Справа № 186/1488/20
Провадження № 2-з/188/110/2021
29 листопада 2021 року Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Бурда П.О. розглянувши в приміщенні суду в смт Петропавлівка заяву представника відповідача ОСОБА_1 , про витребування доказів у цивільній справі за позовом ТОВ «Вердикт капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Ухвалою судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Бурди П.О. від 03 вересня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «Вердикт капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 13 жовтня 2021 року, яке відкладено на 15 листопада 2021 року, а потім на 14 грудня 2021 року.
Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 (далі - представник відповідача) 15 листопада 2021 року звернулася до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення доказів шляхом витребування від ТОВ «Вердикт капітал»:
доказів віступления первісним кредитором ПАТ «Укрсоцбанк» попередньому кредитору ТОВ «ФК Веста» права вимоги за спірним кредитним договором №0103/087381-ZР від 27.02.2013;
виписки про рух грошових коштів по рахунку відповідача за договором банківського поточного (карткового) рахунку №0103/087381-ZP від 27.02.2013, починаючи з 27 лютого 2013 року.
Представник відповідача обґрунтовує заяву тим, що для надання обґрунтованого відзиву та заперечень, відповідачу необхідно дослідити додаткові докази, які є суттєвими для подальшого вирішення справи по суті. Як зазначає позивач у позові, 28.01.2019 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено договір факторингу, відповідно до якого ПАТ «Укрсоцбанк» відступило, а ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №0103/087381-ZP від 27.02.2013 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем. Таким чином, ТОВ «ФК «Веста» було наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ПАТ «Укрсоцбанк» втратив такі права. Позивач ТОВ «Вердикт Капітал», звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0112/0873 81-ZP від 27.07.2013, який було укладено між відповідачем та АТ «Укрсоцбанк, не надав до суду доказів відступления первісним кредитором попередньому кредитору ТОВ «ФК «Веста» права вимоги саме за вказаним кредитним договором. Також, представник відповідача зазначає, що згідно з умовами кредитного договору №0103/087381-ZP ПАТ «Укрсоцбанк» надає клієнту кредитний ліміт в розмірі 50 000,00 грн, який може бути змінений шляхом укладення додаткової угоди, але сам факт встановлення кредитного ліміту не є безумовним доказом використання кредитних коштів. Позивач додає до позову розрахунок суми заборгованості за кредитним договором після спливу терміну дії кредитної картки.
Представник відповідача, посилаючись на норми закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якими підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення, зазначив, що позивач не надає жодного доказу використання кредитного ліміту відповідачем, відсутні відомості погашення заборгованості, дата та розмір останнього платежу.
Представник відповідача вважає, що з метою всебічного з'ясування обставин справи та правильного вирішення спірного питання необхідно з'ясувати розмір та використання кредитного ліміту відповідачем по спірному кредитному договору.
Дослідивши заяву про витребування доказів та додані до неї матеріали, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 3 частини 1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання.
Відповідно до п.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (п.1 ст.77 ЦПК України).
Відповідно до п.2 ст.73 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (п.1 ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення доказів є, зокрема, витребування доказів. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно з ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Представник відповідача не послалася на норми ст.84 ЦПК України, однак суд враховує, що докази, про витребування яких у позивача заявив відповідач, мають значення для вирішення справи, тому суд вважає, що клопотання, яке подане з посиланням на ст.116 ЦПК України, підлягає задоволенню.
При цьому суд виходить з правової позиції, яку висловив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо правового пуризму - надмірного прагнення до чистоти, переваги форми над змістом. ЄСПЛ, зокрема, дійшов висновку, що не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване тільки з метою виправлення істотної помилки. У рішенні від 23.07.2009 ЄСПЛ виходив із того, що хоча правил юрисдикції як принципу й має бути дотримано, однак з огляду на обставини справи відсутня соціальна потреба, яка виправдовувала би відступ від принципу правової визначеності.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику ЄСПЛ як джерело права.
Враховуючи наведене, суд вважає, що процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 73, 76, 77, 84, 116, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Задовольнити заяву про забезпечення доказів представника відповідача ОСОБА_2 Варелжан Н.А.
Витребувати від позивача ТОВ «Вердикт капітал»:
докази віступления первісним кредитором ПАТ «Укрсоцбанк» попередньому кредитору ТОВ «ФК Веста» права вимоги за спірним кредитним договором №0103/087381-ZР від 27.02.2013;
виписку про рух грошових коштів по рахунку відповідача за договором банківського поточного (карткового) рахунку №0103/087381-ZP від 27.02.2013, починаючи з 27 лютого 2013 року.
Вказані докази позивачем мають бути надані до 14 грудня 2021 року до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти
днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя П. О. Бурда