Справа № 183/6380/21
№ 2/183/3501/21
29 листопада 2021 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Гончарової С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новомосковської міської ради про відшкодування моральної шкоди
09 вересня 2021 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою в якій просить стягнути з Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області на його користь моральну шкоду в сумі 1000000 грн. Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов, та визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області щодо ненадання інформації за запитом ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року про отримання публічної інформації; Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку для надання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 03 березня 2021 про отримання публічної інформації. Зобов'язано Виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області розглянути запит ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року про отримання публічної інформації щодо наявності на території м. Обухів вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Позивач зазначає, що вказаними протиправними діями відповідача йому була завдана моральна шкода, яка полягає у стражданні та приниженні, яких він зазнав внаслідок протиправних дій. Порушення його прав з боку суб'єкта владних повноважень викликало у нього негативні емоції, внаслідок чого виникло погане самопочуття, пригнічений настрій. Розмір моральної шкоди обґрунтовує тим, що завдана шкода спричинила йому негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов'язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, та інше. За кожен місяць порушеного права на соціальний захист, позивач оцінює у розмірі мінімальної заробітної плати, у січні місяці 2021 року для працездатних осіб 6000 грн., на момент звернення до суду сплило п'ять місяців. Але, враховуючи рівень його страждань на те, що йому відмовлено у доступі до публічної інформації, розмір моральної шкоди оцінює у 1000000 грн.
Ухвалою суду від 13 вересня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач не з'явився, через підсистему «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні позову просить відмовити. Подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову у повному обсязі та просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідає не є розпорядником інформації, яку запитував позивач. На виконання рішення суду відповідачем надано другу відповідь. Крім того, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань.
У зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов, та визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області щодо ненадання інформації за запитом ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року про отримання публічної інформації; визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку для надання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року про отримання публічної інформації; зобов'язано Виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області розглянути запит ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року про отримання публічної інформації щодо наявності на території м.Новомосковська вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Положеннями статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
Відповідно до статті 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
За статтею 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Таким чином, ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець відокремлює як зазначені органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
З урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України, шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними й їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.
Як було зазначено вище, задовольняючи позов Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправні дії відповідача, які полягають в протиправній бездіяльності останнього, а саме щодо ненаданні публічної інформації за запитом від 03 березня 2020 року та недотримання п'ятиденного строку надання інформації.
Статтею 82 ч.4 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено Законом.
Пунктом 16 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» передбачено, що суди мають суворо додержувати передбаченого ст.56 Конституції права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У пунктах третьому та четвертому постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Обґрунтовуючи наявність моральної шкоди, позивач зазначає, що відчуває душевний неспокій, образу і знаходиться в стресовому стані внаслідок неправомірних дій посадової особи органу місцевого самоврядування, завданням якої є представництво інтересів територіальної громади. Внаслідок неправомірних дій, з метою відновлення його порушених прав, був змушений витрачати значну кількість свого особистого часу на оскарження незаконних дій, у зв'язку із чим суд визнає, що позивач зазнав моральних страждань, пов'язаних з порушенням його прав та необхідність вжиття заходів для їх захисту, відчув та відчуває себе приниженим і морально подавленим.
У пункті дев'ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам також роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності відповідача є, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили.
У публічно-правових відносинах моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї.
Моральна шкода фізичної особи визначається через страждання, що за своєю суттю є негативною для людини емоцією, змістом якої є, у тому числі, тривога та переживання. Страждання є наслідком певних дій, які викликають такі емоції.
З рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі №160/5924/21, вбачається, що ОСОБА_2 при зверненні до виконавчого комітету Новомосковської міської ради не забезпечено розгляду його заяви в спосіб та порядок, передбачений чинним законодавством, що змусило його звертатись до суду за відновленням свого права.
Таким чином, сам по собі факт визнання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, яке набрало законної сили 18 червня 2021 року, протиправними дій виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області щодо ненадання ОСОБА_1 публічної інформації за запитом від 03 березня 2021 року свідчить про завдання особі моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню незалежно від вини виконавчого комітету органу місцевого самоврядування.
Встановлені судом обставини безсумнівно є наслідком для громадянина певних душевних страждань, оскільки викликають невдоволення, тривогу та переживання, змушують вдаватись до застосування активних дій шляхом звернення до суду та нагадуючи порядок, відповідно до якого органом місцевого самоврядування має бути прийняте рішення, хоча при належному виконанні органом місцевого самоврядування своїх обов'язків цьому можна було б об'єктивно запобігти.
Звертаючись до суду, позивач визначив обставини, що спричинили страждання та зазначив підстави такого відшкодування.
Визначаючи розмір на відшкодування моральної шкоди, суд керується не тільки тими критеріями, які обумовлюють суб'єктивне сприйняття позивача, але й тими, які характеризують її зовнішній прояв - порушення звичайного для цієї людини способу життя з огляду на її індивідуальні особливості, а також виходить із засад юридичної відповідальності та принципів компенсації моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає надмірним розмір відшкодування, про яке прохає позивач.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не доведено, що запитувана інформація має для позивача надважливе значення та займає провідне місце у його житті. А тому у суду відсутні підстави вважати, що ненадання позивачу відповідної інформації здатне спричинити серйозні зміни в його психоемоційному стані.
Тому, визначаючи розмір відшкодування суд, враховуючи доведений ступінь душевних страждань позивача, вважає за доцільне задовольнити позовну вимогу частково, у розмірі 1000 грн. На переконання суду, визначений розмір відповідає встановленим обставинам справи, а також критеріям розумності та справедливості.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач в силу закону, був звільнений від сплати судового збору за подання позову. Враховуючи дану обставину та часткове задоволення позову, судові витрати у пропорційному розмірі до задоволеної частини підлягають стягненню з відповідача на користь держави у сумі 10 грн.
Керуючись ст.259 ч.6, 258-268, 353-354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 (одну тисячу) грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області на користь держави судовий збір в розмірі 10 (десять) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04052206, адреса: 51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Гетьманська,14.
Повне судове рішення складено і підписано 29 листопада 2021 року .
Суддя Оладенко О.С.