Справа № 752/16372/21
Провадження № 2/752/7866/21
Іменем України
11.11.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
за участю секретаря - Луценко А.В.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Миколаївна, старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У липні 2021 року позивач звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Миколаївна, старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ОСОБА_1 отримала від старшого державного виконавця Голосіївського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Києва) Танащук О.М. на свою адресу реєстрації рекомендований лист з постановою про арешт майна боржника від 10.06.2021 за виконавчим провадженням № 65753495 - 26.06.2021. З даної постанови дізналась про примусове виконання виконавчого напису № 606, вчиненого 12.05.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Миколаївною про звернення стягнення на нерухоме майно позивача, а саме квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу на праві приватної власності з метою погашення боргу Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» в розмірі 9557134,88 грн. Вважає, що вказаний виконавчий напис є незаконним та таким, що підлягає виконанню, оскільки вчинений поза трирічним строком давності та з порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, зокрема вчинення виконавчого напису не на підставі достатніх документів, що свідчили б про безспірну заборгованість позивача перед відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства України та є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2021, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Зобов?язано приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірину Михайлівну надати суду належним чином завірену копію виконавчого напису нотаріуса №606 виданого 12.05.2021 року, та документів на основі яких нотаріусом було вчинено виконавчий напис №606 (підтвердження наявності боргу, докази беззаперечності боргу, інші документи, які мають першочергове значення для вирішення справи по суті та були надані Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» приватному нотаріусу Бондар І.М. та стали підставою для видачі виконавчого напису нотаріуса, ліцензію нотаріуса). Зобов?язано старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Танащук Олесю Миколаївну надати суду належним чином завірену копію виконавчого напису №606 від 12.05.2021 року, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_1 , з метою погашення боргу перед Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» в розмірі 9557134,88 грн. та належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №65753495.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2021 заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Миколаївна, старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено частково. Зупинено стягнення за виконавчим написом № 606, вчиненим 12.05.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №КЗS0G40000004015 від 05.12.2007 року розмірі 9557134,88 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому порядку. Надала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення суду заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому порядку. Надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та провести розгляд справи за відсутності їх представника.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Миколаївна, старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому порядку.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПиватБанк») та позивачем 05.12.2007 укладено договір про іпотечний кредит (кредитний договір) та іпотечний договір №K3S0G40000004015.
Відповідно до умов кредитного договору АТ КБ «ПриватБанк» надав, а позивач отримала кредит у розмірі 742350,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту 05.10.2035.
Згідно п. 2.4. кредитного договору, позичальник зобов'язалась щомісячно, до 5 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладення цього договору, здійснювати погашення кредит та сплачувати нараховані кредитором відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 9550,56 грн, останню плату ануїтетного платежу здійснити не пізніше 05.10.2035.
Виконання позичальником вимоги кредитора щодо дострокового повернення суми кредиту та інших платежів відповідно до п. 5.2.4. цього договору повинно бути здійснено позичальником в строк, зазначений кредитором у відповідній вимозі, але не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання (п. 6.3. кредитного договору).
24.11.2010 банком на адресу позичальника була надіслана вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором в відповідно до п. 5.2.4. кредитного договору змінено строк виконання зобов'язань, а саме до 23.12.2010.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2011 у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення відмовлено повністю.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 08.02.2012 апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2011 залишено без змін.
Як вбачається з рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2011, встановлено, що у відповідача сплив строк позовної давності.
Положеннями ч.4 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Миколаївною, вчинено виконавчий напис № 606 від 12.05.2021 про звернення стягнення на нерухоме майно позивача, а саме квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу на праві приватної власності з метою погашення боргу Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» в розмірі 9557134,88 грн.
Постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Танащук Олесею Миколаївною винесено постанову про арешт майна боржника від 10.06.2021 на виконання оскаржуваного виконавчого напису.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Згідно пункту 1 цього Переліку, виконавчі написи на договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, вчиняються лише тоді, коли такі договори посвідчені нотаріально.
Пункт 2 Переліку, на підставі якого вчинено спірний виконавчий напис на договорі кредиту, що не є нотаріально посвідченим, втратив свою силу згідно Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20.05.2015.
Разом з тим, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» містить імперативну норму про те, що виконавчий напис нотаріуса видається лише якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, у відносинах під юридичними особами - не більше року, або ж законом встановлений більший строк давності для певної конкретної вимоги.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частина 6 цієї статті передбачає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, треті особи, які не заявляють самостійних вимог ухвалу судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2021 не виконали, витребувані судом документи до суду не надали.
Як вбачається з матеріалів справи, відсутні докази направлення позивачу листа з вимогою про усунення порушення стосовно зобов'язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов'язань, у зв'язку з чим, позивач була позбавлена права оскарження вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», або ж виконання її, що не може свідчити про безспірність суми пред'явленої до стягнення; копія довіреності на представництво інтересів заявника, довідка про відсутність спору на момент звернення з заявою про вчинення виконавчого напису нотаріусу.
Окрім того, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Миколаївна не надала пояснення та докази, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином переконалася у безспірності розміру сум, встановила у якому розмірі виникла заборгованість, тому за встановлених обставин, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Миколаївна, старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який вчинений 12.05.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за № 606.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Миколаївна, старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 606 від 12.05.2021 року про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності з метою погашення боргу Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» в розмірі 9557134,88 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код: 14360570; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Ю.Ю.Мазур