Справа № 715/2350/21
Провадження № 2/715/686/21
29 листопада 2021 року Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі головуючого судді Маковійчук Ю.В.
секретар судового засідання Затолошна Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 16 травня 1993 року у виконавчому комітеті Старововчинецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, актовий запис № 6.
Вказує, що неповнолітніх дітей від шлюбу - немає
Посилається на те, що сімейне життя у них не склалося, між ними постійно виникають сварки та непорозуміння, близько двадцяти років, як припинили шлюбні відносини та не ведуть спільне господарство. Зазначає, що вона перебуває за межами країни де живе та працює, а також перебуває у фактичних шлюбних стосунках з іншим чоловіком. Жоден із подружжя не намагався зберегти сім'ю. Вважає, що сім'я розпалася остаточно, шлюб носить формальний характер, а примирення між ними неможливе. На підставі наведеного просить шлюб розірвати.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, однак, представник направив до суду заяву, в якій вказав, що заявлені позовні вимоги підтримують повністю, проти винесення заочного рішення не заперечують та справу просять розглядати у відсутності позивачки та її представника.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, проте, направив на адресу суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечує та просить розглянути справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні норми закріплені в ч. 1 ст. 24 СК України.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Судом встановлено, що 16 травня 1993 року у виконавчому комітеті Старововчинецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 6. Прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_1 .
Від шлюбу неповлітніх дітей не мають.
Причиною розірвання шлюбу є те, що у сторін різні погляди на життя та вони втратили почуття любові один до одного, через що виникають постійні сварки та непорозуміння.
Суд встановив, що сім'я розпалась через непорозуміння та сварки, які виникли в шлюбі. Відсутність взаєморозуміння між сторонами призвела до втрати почуття любові та поваги, близько двадцяти років, як припинили шлюбні стосунки, а тому, суд приходить до висновку, що збереження сім'ї між сторонами неможливе, збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.
На підставі викладеного, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 114 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.4-13, 19, 76-81, 259, 264-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 16 травня 1993 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виконавчому комітеті Старововчинецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, актовий запис № 6 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя