Справа № 212/9645/21
2/212/4471/21
29 листопада 2021 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Пустовіта О.Г., за участю секретаря судового засідання Курбакової Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди, в зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків,-
В жовтні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Карнаух Т.В., звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути на користь Позивача, в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві з Відповідача - Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» 180 000,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що Позивач з 09.06.2003 р. по 07.10.2021 р. працював підземним кріпильником, підземним прохідником, ел. слюсарем черговим та з ремонту обладнання підземний, ш. Тернівська, АТ «Кривбасзалізрудком».
30 серпня 2007 року, згідно письмового наряду на 3 зміну (з 15.30 год. до 22.30 год.), виданому в.о. заступника начальника дільниці №2 Лещенко В.П., ланка прохідників у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 повинні були виконувати роботи по бурінню шпурів. При виконанні монтажу пневматичного циліндру на пневматичному погрузчику ГП-0,25 ОСОБА_1 виконував роботи, знаходячись на бадді. При цьому він послизнувся, не втримавшись впав у баддю, вдарившись об її край лівою стороною тулуба. Внаслідок цього отримав травму 2 ребер.
Позивач був доставлений до відділення травматології КЗ «Міська клінічна лікарня № 2», йому був встановлений діагноз: «ЗТГ, перелом 9-10 ребер зліва. Травматичний гепопневмоторакс зліва. Підкожна емфізема». 30 серпня 2007 року потерпілому була зроблена операція: торакоцентез, дренування плевральної полості зліва по Бюлау.
По факту трудового каліцтва 2 вересня 2007 року було складено «Акт розслідування нещасного випадку, що стався 30 серпня 2007 року о 21 годині 10 хвилин», причинами нещасного випадку визнано: Порушення трудової та виробничої дисципліни в частині допуску та виконання робіт на нестійкій поверхні. Порушення: п. 1.11.1. «Інструкція по охороні праці №3 для прохідника», п.п. 13.8, 13.9 «Інструкція по охороні праці №1 для усіх робочих підземних професій», п.п. 2.18.1, 2.18.2 «Посадова інструкція гірничого майстра шахтобудівного управління», додаток «Стандарт підприємства складання проектів організації робіт (ПОР) в структурних підрозділах ВАТ «Кривбасзалізрудком» (СТП 00191307.02-2002).
Крім того, 08 травня 2021 року з позивачем трапився нещасний випадок на підприємстві відповідача. З початку зміни ОСОБА_1 виконував роботу по ремонту та обслуговуванню запірної водяної арматури у клітьовому руддворі горизонту 1575 м шахти Тернівська. Приблизно о 2 годині 15 хвилин позивач вирішив перенести запірну арматуру по руддвору горизонту 1575 шахти Тернівська. Пересуваючись з східної клітьового руддвора позивач оступився, впустив запірну арматуру на підошву виробки та впав стороною тулубу на запірну арматуру.
Позивач проходив лікування з 08.05.2021 року по 01.06.2021 року у відділенні політравми КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР. Згідно виш епікризу № У-9892 йому встановлено діагноз: «Виробнича поєднана травма. 3акрита. Травма грудної клітини. Перелом 9-10 ребер ліворуч. Закрита травма черевної порожнини. Розрив селезінки».
По факту трудового каліцтва, що сталося 08 травня 2021 року, було проведено розслідування нещасного випадку 03 червня 2021 року та складено «Акт спеціального розслідування нещасного випадку». В п.5 Акту зазначено причини настання нещасного випадку: «Причина основна: організаційна: невиконання вимог інструкції охорони порушено п. 1.12.7.1 «Інструкції з охорони праці №41-2019 для підземного електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування».
За висновком МСЕК від 30.01.2008 року серії ДНА-02 № 019392 позивачу була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 30% та 3 група інвалідності первинно (травма 30.08. 2007 р.). Згідно довідки МСЕК від 10.03.2021 року серії 12ААА №059134 позивачу повторно встановлено 10% втрати професійної працездатності безстроково (травма 30.08.2007 р.). За довідкою МСЕК від 08.09.2011 року серії 12ААА №059226 позивачу встановлено 40% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності, із них: 30% первинно по виробничій травмі 08.05.2021 р, 10% повторно по виробничій травмі 30.08.2007 р. Переогляд 01.09.2022 р.
