Справа № 201/11005/21
Провадження № 3/201/5447/2021
Іменем України
23 листопада 2021 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батуєв О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює директором КП «Відрадне» Піщанської сільської ради, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягається до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ст. 185 КпАП України, -
Посадовою особою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 21.10.2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 в якому зазначено: 21.10.2021 року на протязі з 22 год.30 хвилин до 23 год. 45 хвилин, висловлювався нецензурною лайкою в бік патрульних та оточуючих, на неодноразові зауваження та вимоги про припинення правопорушення не реагував, чим вчинив злісну непокору за адресою: АДРЕСА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпаП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не згоден. 21.10.2021 року в період часу з 22 години до 24 години жодних хуліганських дій та дій щодо злісної непокори співробітникам поліції ним не вчинялося.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , якому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, вважаю, що провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях останнього, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною 2ст.19 Конституції України визначено, щооргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. ст.251,252,280 КУпАП суддя зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком)визнається протиправна,винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Так, диспозицією статті 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Разом з тим пунктом 15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Водночас пунктом 18 цієї Інструкції передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення та матеріали про вчинене адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 257 КУпАП надсилаються (надаються) органу (посадовій особі), уповноваженому(ій) розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ст. ст. 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який складається на спеціальному бланку уповноваженою на те посадовою особою у разі вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, та в якому з дотриманням установленого порядку фіксуються всі істотні обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
Таким чином, складання протоколу та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення- це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення, та в силу положень ст. 251 КУпАП є предметом оцінки судув сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Системний аналіз положень ст. ст. 254, 255, 256 КУпАП дає підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
При цьому протокол про адміністративне правопорушення має відповідати встановленим до нього вимогам закону, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання відповідних доказів на підтвердження викладених у ньому відомостей покладається на особу, яка уповноважена на оформлення матеріалів справи про адміністратвне правопорушення.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Водночас стаття 280 КУпАП покладає обов'язок на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Згідно із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Однак з досліджених матеріалів справи встановлено, що на підтвердження події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та вини ОСОБА_1 у його вчиненні до суду направлено лише протокол про адміністративне правопорушення від 21.10.2021 та рапорт співробітника поліції.
Із показань наданих в судовому засіданні ОСОБА_1 встановлено, що непокори працівникам поліції з його сторони не було.
Також, до протоколу долучено копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 282817 від 21.10.2021 року (має ідентичний факт вчинення правопорушення), згідно якого провадження у справі відносно ОСОБА_1 було закрито (справа № 201/10984/21, провадження № 3/201/5434/2021). Також надано протокол про адміністративне затримання, який між іншим, не містить жодного підпису ОСОБА_1 , однак зазначені документи неможливо вважати об'єктивним доказом у справі, оскільки вказані документи складені особою, яка є представником суб'єкта владних повноважень, і, у даному випадку, виконують відповідні функції нагляду за дотриманням правил щодо громадського порядку.
Така позиція повністю узгоджується із правовою позицію висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року №489/4827/16а вбачається, що свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.
Інших доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Таким чином, належних, допустимих, достовірних, достатніх і переконливих доказів на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню в цій справі, матеріали не містять.
Разом з тим за змістом статей 217,279,280 КУпАП суддя як посадова особа, уповноважена на розгляд справ про адміністративні правопорушення (ст.ст. 213, 221 КУпАП), може розглядати відповідну справу лише в межах тих обставин, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, та накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їй повноважень.
Тобто суддя не вправі самостійно вносити доповнення чи зміни до протоколу про адміністративне правопорушення,а також витребовувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим,буде свідчити про необ'єктивність і упередженість судді при розгляді справита порушення права на захист і рівність сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва про Росії», серед іншого, зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Відповідно до вимог статей 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
З огляду на наведене застосування уповноваженими на те органами (посадовими особами) заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції та в точній відповідності з законом, тому правова кваліфікація дій особи як правопорушника за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею (частиною статті) КУпАП, і притягнення такої особи до адміністративної відповідальності з накладенням певного стягнення за це без відповідної належної доказової бази є грубим порушенням вимог закону.
Таким чином, встановлені обставини свідчить про недоведеність матеріалами справи інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки вони оформлені в такий спосіб, який викликає обґрунтовані сумніви щодо об'єктивності та повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому за вказаних фактичних даних дійти беззаперечного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення також неможливо, оскільки викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості в частині встановлення вини останнього не підтверджені належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, обов'язок щодо збирання яких покладається на працівників поліції, що виключає адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією, тому що відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ураховуючи наведене, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 7, 185, 245, 247, 251, 252, 279, 280, 283, 284 КУпАП,-
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 притягнутого за ст. 185 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України закрити за відсутності події і складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала законної сили:
Суддя О.В. Батуєв