Справа №613/924/19 Провадження № 2/613/559/21
29 листопада 2021 року м. Богодухів
Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Сеник О.С., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , звернулась до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до Російської Федерації, в якому просила: 1) стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1004850 (один мільйон чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень, що є еквівалентом 35000 (тридцять п'ять тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день підписання цього позову; 2) стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1004850 (один мільйон чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень, що є еквівалентом 35000 (тридцять п'ять тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день підписання цього позову; 3) стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 1004850 (один мільйон чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень, що є еквівалентом 35000 (тридцять п'ять тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день підписання цього позову; 4) стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 1004850 (один мільйон чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень, що є еквівалентом 35000 (тридцять п'ять тисяч) євро за офіційним курсом Національного Банку України на день підписання цього позову.
Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного суду від 19 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задоволено частково. Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2019 року змінено, виклавши мотивувальну частину судового рішення в редакції цієї постанови.
Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року задоволено частково касаційну скаргу адвоката Саргсян Елени Славіківни в інтересах ОСОБА_1 . Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року по даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2021, матеріали цивільної справи № 613/924/19 надійшли до провадження судді Богодухівського районного суду Харківської області Сеник О.С.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Як зазначено у постанові Верховного Суду, прийнявши позовну заяву, суддя на стадії підготовки справи до судового розгляду має з'ясувати, чи є згода дипломатичного представництва як компетентного органу держави на розгляд спору в судах України. Тобто, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно першочергово підготувати відповідний запит та отримати офіційну інформацію щодо того, чи є згода компетентних органів відповідної держави на розгляд справи у судах України, оскільки це впливає на зміст подальших процесуальних дій. У разі, якщо такої згоди не отримано, посольство не може набувати процесуального статусу відповідача у цивільному процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України. Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, згідно зі ст. 185-186 ЦПК України, не вбачається.
Таким чином, позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Враховуючи ст. 19, п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, для всебічного та об'єктивного вирішення справи, вважаю за необхідне розглянути справу за правилами загального позовного провадження з призначенням у справі підготовчого засідання.
Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначається статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлюється особливий правовий режим на цій території, визначаються особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права.
Згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року, стороною якої є Україна, до іноземної держави, її дипломатичних представництв і консульських установ застосовується судовий імунітет. Відповідно до Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затвердженого Указом Президента України від 10 червня 1993 року № 198/93, держава гарантує додержання положень зазначеної Конвенції.
Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон України «Про міжнародне приватне право», який застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом.
Стаття 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Як передбачено ч. 4ст.79 Закону України «Про міжнародне приватне право», у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права України, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.
Таким чином, Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.
Найважливішою ознакою для держави є суверенітет, оскільки саме суверенітет становить основну відправну засаду для її правосуб'єктності. Суверенітет держави має вияв у двох сферах - внутрішній та зовнішній. У зовнішній сфері суверенітет означає незалежність, самостійність і непідпорядкованість держави іншим державам.
У міжнародному приватному праві під імунітетом розуміють непідлеглість однієї держави законодавству та юрисдикції іншої. Імунітет ґрунтується на суверенітеті держав, їх рівності та означає, що жодна з них не може здійснювати свою владу над іншою державою, її органами, майном. Це принцип вилучення держави та її органів з-під юрисдикції іншої держави. Судовий імунітет полягає в непідсудності держави без її згоди судам іншої держави.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , звернулась до суду із позовом до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди.
Статтею 4 ЦПК України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (а отже, і рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості).
Згідно з Положенням про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затвердженим Указом Президента від 10 червня 1993 року № 198/93, Україна гарантує додержання положень Віденської конвенції 1961 року та Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року.
Пред'явлення позову до іноземної держави, забезпечення позову і звернення стягнення на майно іноземної держави, яке знаходиться в Україні, відповідно до статті 32 Віденської конвенції 1961 року можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави.
Положення зазначеної норми міжнародного договору конкретизовано у статті 79 Закону № 2709-IV.
