Справа № 715/2410/21
Провадження № 2-а/715/29/21
29 листопада 2021 року смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі головуючого судді Маковійчук Ю.В.
секретар судового засідання Затолошна Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Департаменту патрульної поліції м. Києва про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Вказує, що 16 серпня 2021 року відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серія 1АВ № 02156976, згідно якої, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме, що 16.08.2021 року ОСОБА_1 по М05 «Київ-Одеса» 35 км.-240 м. о 16 годині 43 хвилин керуючи транспортним засобом марки «Renault» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортних засобів на 43 км/год. чим порушив п. 12.9 б ПДР.
Вважає, що дана постанова відповідача є незаконною, необґрунтованою та безпідставною, оскільки він не являється власником транспортного засобу марки «Renault» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », не ввозив даний транспортний засіб на митну території України та взагалі йому не відомо хто є власником даного транспортного засобу, він ніколи його не бачив та не керував ним. Тому вважає, що вище вказану постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Просить суд, постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії 1АВ №02156976 від 16.08.2021 року визнати протиправною та скасувати. Закрити провадження у адміністративній справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
27 жовтня 2021 року представник відповідача Департаменту патрульної поліції УПП, Єрмоленко В.В. направив до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що постанова серії 1АВ № 02156976 відповідає нормам чинного законодавства та являється обґрунтованою. До матеріалів справи додано докази порушення автомобілем марки «Renault» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » швидкісного режиму на трасі М05 «Київ-Одеса» 35 км.-240 м. Окрім цього, ОСОБА_1 хоч не являється власником транспортного засобу, однак завіз його на митну територію України, тому згідно норм чинного законодавства, несе відповідальність за порушення ПДР, зафіксованого в автоматичному режимі.
В судове засідання позивач не з'явився, від його представника Поклітар Г.О. звернулася до суду із заявою просила справу розглянути в їх відсутності, позовні вимоги підтримала. При цьому вказала на те, що протягом п'яти днів нею буде подано до суду розрахунок витрат на правову допомогу.
Представник відповідача Єрмоленко В.В. в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю та просив направити відповідачу ухвалу про відкриття та копії матеріалів справи для підготовки відзиву. Разом з тим, до заяви Єрмоленком В.В. не додано жодного доказу неможливості з'явитися в судове засідання. Окрім того, із матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялася копії позовної заяви та матеріали справи, а Єрмоленко В.В. 27 жовтня 2021 року направляв до суду відзив на позовну заяву. У зв'язку із вище викладеним, суд вважає за можливим розглянути дану справу без представника відповідача, оскільки ним не наданого жодних доказів неможливості з'явитися в судове засідання та він направив до суду відзив на позовну заяву в якому виклав свою позицію по даній справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Згідно ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ст. ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка ввезла на територію України транспортний засіб, зареєстрований за її межами, та яка є іноземцем або особою без громадянства або громадянином, який має постійне місце проживання за кордоном серії 1АВ №02156976 від 16 серпня 2021 року т.в.о. старшого інспектора з особливих доручень ВУСАФППДР УБДР ДПП Філоненко О.В. відповідача було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок, зокрема, в постанові вказано, що 16.08.2021 року ОСОБА_1 по М05 «Київ-Одеса» 35 км.-240 м. о 16 годині 43 хвилин керуючи транспортним засобом марки «Renault» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортних засобів на 43 км/год. чим порушив п. 12.9 б ПДР.
Копію постанови серії 1АВ №02156976 від 16.08.2021 року отримано ОСОБА_1 , 26 вересня 2021 року при перетині державного кордону України, що підтверджується відмітками про перетин кордону із закордонного паспорта
ОСОБА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , є громадянином Республіки Молдова і має посвідку на постійне місце проживання в Україні, що підтверджується копіями сторінок його посвідки на постійне місце проживання в Україні, копією його закордонного паспорта, картки фізичної особи-платника податків.
З 08.08.2021 року по 26.09.2021 року ОСОБА_1 не знаходився в Україні, що підтверджується відмітками про перетин державного кордону України на стор. 30 його закордонного паспорта.
Встановлено, що ОСОБА_1 не є власником (користувачем) транспортного засобу марки «Renault» білого кольору з номерним знаком НОМЕР_1 та не ввозив вказаного транспортного засобу на митну територію України.
Так, згідно відповіді від ДМС України Чернівецької митниці від 05 жовтня 2021 року за №7.2-08-1/7.2-20-05/8.19/2282, відповідно до наявних баз даних фактів ввезення на митну територію України транспортних засобів іноземної реєстрації ОСОБА_1 не встановлено. В Чернівецькій митниці відсутня інформація, щодо права власності ОСОБА_1 на транспортний засіб марки «Renault» білого кольору з номерним знаком НОМЕР_1 . Вказаний транспортний засіб, 11 серпня 2017 року ввезений на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» громадянкою Молдови.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», «контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)».
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що «Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та нарисів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото і відеотехніку у тому числі техніку що працює, в автоматичному режиму технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати, інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні».
Пунктом 12.9.б ПДР визначено що забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобу на якому встановлено розпізнавальний знак відповідну до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х (КУпАП), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин а саме ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення, встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної, особи, за якою зареєстровано транспортний, засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний, користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території, України і такий транспортний, засіб, відповідно до законодавства не підлягає, державній, реєстрації, в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), притягається особа, яка ввезла такий транспортний, засіб на територію України.
Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі встановлюються статтями 279-1-279-4 КУпАП та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 січня 2020 року № 13.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому, як вбачається зі змісту частини 2 зазначеної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, відповідачем не надано до суду доказів на підставі яких, він дійшов висновку, що саме ОСОБА_1 ввіз транспортний засіб марки «Renault» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » на територію України, на підставі чого на нього було складено постанову про адміністративне правопорушення.
В свою чергу ОСОБА_1 надав суду докази в яких підтверджується, що він не ввозив автомобіль марки «Renault» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » на територію України, даний автомобіль був завезений громадянкою Молдови.
Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В зв'язку з цим суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі, відтак, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 6-10, 19, 20, 70, 90, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка ввезла на територію України транспортний засіб, зареєстрований за її межами, та яка є іноземцем або особою без громадянства або громадянином, який має постійне місце проживання за кордоном серії НОМЕР_2 від 16 серпня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, а справу провадженням закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції м. Києва на користь ОСОБА_1 , що проживає в с. Коровія, Чернівецького району Чернівецької області витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Суддя: