Справа № 214/9879/21
2-а/214/172/21
Іменем України
про залишення позовної заяви без руху
26 листопада 2021 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Хомініч С.В., дослідивши матеріали позовної заяви №214/9879/21
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
поданої представником позивача Сидоренком Кирилом Геннадійовичем ( АДРЕСА_2 ),
до відповідача 1: інспектора ВБДР ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Бабиченка Артема Володимировича (вул. Волгоградська, буд. 11, м. Кривий Ріг),
відповідача 2: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП (пл. Троїцька, буд. 2а, м. Дніпро)
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Сидоренко К.Г. звернувся до суду засобами поштового зв'язку з позовом, який отриманий судом 24.11.2021, де просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №482602 від 22.10.2021 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закрити провадження у адміністративній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши позовну заяву, суддя встановив, що вона подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з положеннями ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
З усталеної практики Верховного Суду, яка сформувалася за результатами розгляду справ у подібних правовідносинах, убачається, що визначення відповідачів, предмета спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, в тому числі, відповідно до статті 222 цього Кодексу, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 140 цього ж Кодексу.
Частиною другою статті 222 КУпАП передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
При цьому, приписами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію», територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст. 140 КУпАП, інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме від імені органів Національної поліції і її територіальних органів.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції, або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють не як самостійні суб'єкти владних повноважень, а від імені органів Національної поліції. Тому, належний відповідач, як суб'єкт владних повноважень, у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) про накладення адміністративного стягнення за скоєне адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №742/2298/17 від 17.09.2020.
При цьому, суд звертає увагу позивача та його представника, що згідно з п. 7 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою КМУ від 28.07.2015 №877, Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.
Постановою КМУ «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 № 730 було утворено як юридичну особу публічного права Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Згідно з підпунктами 4, 7, 15, 16 пункту 1 розділу ІІІ «Функції Департаменту патрульної поліції» Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом НПУ від 06.11.2015 №73, Департамент, відповідно до покладених на нього завдань у випадках, передбачених законом здійснює провадження в справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за додержанням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; розглядає звернення громадян з питань, що належать до компетенції Департаменту патрульної поліції.
Проте, в порушення даних вимог, в адміністративному позові в якості відповідача позивачем зазначено інспектора ВБДР ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Бабиченка Артема Володимировича та Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП. Отже, позивачеві слід визначитися із суб'єктним складом у даному спорі.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, що унеможливлює відкриття провадження по справі, то, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, її необхідно залишити без руху та надати позивачеві 10-денний строк для усунення виявлених недоліків, перелік якого обчислювати з дня вручення копії даної ухвали.
Якщо позивач усунене недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважатиметься поданою в день її первинного подання до адміністративного суду та буде прийнята до розгляду в порядку, встановленому ст. 171 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 171 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником Сидоренком Кирилом Геннадійовичем, до інспектора ВБДР ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Бабиченка Артема Володимировича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху та надати позивачеві 10-денний строк для усунення недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, який обчислювати з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали направити позивачеві та його представникові за адресами, у тому числі електронними, вказаними в позовній заяві - для виконання у встановлений судом строк. У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернена позивачеві разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Хомініч С.В.