Отже, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2021 по даній справі, суд вважає за необхідне просити Міністерство закордонних справ України звернутися із запитом до Посольства Російської Федерації в Україні для з'ясування наявності згоди дипломатичного представництва Російської Федерації як компетентного органу держави Російської Федерації на розгляд спору в судах України, в тому числі цивільної справи № 613/924/19 за позовом ОСОБА_1 , що діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, яка надійшла для розгляду до Богодухівського районного суду Харківської області, за результатами чого встановлюється, чи набуває Російська Федерація процесуального статусу відповідача у цивільному процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 498 ЦПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 3 ст. 499 ЦПК України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008 №1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 за №573/15264 (далі по тексту - Інструкція № 1092/5/54), у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Згідно з п.2.3 розділу ІІ Інструкції № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.
На підставі вищевикладеного, оскільки без отримання згоди Російської Федерації, висловленої через уповноважених осіб або компетентних органів, на розгляд даного спору в судах України, Російська Федерація не може одержати правового статусу відповідача в цивільному процесі, вважаю за необхідне направити судове доручення через Міністерство юстиції України для вручення дипломатичному представництву Російської Федерації як компетентному органу держави Російської Федерації копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів відповідно до умов Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, ратифікованої із застереженнями Законом України N 240/94-ВР від 10.11.1994.
Враховуючи викладене, слід зобов'язати позивача здійснити переклад копії позовної заяви та копій доданих до неї документів, з нотаріальним засвідченням їх вірності, для направлення судового доручення до Міністерства юстиції України, яке, в свою чергу, надсилає зазначене доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами копії позовної заяви із додатками дипломатичному представництву Російської Федерації як компетентному органу держави Російської Федерації для з'ясування наявності згоди до участі у справі як відповідача держави Російська Федерація.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 13.05.2020 року у справі № 711/17/19 (провадження № 61-10776св19), від 03.06.2020 у справі № 357/13182/18 (провадження № 61-12202св19), від 24.06.2020 у справі №711/16/19 (провадження № 61-12669св19), від 04.11.2020 у справі №280/1380/19 (провадження №61-13348св20), від 17.02.2021 у справі № 756/11440/19 (провадження № 61-16137св20), від 09.06.2021 у справі № 265/7703/19 (провадження № 61-9187св20), яка є незмінною та усталеною.
Керуючись ст. ст. 3, 19, 28, 174-175, 177, 187, 189, 258, 260, 498, 499 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, - прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Призначити у справі підготовче засідання, яке відбудеться 22 грудня 2021 року о 09:30 год. в залі судових засідань Богодухівського районного суду Харківської області за адресою: Харківська область, м. Богодухів, пл. Незалежності, 17.
Запропонувати Міністерству Закордонних Справ України звернутися із запитом до Посольства Російської Федерації в Україні для з'ясування наявності згоди дипломатичного представництва Російської Федерації як компетентного органу держави Російської Федерації на розгляд спору в судах України, в тому числі цивільної справи №613/924/19 ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Отримані на запит матеріали направити на адресу Богодухівського районного суду Харківської області (62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Незалежності, 17).
Зобов'язати ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали здійснити переклад копії позовної заяви, копії доданих до неї документів, з нотаріальним засвідченням їх вірності, а також копії даної ухвали та надати Богодухівському районному суду Харківської області один примірник завіреного перекладу копії позовної заяви, копії доданих до неї документів російською мовою, а також копії даної ухвали для надіслання їх компетентному органу Уряду Російської Федерації.
Направити судове доручення до Міністерства юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами копії позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, із додатками та копію даної ухвали суду дипломатичному представництву Російської Федерації як компетентному органу держави Російської Федерації для з'ясування згоди на участь у справі як відповідача держави Російська Федерація.
Усі складені документи за результатами виконання міжнародного судового доручення направити на адресу Богодухівського районного суду Харківської області (62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Незалежності, 17).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Сеник