Справа № 638/18487/21
Провадження № 2/638/6881/21
Іменем України
29 листопада 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі судді Латки І.П., вирішуючи питання про прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання припиненим договору позики та іпотеки,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_3 про визнання припиненим договору позики та іпотеки, в якому просить визнати припиненим договір позики від 22 листопада 2017 року у редакції без додаткових угод, укладений між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з іншої, предметом якого є сума грошових коштів у розмірі 96900 доларів США зі строком повернення не пізніше 22 лютого 2018 року; визнати припиненою іпотеку згідно з Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. від 22 листопада 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №1191, укладений між ОСОБА_6 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , та припинити обтяження речових прав, накладених на підставі іпотечного договору.
Разом із позовом ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову.
Перевіривши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про передачу справи за підсудністю з наступних підстав.
При зверненні до суду з відповідним позовом позивач повинен дотримуватися вимог закону щодо підсудності розгляду цивільних справ, передбачених главою 2 розділу І ЦПК України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору у даній справи є визнання припиненим договору позики та визнання іпотеки згідно з Іпотечним договором від 22 листопада 2017 року припиненою.
Пунктом 1 Іпотечного договору від 22 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , передбачено, що іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання всіх зобов'язань ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 по Договору позики від 22 листопада 2017 року, за яким позичальники зобов'язуються своєчасно, не пізніше 22 лютого 2018 року повернути позику у розмірі 96900 доларів США, наступне нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Отже, спір у даній справі стосується, зокрема, предмету іпотеки за договором від 22 листопада 2017 року, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 а саме нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, зокрема про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Пунктом 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що у разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Абзац 4 пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачає, що правила статті 114 ЦПК (в редакції ЦПК України чинній на 30.03.2012) про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).
Таким чином, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що у даній справі підлягають застосуванню привила виключної підсудності, встановлені ч. 1 ст. 30 ЦПК України, оскільки одна із вимог позову стосується предмета іпотеки - нерухомого майна.
З позовної заяви та копії Іпотечного договору від 22 листопада 2017 року вбачається, що квартира, щодо якої виник спір про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що за адміністративно-територіальним устроєм міста Києва відноситься до Печерського району міста Києва.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частинами 1, 2 ст. 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про передачу справи до П районного суду м. Харкова за підсудністю.
Керуючись ст. 27, 31, 32, 259-260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання припиненим договору позики та іпотеки разом із заявою про забезпечення позову передати за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 29 листопада 2021 року.
Суддя І.П. Латка