Справа №: 272/978/21
Провадження № 2-а/272/15/21
26 листопада 2021 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :
головуючої судді - Палазюк В.М.,
з участю секретаря судового засідання - Хитоніної М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Андрушівка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до рядового поліції роти № 3 батальйону УПП у Житомирській області Сторожука Віктора Олександровича, Управління патрульної поліції в Житомирській області про визнання дій та бездіяльності суб"єкта владних повноважень незаконними, скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Представник позивача звернувся до Андрушівського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до рядового поліції роти № 3 батальйону УПП у Житомирській області Сторожука Віктора Олександровича, Управління патрульної поліції в Житомирській області про визнання дій та бездіяльності суб"єкта владних повноважень незаконними, скасування постанови серії ЕАО № 4773645 від 15.09.2021 про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 вересня 2021 року близько 08 години 15 хвилин позивач керував автомобілем ЗАЗ 110308, р.н. НОМЕР_1 , та рухався по проспекту Миру в м. Житомирі, при цьому чітко дотримувався вимог Правил дорожнього руху. Біля будинку № 40 його зупинив інспектор патрульної поліції Сторожук В.О. у зв'язку з тим, що, на думку поліцейського, ОСОБА_2 був не пристебнутий ременем безпеки. На підставі вищевикладеного інспектор патрульної поліції виніс постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4773645, якою притягнув відповідача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та призначив адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.. ОСОБА_2 вважає дії інспектора патрульної поліції незаконними а постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач не надав йому можливості ознайомитися з доказами вчинення правопорушення, почав розглядати справу на місці зупинки транспортного засобу, ігноруючи клопотання позивача про відкладення такого розгляду з метою реалізації права на захист. В подальшому інспектор патрульної поліції виніс оскаржувану постанову без присутності адвоката, чим позбавив ОСОБА_1 права на професійну правничу допомогу. Крім того постанова про накладення адміністративного стягнення оформлена з грубим порушенням вимог ст. ст. 251, 283 КУпАП, оскільки не містить відомостей щодо технічного засобу, яким здійснено фото або відео фіксацію. Крім того під час розгляду справи відповідачем не враховано вимог ст. 33 КУпАП, оскільки відомості, передбачені даною статтею в постанові відсутні.
Враховуючи вищевикладене представник позивача просить суд задовольнити позов, у зв'язку з тим, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. Крім того, просив стягнути з Управління патрульної поліції у Житомирській області на користь позивача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та витрати на правову допомогу.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились. Представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились. Від представника відповідача Управління патрульної поліції в Житомирській області надійшов відзив, в якому зазначено, що відповідно до постанови інспектора роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції Сторожука Віктора Олександровича серії ЕАО № 4773645 від 15.09.2021 на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 та ч. 5 ст. 121 КУпАП. Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови, ОСОБА_2 , 15.09.2021 в м. Житомирі по проспекту Миру, 40, керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110908, н.з. НОМЕР_1 , під час руху транспортного засобу не користувався засобами пасивної безпеки, а саме ременем безпеки на автомобілі, а також не мав полісу (сертифікату) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.1 ґ) ПДР України та 2.3. в) ПДР України. Достатнім доказом правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності відповідача у даній категорії справ (оскарження рішень поліцейських патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності) є інформація з Централізованої бази даних МТСБУ щодо відсутності полісу на т.з. ЗАЗ 110908, н.з. НОМЕР_1 , яким керував Позивач 15.09.2021 року, що в розумінні статті 251 КУпАП та КАС України є належним доказом. Крім того на доданих відеофайлах Позивач ніяким чином не заперечує, що у нього відсутній чинний страховий поліс. Також Позивач порушив вимоги п. 2.3 в Правил дорожнього руху України, оскільки не був пристебнутий ременем безпеки, що підтверджується відеозаписом та поясненнями пасажира т.з. ЗАЗ 110908, н.з. НОМЕР_1 , яким керував Позивач 15.09.2021. Після зупинки транспортного засобу Позивача інспектор представився , назвав причину зупинки та провів розгляд справи на місці зупинки транспортного засобувідповідно до норм КУпАП. Позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу, однак жодних клопотань не заявляв. Постанову було оголошено Позивачу негайно після закінчення розгляду справи.Представник відповідача вважає, що достатнім доказом правомірності рішення, дій чи бездіяльності Відповідача у даній категорії справ є інформація з бази МТСБУ, пояснення свідків, відеофіксація події. Такі докази будуть достатніми, допоки не буде надано обґрунтованих належних доказів, які безсумнівно спростують пояснення та свідчення поліцейських.Підстав для умисного спотворювання обставин події у поліцейського, котрий не мав жодних відносин із Позивачем, а виконував обов'язки щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, не було. Доказів щодо фіктивності або недійсності постанови про адміністративне правопорушення, неправомірності дій інспектора Позивачем не надано. Враховуючи вищевикладене представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
