24 листопада 2021 року
м. Харків
справа № 638/8998/21
провадження № 2-о/638/251/21
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Погудіної Д.О., Буряковської К.Є., Проданової М.О.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: Харківська міська рада,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада, про визнання спадщини відумерлою,
установив:
14 червня 2021 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ципліцький Дмитро Олегович звернувся до суду з вищевказаною заявою, в якій просить визнати відумерлою спадщину померлої ОСОБА_2 , а саме: житловий житловий будинок літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 , однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
29 березня 2021 року на виконання вимог ухвали суду від 25 червня 2021 року про залишення позову без руху на адресу суду надійшла уточнена заява.
Уточнена заява мотивована тим, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2020 року у справі № 638/18056/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12 грудня 2010 року станом на 20 листопада 2019 року у сумі 1906470,79 грн, з яких: 200892,60 грн сума позики, 1645310,41 грн проценти за користування грошовими коштами, 20089,26 грн збитки, 40178,52 неустойка; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 9605 грн, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року. 07 серпня 2020 року на виконання рішення суду було видано виконавчі листи, які ОСОБА_1 пред'явив до виконання. 19 серпня 2020 року приватним виконавцем Бабенко Д. А. було відкрито виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа № 638/18056/19 від 07 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у сумі 9605 грн (ВП № 62861456), та виконавчого листа № 638/18056/19 від 07 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 12 грудня 2010 року станом на 20 листопада 2019 року у сумі 1906470,79 грн (один мільйон дев'ятсот шість тисяч чотириста сімдесят гривень сімдесят дев'ять копійок) (ВП № 62861857).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з листа приватного нотаріуса Харківського міського територіального округу Глущенко І. Ю.
На підставі заяви ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) була відкрита спадкова справа після померлої.
У власності померлої залишились (відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно): житловий будинок літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 , однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до листа приватного нотаріуса Глущенко І. Ю. від 28 серпня 2020 року № 85/01-16, спадкоємцем померлої ОСОБА_2 є ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_1 ), яка відкликала заяву про прийняття спадщини і цією ж заявою повідомила, що від спадщини померлої ОСОБА_2 відмовляється.
Заявник зазначає про те, що інших спадкоємців за законом та за заповітом у померлої немає.
Таким чином, вважає, що спадщина померлої, а саме: житловий будинок літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 , та однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , має бути визнана відумерлою і перейти у власність Харківської міської ради.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 липня 2021 року прийнято заяву до розгляду та відкрити окреме провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада про визнання спадщини відумерлою. Призначено у справі судове засідання.
27 вересня 2021 року представник заінтересованої особи Харківської міської ради Закревський А.О. подав до суду письмові пояснення, вважає вимоги безпідставними та необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Зазначає, що матеріали справи не містять допустимих доказів на підтвердження належності права власності на спірну квартиру спадкодавцеві, що виключає можливість встановити все майно, що становить спадщину в силу статті 335 ЦПК України; не містять допустимих доказів на підтвердження часу відкриття спадщини. Не доведено відсутність усіх спадкоємців за заповітом чи за законом після смерті ОСОБА_2 . Матеріали цивільної справи не містять доказів заявленої претензії кредитора спадкодавця відповідно до вимог статті 1281 ЦК України.
Представник заявника - адвокат Ципліцький Д.О. у судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити.
24 листопада 2021 року представник заявника - адвокат Ципліцький Д.О. подав до суду заяву, в якій просив судове засідання, призначене на 24 листопада 2021 року без участі заявника та його представника, просив заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи Харківської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином і в установлений законом порядок відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вислухавши представника заявника - адвоката Ципліцького Д.О., суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2020 року у справі № 638/18056/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12 грудня 2010 року станом на 20 листопада 2019 року у сумі 1906470,79 грн, з яких: 200892,60 грн сума позики, 1645310,41 грн проценти за користування грошовими коштами, 20089,26 грн збитки, 40178,52 неустойка; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 9605 грн, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року. 07 серпня 2020 року на виконання рішення суду було видано виконавчі листи, які ОСОБА_1 пред'явив до виконання.
