справа № 752/25596/21
провадження №: 2-з/752/938/21
Іменем України
15.11.2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У жовтні 2021 року, позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 4783 від 25.08.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.10.2021 відкрито провадження по даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У листопаді 2021 року, представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 4783 від 25.08.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 60694,33 грн.
Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 25.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 4783, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 60694,33 грн.
Також зазначає, що на підставі вказаного виконавчого напису, 15.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Овсієнко Аллою Вікторівною були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження № 66834218, арешт коштів боржника та стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 6069,43 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 500 грн., які підлягають стягненню з боржника.
Крім того, 09.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Овсієнко Аллою Вікторівною були винесені постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та про визначення для ОСОБА_1 додаткових витрат виконавчого провадження в розмірі 2000 грн.
Разом з цим, зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить поновлення порушених прав позивача, у разі задоволення позову, у зв'язку з чим змушений звернутися до суду із вказаною заявою про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з'ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу вимог своєї заяви, вважає необхідним задовольнити заяву, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України, визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З матеріалів справи вбачається, що 25.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 4783, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 60694,33 грн.
Разом з цим, 09.11.2021 року ОСОБА_1 надійшло повідомлення від співробітника юридичного відділу АТ «Банк-Форвард» Шевченко Анастасії Андріївни, у якому зазначено наступне: «Інформуємо, що виконавець провів арешт рахунків, якщо по виконавчому провадженні не буде добровільної сплати до 12.11.2021 року, борг в двократному розмірі буде стягнено через майно, складено додаткове клопотання, з яким виконавець звернеться до суду для притягнення вас до кримінальної відповідальності».
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Вид забезпечення залежить від характеру спірних правовідносин, порушень, на які посилається позивач, обраного ним способу захисту, та інших конкретних обставин справи.
Спірні правовідносини виникли на стадії виконання виконавчого напису нотаріуса та крім норм ЦПК України, регулюються й Законом України «Про виконавче провадження».
Стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає обов'язок виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу (пункт 2 частини 1) та зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення (пункт 3 частини 1).
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не згоден із правомірністю вчинення виконавчого напису та висновками нотаріуса стосовно безспірності наявної заборгованості. Наведене свідчить про те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза необґрунтованого стягнення заборгованості на підставі виконавчого провадження № 66834218.
Позивач просить зупинити стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису. Зазначений вид забезпечення позову, є співмірним із заявленими позовними вимогами. Забезпечення позову у спосіб, про який просить представник позивача, передбачений п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, є таким, що не призведе до порушення законних прав та інтересів позивача, відповідача, а також інших осіб.
З наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та заявлений позивачем захід забезпечення позову є взаємопов'язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку) підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.
За викладених обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, з метою захисту прав та законних інтересів позивача, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку між собою, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 4783, вчиненим 25.08.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївноюпро стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард»заборгованості у розмірі 60694,33 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Зупинити стягнення за виконавчим написом № 4783, вчиненим 25.08.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївноюпро стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард»заборгованості у розмірі 60694,33грн.
Стягувач: Акціонерне товариство «Банк Форвард» (ідентифікаційний код: 34186061; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105).
Боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 )
Копію ухвали направити стягувачу, боржнику для відома, приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Овсієнко Аллі Вікторівні(місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Вячеслава Чорновола, буд. 10, оф. 91) - для виконання.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Ю.Ю.Мазур