05.11.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить не приймати до уваги відзив представника відповідача, оскільки він не відповідає вимогам ч. 2-4 ст. 162 КАС України. Відзив не містить обов'язкових реквізитів, до нього не додано докази надіслання іншим учасникам справи, не долучено жодних копій документів для інших учасників справи. Вищевказаний відзив поданий та підписаний особою, яка не має права його підписувати та її право на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Крім того у відзиві зазначається, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, однак оскаржувана постанова винесена за порушення вимог ч. 5 ст. 121 КУпАП. Жодних доказів, які спростовували б обставини, викладені в адміністративному позові, відповідачем не надано, відомості, щодо технічного засобу в оскаржуваній постанові відсутні, натомість зазначено чотири букви та декілька цифр, які не дають можливості ідентифікувати дану інформацію, а тому вказаний доказ є недопустимим. Крім того сам факт правопорушення вказаним відеофайлом не зафіксовано.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд встановив: 15.09.2021 постановою інспектора роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції Сторожуком В.О. серії ЕАО № 4773645 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_2 , 15.09.2021 в м. Житомирі по проспекту Миру, 40, керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110308, н.з. НОМЕР_1 , керував ТЗ обладнаним засобом пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки при цьому не мав при собі поліс СОЦПВ наземних ТЗ, чим порушив п. 2.3 в ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 6).
Згідно з п. 2.3. в) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів;
Згідно ч.5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 2.1 ґ) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);
Відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст.. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Однак, як свідчить постанова поліцейського, за ч.1 ст.126 КУпАП ОСОБА_2 винним не визнавався та до адміністративної відповідальності не притягувався. Посилання на ч.1 ст. 126 КУпАП та п. 2.1 ґ) Правил дорожнього руху України в постанові відсутні, як відсутні і посилання на ст. 36 КУпАП за умови притягнення до відповідальності за двома статтями. Тому посилання в відзиві на наявність порушення за ч.1 ст. 126 , ч.5 ст. 121 КУпАП є безпідставними. А отже позивач притягнутий за порушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП що відповідно і є предметом оскарження.
Згідно ст.. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
До відзиву доданий відеозапис, а постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснений даний відозапис, а саме бодікамера АМ 00094, що відповідає вимогам ч.3 ст.283 КУпАП.
Із доданого до відзиву відеозапису події вбачається, що ОСОБА_2 дійсно 15.09.2021 керував т.з. ЗАЗ 110908, н.з. НОМЕР_1 , був зупинений інспектором поліції та вийшов з автомобіля. В автомобілі залишилась пасажир, яка на запитання поліцейського пояснила, що вона пристебнулася ременем безпеки, а водій був не пристебнутим. На запитання інспектора чому водій не пристебнувся, відповіла: «тільки виїхали, балакали, у нас задачі та плани». Суд вважає за можливе врахувати пяснення даного свідка, зафіксовані на відеозапис, хоч вона і не була опитана поліцейським в письмовому вигляді. Доказів на спростування показань свідка, зокрем і шляхом допиту її в судовому засіданні, позивачем не надано та клопотання не заявлялось.
Відповідно до відезапису після зупинки транспортного засобу позивача інспектор представився та озвучив причину зупинку. Інспектор роз'яснив позивачу його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та провів розгляд справи як того вимагають норми КУпАП. Позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу, однак жодних клопотань не заявляв. Постанова виносилась у присутності Позивача на місці зупинки транспортного засобу.
Згідно ст..72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Ст. 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77). Разом з тим у ч. 1 ст. 77 зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При встановлених вище обставинах суд прийшов до висновку, що обґрунтування позивача є надуманими, не ґрунтуються на вимогах законодавства та не підтвердженні доказами. Інших порушень при складенні постанови, які б давали підстави для скасування постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення судом не встановлено і правові підстави для її скасування відсутні, а тому, в задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю заявлених вимог.
Сплачений судовий збір позивачу не повертається та не відшкодовується.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 20, 72,73, 77, 243 - 246, 286 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до рядового поліції роти № 3 батальйону УПП у Житомирській області Сторожука Віктора Олександровича, Управління патрульної поліції в Житомирській області про визнання дій та бездіяльності суб"єкта владних повноважень незаконними, скасування постанови про адміністративне правопорушення- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 26 листопада 2021 року.
Суддя:В. М. Палазюк