Таким чином внаслідок отримання трудового каліцтва позивач став інвалідом, стан здоров'я його погіршився, він не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати лікування, для підтримання свого здоров'я. В зв'язку з каліцтвом змінилися образ та якість життя позивача, він не може працювати в повну силу, виконувати свої домашні обов'язки в повному обсязі. Це завдає йому моральних страждань. Позивач відчуває дискомфорт, його турбує біль в лівій стороні тулуба, обмеження рухів, періодичне наростання болю при фізичному навантаженні. Це не просто слова позивача - це висновки лікарів, що підтверджу виписками з його медичної карти.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.10.2021 року було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Відповідачу АТ «КЗРК» було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, правом подання відзиву, відповідно до ст. 178 ЦПК України представник Відповідача скористався.
Так, 24.11.2021 відповідачем подано до суду письмові пояснення в яких представник Відповідача просив відмовити в задоволенні в повному обсязі, зазначивши, що позивач несе сам безпосередньо відповідальність за порушення вимог Закону України «Про охорону праці», не надав доказів завдання йому моральної шкоди. Також просили відмовити в задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наданої до матеріалів справи трудової книжки Позивач працював 09.06.2003 р. по 07.10.2021 р. підземним кріпильником, підземним прохідником, ел. слюсарем черговим та з ремонту обладнання підземний, ш. Тернівська, АТ «Кривбасзалізрудком».
30 серпня 2007 року, під час виконання трудових обов'язків , а саме згідно письмового наряду на 3 зміну (з 15.30 год. до 22.30 год.), виданому в.о. заступника начальника дільниці №2 Лещенко В.П., ланка прохідників у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 повинні були виконувати роботи по бурінню шпурів. При виконанні монтажу пневматичного циліндру на пневматичному погрузчику ГП-0,25 ОСОБА_1 виконував роботи, знаходячись на бадді. При цьому він послизнувся, не втримавшись впав у баддю, вдарившись об її край лівою стороною тулуба. Внаслідок цього отримав травму 2 ребер.
Позивач був доставлений до відділення травматології КЗ «Міська клінічна лікарня № 2», йому був встановлений діагноз: «ЗТГ, перелом 9-10 ребер зліва. Травматичний гепопневмоторакс зліва. Підкожна емфізема». 30 серпня 2007 року потерпілому була зроблена операція: торакоцентез, дренування плевральної полості зліва по Бюлау.
По факту трудового каліцтва 02 вересня 2007 року було складено «Акт розслідування нещасного випадку, що стався 30 серпня 2007 року о 21 годині 10 хвилин», причинами нещасного випадку визнано (п.5): Порушення трудової та виробничої дисципліни в частині допуску та виконання робіт на нестійкій поверхні. Порушення: п. 1.11.1. «Інструкція по охороні праці №3 для прохідника», п.п. 13.8, 13.9 «Інструкція по охороні праці №1 для усіх робочих підземних професій», п.п. 2.18.1, 2.18.2 «Посадова інструкція гірничого майстра шахтобудівного управління», додаток «Стандарт підприємства складання проектів організації робіт (ПОР) в структурних підрозділах ВАТ «Кривбасзалізрудком» (СТП 00191307.02-2002).
В пункті 6 АКТу зазначені особи дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку - прохідник ОСОБА_1 , гірничий майстер ОСОБА_4 та в.о. начальника дільниці № 2 ОСОБА_5 .. Нещасний випадок з прохідником дільниці № 2 ОСОБА_1 визнано пов'язаним з виробництвом та складено Акт за формою Н-1.
За висновком МСЕК від 30.01.2008 року серії ДНА-02 № 019392 позивачу була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 30% та 3 група інвалідності первинно (травма 30.08.2007р.).
Крім того, 08 травня 2021 року з позивачем трапився нещасний випадок на підприємстві відповідача. З початку зміни ОСОБА_1 виконував роботу по ремонту та обслуговуванню запірної водяної арматури у клітьовому руддворі горизонту 1575 м шахти Тернівська. Приблизно о 2 годині 15 хвилин позивач вирішив перенести запірну арматуру по руддвору горизонту 1575 шахти Тернівська. Пересуваючись з східної клітьового руддвора позивач оступився, впустив запірну арматуру на підошву виробки та впав стороною тулубу на запірну арматуру.
Позивач проходив лікування з 08.05.2021 року по 01.06.2021 року у відділенні політравми КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР. Згідно виш епікризу № У-9892 йому встановлено діагноз: «Виробнича поєднана травма. 3акрита. Травма грудної клітини. Перелом 9-10 ребер ліворуч. Закрита травма черевної порожнини. Розрив селезінки».
По факту трудового каліцтва, що сталося 08 травня 2021 року, було проведено розслідування нещасного випадку 03 червня 2021 року та складено «Акт спеціального розслідування нещасного випадку». В п.5 Акту зазначено причини настання нещасного випадку: «Причина основна: організаційна: невиконання вимог інструкції охорони порушено п. 1.12.7.1 «Інструкції з охорони праці №41-2019 для підземного електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування».
