Справа № 201/12123/21
Провадження № 1кп/201/991/2021
26 листопада 2021 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12018040650002622 від 19.10.2018 року по обвинуваченню:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2016 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік з покладанням обов'язків, визначених ст. 76 КК України,
у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
17.10.2018 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи біля буд. №12, що розташованого за адресою: м. Дніпро пр. Героїв, на землі побачив прозорий поліетиленовий пакет, всередині якого знаходилася речовина зеленого кольору, рослинного походження у подрібненому стані. Після чого, ОСОБА_2 , розуміючи протиправний характер своїх дій та те, що знайдена ним речовина являється особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якої заборонено, діючи умисно, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, діючи умисно, поклав вищезазначений прозорий поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження у подрібленому стані до лівої нагрудної кишені одягненої на нього куртки, таким чином незаконно умисно придбав речовину, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено, масою 12,332 г, маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 11,214 г, після чого став незаконно зберігати його при собі, з метою особистого вживання, без мети збуту
18.10.2018 року в період часу з 14 години 50 хвилин до 15 години 15 хвилин, біля буд. №4 по вул. Космодромній, в м. Дніпро,співробітниками поліції проведено огляд місця події, під час якого ОСОБА_2 , в присутності запрошених понятих, своєю правою рукою дістав з лівої нагрудної кишені куртки, яка була одягнена на ньому та передав працівникам поліції, тобто добровільно видав прозорий поліетиленовий пакет, в середині якого знаходиться речовина, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг котрого заборонено, масою 12,332 г, маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 11,214 г обіг якого заборонено, та яку він умисно незаконно придбав та зберігав в лівій нагрудній кишені одягненої на нього куртки, з метою особистого вживання, без мети збуту.
Умисні дії ОСОБА_2 , які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
25.11.2021 року до суду надійшов обвинувальний акт із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, також додана письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності його захисника ОСОБА_3 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту заяви, обвинувального акту та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).
З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, а встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання, суд вважає доведеним винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що на обліку у лікаря психіатра та нарколога він не перебуває, офіційно не працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину (проступку), і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів (проступків) як засудженими, так і іншими особами.
За приписом ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин (проступок), має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (проступків).
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі на певний строк та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання, даним про особу обвинуваченого.
Щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст. 49 КК України, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 5 ст. 74 КК України - особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України - особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК.
Санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачено максимальне покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 скоїв кримінальний проступок 17.10.2018 року, відомості про скоєння кримінального правопорушення внесено в ЄРДР 19.10.2018 року. Обвинувальний акт разом із матеріалами кримінального провадження надійшов до суду 25.11.2021 року.
Одночасно матеріали кримінального провадження містять відомості про переривання строку давності, встановленого ст. 49 КК України.
Так, 21.09.2021 року постановою слідчого досудове розслідування у цьому кримінальному провадженню зупинене у зв'язку із оголошенням ОСОБА_2 у розшук. 24.11.2021 року досудове розслідування відновлене.
За викладених вище обставин, станом на дату винесення вироку строк притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, встановлений ст. 49 КК України, не закінчився.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100, 124 КПК України.
Судові витрати в розмірі 858 гривень 00 копійок за проведення експертизи, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст. 100, 369, 371-374, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речовий доказ прозорий сліп-пакет з наркотичним засобом - канабіс, масою 12,332 г (в перерахунку на висушену речовину - 11,214 г) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 858,00 гривень.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1