09.2020 (справа № 753/14762/18, провадження № 2/753/1743/20) та два виконавчих листи видані 11.05.2021 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 552 370 грн. 14 коп. та судового збору у розмірі 5 298 грн. 24 коп.
Протокольною ухвалою суду виконавчі листи видані 11.05.2021 (справа № 753/14762/18, провадження № 2/753/1743/20) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 552 370 грн. 14 коп. та судового збору у розмірі 5 298 грн. 24 коп. приєднані до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд» та ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (п. 40 рішення від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Згідно зі ст. 1 закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
З огляду на зазначене питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перешкодою для завершення судового провадження.
Необхідним для позитивного вирішення питання щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є порушення прав боржника видачею виконавчого листа чи його виконанням.
В силу ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Апогеєм судового захисту є фактичне виконання рішення суду, тому наведеними положеннями Основного Закону України встановлено обов'язковість до виконання судових рішень.
Виняток з цього правила становлять перелічені в статті 432 ЦПК України причини, якими може бути обумовлено невиконання рішення суду.
Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Заявник в судовому засіданні посилався на те, що виконавче провадження повинно здійснюватися на підставі виконавчих листів виданих раніше, а саме 11.05.2021, які зберігаються в матеріалах справи.
Отже, заявник зазначає, що повторно видані виконавчі листи підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню, оскільки видача виконавчого листа двічі з одного й того ж питання протирічить вимогам закону.
Суд з такими доводами погодитись не може, оскільки як зазначено вище, на даний час на виконанні перебуває лише два виконавчі листи на суми визначені в резолютивній частині рішення суду, повторно видані листи перебувають в матеріалах справи, подвійного стягнення не відбувається, а права боржника ніяким чином не порушуються.
Ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (параграф 66 рішення від 28.07.1999 «Іммобільяре Саффі проти Італії»).
У даній справі судом не встановлено будь - яких порушень прав та інтересів боржника. Виконавчий документ видано на підставі рішення, яке набрало законної сили.
Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов'язковість рішень суду».
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.
Виконавче провадження -є квінтесенція процесу поновлення порушених прав, реалізація конституційного принципу обов'язковості виконання рішення суду.
Та обставина, що на виконанні перебувають виконавчі листи від 04.08.2021, які були видані повторно, не звільняє боржника від обов'язку виконання судового рішення, з урахуванням того, що виконавчі листи видані 11.05.2021 повернуті, отже вимога про визнання виконавчих листів виданих 04.08.2021 таким, що не підлягають виконанню направлена на невиправдане затягування виконання судового рішення.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що наведені заявником обставини не підпадають під перелічені в цивільному процесуальному законі підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, тому в задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 354, 432 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст виготовлено 26.11.2021.
Суддя М.О. Заставенко