Справа № 214/9979/21
2/214/4616/21
Іменем України
про залишення позовної заяви без руху
29 листопада 2021 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Хомініч С.В., дослідивши матеріали позовної заяви №214/9979/21
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (вул. Хоткевича Гната, буд. 12 офіс 177, м. Київ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4 офіс 401, м. Дніпро),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (вул. Європейська, буд. 11/2, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область),
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивачка ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду 26.11.2021 з позовною заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №20884 від 19.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 48 456,21 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Однак, ознайомившись з позовною заявою та долученими до неї матеріалами, суддя приходить до висновку про необхідність залишення її без руху, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Статтею 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В тексті позовної заяви позивачка зазначає, що нею судовий збір по справі не сплачується, відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Суддя звертає увагу позивача, що споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є громадянин (фізична особа), який придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Предметом спору у даній позовній заяві - є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Враховуючи вищенаведене, на правовідносини що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється.
Позивачка в тексті позову посилається на застосування норм права, що викладені Верховним судом у постанові від 26.02.2020 у справі №643/2870/18, де вказано, що при пред'явленні позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягає застосуванню положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Водночас в іншій постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №638/6060/18, Касаційним цивільним судом зроблено зовсім інший висновок про те, що позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не пов'язаний з порушенням прав споживача. Верховним судом відхилено доводи касаційної скарги з цього приводу, оскільки позивач у позовній заяві не зазначив, в чому полягає порушення прав позивача як споживача.
За таких обставин суддя бере до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду яка прийнята пізніше, тобто від 12.08.2020 у справі №638/6060/18. Відтак посилання позивачки на постанову Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №643/2870/18, суддя відхиляє.
Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір за ставками, визначеними ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за пред'явлення фізичною особою вимоги немайнового характеру в розмірі 908,00 грн із наданням суду оригіналу платіжного доручення чи іншого касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа, або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, в порушення ч. 1 ст. 177 ЦПК України, звертаючись до суду із позовною заявою та документів, що додаються до неї, в електронній формі, позивачка не додала доказу надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, то відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати позивачці строк для усунення виявлених недоліків 10 днів, з дня вручення копії даної ухвали.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - залишити без руху.
Надати позивачці 10-денний строк для усунення недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, який обчислювати з дня вручення їй копії даної ухвали.
Копію ухвали направити позивачці за адресою, у тому числі і на електронну адресу, вказаною нею в позовній заяві, - для виконання у встановлений судом строк.
Роз'яснити позивачці, що у випадку невиконання нею вимог, викладених в ухвалі, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає
Суддя Хомініч С.В.