19 серпня 2020 року приватним виконавцем Бабенко Д. А. було відкрито виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа № 638/18056/19 від 07 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у сумі 9605 грн (ВП № 62861456), та виконавчого листа № 638/18056/19 від 07 серпня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 12 грудня 2010 року станом на 20 листопада 2019 року у сумі 1906470,79 грн (один мільйон дев'ятсот шість тисяч чотириста сімдесят гривень сімдесят дев'ять копійок) (ВП № 62861857).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено листом приватного нотаріуса Харківського міського територіального округу Глущенко І. Ю.
На виконання ухвали суду від 23 вересня 2021 року Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою, суду надані інформаційна довідка зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційна довідка зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), та приватним нотаріусом Харківського міського територіального округу Глущенко І.Ю. належним чином посвідчені копії спадкової справі про прийняття спадщини, заведеної після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до документів спадкової справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), які надані суду Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Харківського міського територіального округу Глущенко І.Ю. заведена спадкова справа № 65927671 (номер у нотаріуса № 19/2020), ОСОБА_2 складено заповіт № 65412470, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю. 27 січня 2020 року за реєстровим № 239.
Відповідно до заяви ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була постійно зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Після її смерті залишилась спадщина. Спадкоємцем після її смерті є ОСОБА_3 на підставі заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю. 27 січня 2020 року за реєстровим № 239.
За заповітом ОСОБА_2 заповіла належний їй житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .
На підставі заяви ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) була відкрита спадкова справа після померлої.
Заявою від 27 листопада 2020 року, яка була подана приватному нотаріусу Харківського міського територіального округу Глущенко І.Ю. ОСОБА_3 відкликала свою заяву про прийняття спадщини за заповітом та повідомила, що вона від спадщини відмовляється.
16 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського територіального округу Глущенко І.Ю. відповідно до статті 1282 ЦК України із заявою, в якій просив повідомити чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 ; включити кредиторські вимоги до спадкової маси, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців померлої про наявність заборгованості перед ним у розмірі 1 906 470, 79 грн; надати інформацію стосовно звернення із заявою про прийняття або відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлої ОСОБА_2 ; відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .
Претензія кредитора була отримана та зареєстрована в журналі реєстрації вхідних документів за № 397/02-14 від 16 червня 2020 року та в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 61, а також додана до заведеної спадкової справи № 19/2020. Про наявність претензії як кредитора по заборгованості ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Харківського міського територіального округу Глущенко І.Ю. повідомлено спадкоємцю ОСОБА_3 , роз'яснено щодо обов'язків згідно зі статтею 1282 ЦК України, доведено до відома останню про наявність вимог кредитора, які спадкоємці зобов'язані задовольнити.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 ЦПК України залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Згідно із статтями 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою (частина друга статті 293 ЦПК України).
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.
Аналіз зазначених норм матеріально та процесуального права дає підстави дійти висновку, що відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факт смерті спадкодавця, відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, не прийняття спадкоємцями спадщину чи відмова від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.
Особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як й інших справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред'явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини (стаття 334 ЦПК України).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із статтею 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Частиною першою статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із статтею 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтями 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За положеннями статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно вимог частин першої - другої статті 1220, частини першої статті 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Вимогами частини першої статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Як визначено статтею 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Черговість спадкування за законом встановлена статтями 1261 1265 ЦК України.
Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
У частинах першій-п'ятій статті 1268, частині першій статті 1270 ЦК України йдеться про те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частин першої - третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно за його місцезнаходженням.
Згідно зі статтею 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою є відсутність спадкоємців за законом і за заповітом або спадкоємці усунені від права на спадкування, або не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття.
Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Відповідно до статті 337 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов'язковою участю заявника та з обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов'язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Матеріали справи свідчать, що спадкове майно (спадщина) складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_3 .
Заявою від 27 листопада 2020 року, яка була подана приватному нотаріусу Харківського міського територіального округу Глущенко І.Ю. ОСОБА_3 відкликала свою заяву про прийняття спадщини за заповітом та повідомила, що вона від спадщини відмовляється.
16 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського територіального округу Глущенко І.Ю. відповідно до статті 1282 ЦК України із заявою, в якій просив повідомити чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 ; включити кредиторські вимоги до спадкової маси, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців померлої про наявність заборгованості перед ним у розмірі 1 906 470, 79 грн; надати інформацію стосовно звернення із заявою про прийняття або відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлої ОСОБА_2 ; відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .
Претензія кредитора була отримана та зареєстрована в журналі реєстрації вхідних документів за № 397/02-14 від 16 червня 2020 року та в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 61, а також додана до заведеної спадкової справи № 19/2020. Про наявність претензії як кредитора по заборгованості ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Харківського міського територіального округу Глущенко І.Ю. повідомлено спадкоємцю ОСОБА_3 , роз'яснено щодо обов'язків згідно зі статтею 1282 ЦК України, доведено до відома останню про наявність вимог кредитора, які спадкоємці зобов'язані задовольнити.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 220978688 від 20 серпня 2020 року, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить померлій ОСОБА_2 на підставі дублікату договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 01 грудня 2001 року за реєстровим № 5288, серія та номер :207, виданий 17 лютого 2020 року.
З доданих до заяви документів, які приєднані до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_4 , була місцем реєстрації та постійного проживання спадкодавця на день смерті, тобто є місцем відкриття спадщини.
Відповідно до інформаційної довідки № 282808182 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна померлій ОСОБА_2 належить на праві приватної власності квартира у ЖБК «Вузовський» за адресою: АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право власності б/н, видного 12 березня 2010 року Дзержинською районною в м. Харкові радою (а. с. 113-114).
На вказану квартиру Шевченківським ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області на підставі постанови державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харків ГТУЮ в Харківській області Почекаєвої А.О. про арешт майна боржника серія та номер: 60856110, виданої 11 грудня 2019 року, накладено обтяження - заборона на нерухоме майно у виді арешту майна.
Таким чином, вказана вище квартира належала ОСОБА_2 на праві приватної власності, а відтак входила до складу спадщини.
Відповідно до статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.
Відповідно до вимог статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 671/22/19 (провадження № 61-9511сво19) викладено правовий висновок про те, що оскільки держава не мала права відмовитися від прийняття спадщини, то у випадку, коли спадкоємці за законом або за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від спадщини, спадщина вважалася прийнятою державою.
За таких обставин, виходячи з вимог частини третьої статті 1268 ЦК України, факт відсутності інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , оскільки спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 відмовилась від прийняття спадщини за заповітом, а також враховуючи право кредитора спадкодавця звернутися з заявою про визнання спадщини відумерлою після спливу одного року з часу відкриття спадщини, суд вважає, що вимоги заявника про визнання спадщини відумерлою, що складається з нерухомого майна, а саме, житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_4 , яка належала ОСОБА_2 , є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного вище, суд доходить висновку, що заява про визнання спадщини відумерлою підлягає задоволенню, оскільки це не суперечить Закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись статтями 264, 265, 268 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада, про визнання спадщини відумерлою - задовольнити.
Визнати спадщину ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , останнє місце реєстрації та постійного проживання: АДРЕСА_4 ), яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , відумерлою та передати у комунальну власність територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради. (61003, місто Харків, майдан Конституції, 7, ЄДРПОУ 04059243).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному веб-порталі судової влади України.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 .
Заінтересована особа: Харківська міська рада, адреса місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Конституції № 7, код ЄДРПОУ 04059243 .
Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2021 року.
Суддя В. М. Яковлева