В пункті 7 АКТу зазначені особи дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку - електро слюсар черговий та з ремонту обладнання підземний ОСОБА_1 , гірничий майстер ОСОБА_6 та начальник дільниці № 2 ОСОБА_7 .. Нещасний випадок з прохідником дільниці № 2 ОСОБА_1 визнано пов'язаним з виробництвом та складено Акт за формою Н-1.
Згідно довідки МСЕК від 10.03.2021 року серії 12ААА №059134 позивачу повторно встановлено 10% втрати професійної працездатності безстроково (травма 30.08.2007 р.). За довідкою МСЕК від 08.09.2011 року серії 12ААА №059226 позивачу встановлено 40% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності, із них: 30% первинно по виробничій травмі 08.05.2021 р, 10% повторно по виробничій травмі 30.08.2007 р. Переогляд 01.09.2022 р.
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України від 14 жовтня 1992 р. N 2694-XII "Про охорону праці", КЗпП України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів.
Статтею 171 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 22 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Пунктом 24 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року за №1232 встановлено, що нещасний випадок, що стався на підприємстві з працівником іншого підприємства під час виконання ним завдання в інтересах свого підприємства, розслідується комісією, утвореною підприємством, на якому стався нещасний випадок, за участю представників підприємства, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган (частина друга статті 153 КЗпП України).
Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 2 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяно працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відмова потерпілому у праві на отримання від підприємства грошової суми за моральну шкоду залежно від ступеня втрати професійної працездатності має обмежувальний характер.
Суд відхиляє заперечення відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються наведеними висновками суду. Доводи представника відповідача щодо відсутності факту вини відповідача, суд не бере до уваги, оскільки судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу. При цьому спростовуються доводи відповідача щодо неможливості визнання беззаперечними доказами заподіяння позивачеві моральних страждань висновками МСЕК, оскільки дані докази є одними із доказів, а не єдиним доказом, які розглядаються судом разом із іншими документами та наявними відомостями про позивача. Отже, висновки відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення моральної шкоди у зв'язку із каліцтвом (нещасний випадок на виробництві), не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом стійкої втрати позивачем професійної працездатності з точки зору погіршення здоров'я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положень ст. 3 Конституції України, відповідно до якої, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також узгоджується з позицією Верховного Суду по даній категорії справ (постанова Верховного Суду від 29 жовтня 2018 р. у справі № 212/754/18).
Отже, враховуючи те, що позивач працював на підприємстві відповідача та внаслідок нещасного випадку на виробництві отримав ушкодження, що призвело до втрати професійної працездатності, йому встановлено 40% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності, з яких: 30% первинно по виробничій травмі 08.05.2021 р, 10% повторно по виробничій травмі 30.08.2007 р., що пов'язано зі спричиненням йому фізичних і моральних страждань, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди, так як має місце факт заподіяння позивачеві моральної шкоди.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що слід врахувати роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, характер моральних страждань і наслідки, що наступили.
При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує характер захворювання, пов'язаного з обмеженням в пересуванні та фізичними навантаженнями, фізичними і моральними стражданнями позивача у зв'язку з цим, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.
Відповідно до наслідків що наступили, які підтверджуються висновком МСЕК, медичним висновком лікарсько-експертної комісії, випискою-епікризом, випискою з медичної карти стаціонарного хворого, а також тривалість лікування позивача в медичних закладах, неузгодженість дій посадових осіб, що слугувало причиною настання нещасного висновку, та підтверджується Актами розслідування, психологічний стан позивача в момент нещасного випадку та тривалість його перебування в стресовій ситуації, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 130 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1300 гривень 00 копійок.
За правилами ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 22.09.2021 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Карнаух Т.В. укладено договір про надання правової допомоги, до якого додано детальний опис наданих адвокатом послуг, а також надана копія квитанції про оплату позивачем вказаних послуг в розмірі 5000 грн., а отже суд відхиляє заперечення відповідача щодо недоведеності судових витрат.
Оскільки справа розглянута в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, суд вважає, що витрати в сумі 1700 грн. на правову допомогу, пов'язану з представництвом інтересів позивача в суді задоволенню не підлягають, оскільки представник позивача не брав участі у розгляді справи в суді. З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем в сумі 3300 грн.
Керуючись ст. ст.10,76,83,95,133,141,259,265 - 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди, в зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків - задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 130 000 (сто тридцять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням на виробництві, без утримання податку з доходів з фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, а також витрати на правову допомогу в розмірі 3300 (три тисячі триста) гривень.
Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави - судовий збір в розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень 00 копійок.
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.
Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 29.11.2021 року.
Суддя: О. Г. Пустовіт