№ 207/316/21
№ 2/207/683/21
29 квітня 2021 року року м. Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Юрченко І.М.,
при секретарі Сівачук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Звертаючись до суду, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича знаходиться виконавче провадження ВП № 64308124 відкрите 28.01.2021 року на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. № 2057 від 02.07.2020 року, про стягнення з неї, ОСОБА_1 , грошових коштів на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Платинум Фінанс» в сумі 21 615,19 грн., в чому числі плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 2 161,52 грн., розміру мінімальних витрат виконавчого провадження 369,00 грн.
Строк, за який провадиться стягнення з 24 лютого 2009 року по 15 квітня 2020 року. Про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса їй стало відомо наприкінці січня 2021 року, коли вона отримала від приватного виконавця постанову поштою, та працюючи в AT «ДніпроАзот» Південий район м. Камянське Дніпропетровської області з її заробітної плати почали відраховуватись суми за постановою приватного виконавця.
Раніше, а саме 20 серпня 2008 року між нею та ПАТ «Алфа-Банк» було укладено кредитний договір № 500159523 на суму кредиту в розмірі 5979,00 доларів., який діяв по 20.08.2011 рік та який нею виконувався, у підтвердження чого вона має оригінали квитанцій.
Вважає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. виконавчий напис № 2057 виданий 02.07.2020 року вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у зв'язку з чим є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. не встановлено та не враховано який строк минув з дня виникнення права вимоги. Відповідно до Постанови про відкриття виконавчого провадження кінцевий строк повернення заборгованості за кредитом складав три роки, тобто приблизно до лютого 2012 року. До приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису ТОВ «Платинум Фінанс» звернувся 02.07.2020 року, отже із пропуском строку позовної давності, за відсутності у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, які підтверджують безспірність заборгованості. Крім того, ТОВ «Платинум Фінанс» не було направлено їй жодних листів з вимогою про усунення порушення зобов'язання.
На підставі викладеного та враховуючи, що діями відповідача порушені її права, вона просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського, міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни, від 02 липня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за номером 2057, щодо стягнення з неї на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум фінанс» заборгованості у сумі 21615 грн. 19 коп., - таким що не підлягає виконанню, та закрити виконавче провадження.
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 17.03.2021 року було зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокію Юріївну, надати Баглійському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області належним чином завірену копію матеріалів нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису № 2057 від 02.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум фінанс» заборгованості у сумі 21615 грн. 19 коп., тобто всі документи, що були подані відповідачем та послугували підставою для вчинення виконавчого напису № 2057 від 02.07.2020 року, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталія Олексійовича.
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 12.02.2021 року було зупинено примусове стягнення на підставі виконавчого документа, а саме: виконавчого напису № 2057, який вчинено 02.07.2020 року приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною про стягнення з ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум фінанс» код ЄДРПОУ 41489737, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6 А, офіс 525 заборгованості за виконавчим провадженням № 64308124, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу м Дніпро Біловол Віталієм Олексійовичем.
Позивач у судове засідання не з'явився надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п.1.ч.7, ч. 10 ст. 128, ч.ч. 1, 2 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за місцем знаходження.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна в судове засідання не з'явилась, але надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, заперечень на позов не надано.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович у судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, заперечень на позов не надано.
Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Позивач проти заочного розгляду справи не заперечував.
Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав ні відзиву, ні заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.
Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до виконавчого напису № 2057 від 02.07.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум фінанс», заборгованість за кредитним договором № 500159523 від 20.08.2008 року за період з 24.02.2009 року по 15.04.2020 року, у розмірі 21615 грн. 19 коп., окрім цього за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плату (ар.с.51).
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом В.О., відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 2057 виданого 02.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум фінанс» заборгованості в розмірі 21615 грн. 19 коп. (ар.с.10).
Відповідно до постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 28.01.2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом В.О. стягнуто з боржника - ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 2161,52 грн. (ар.с.11).
З письмових доказів, поданих до суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., вбачається, що нею вчинений виконавчий напис № 2057 від 02.07.2020 року (ар.с.51) на підставі заяви ТОВ «Платинум фінанс» (ар.с.52-53), в якій зазначено, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 500159523 від 20.08.2008 року за період з 24.02.2009 року по 15.04.2020 року, у розмірі 21615 грн. 19 коп. (ар.с.52-53). Представник банку на підтвердження підстав для стягнення боргу подав лише розрахунок заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № 500159523 (ар.с.106-107). Слід зазначити, що вказаний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , який не відображає рух коштів по зазначеному рахунку. В ньому просто перелічена заборгованість за сумою кредиту, пені, штрафві. При чому яким чином розраховані ці суми та за який період ніде не зазначено. Строки погашення кредиту також ніде не зазначені.
Під час розгляду справи не встановлено та відповідачем не представлено суду доказів, які б свідчили наявність у позивача заборгованості за кредитним договором, надання відповідних доказів нотаріусу з заявою про вчинення виконавчого напису, а також доказів направлення та отримання позивачем письмової вимоги щодо усунення порушень та погашення заборгованості за кредитним договором.
Вказане свідчить про вчинення виконавчого напису без дотримання вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат» пп.2.3 п.2 глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Як передбачено в п. п. 3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до п. 2-2 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" № 2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк. При цьому, необхідно враховувати, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Таким чином, слід встановити, чи банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Таким чином, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевірці підлягає не лише додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі перевірці підлягають також і доводи боржника в повному обсязі, установлення та зазначення чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду № 6-887цс-17 від 05.07.2017 року та № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року.
Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути надані документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх.
Надана відповідачем нотаріусу виписка з рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №500159523 від 20.08.2008 року не може підтверджувати існування заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Дана виписка заборгованості не містить інформації щодо часу, дати, суми, місця, ПІБ платника, призначення платежу, дебет/кредит, яка повинна міститись у виписці за рахунком, а є лише односторонніми та одноособовими нарахуваннями Банком суми заборгованості за певний період. Даною випискою з рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №500159523 від 20.08.2008 року не можна довести виконання умов договору кредиту, у зв'язку з тим, що єдиним доказом внесення готівкової валюти на рахунок банку є відповідна заява на переказ готівки (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-20цс12).
Між тим, суд вважає, що зазначена виписка з рахунку ОСОБА_1 не може бути документом, який би підтверджував безспірність заборгованості.
Окрім цього, дана виписка з рахунку ОСОБА_1 не містить інформації щодо розміру отриманих позивачем кредитних коштів (коли саме, яким чином та в якому розмірі вони були надані), не містить інформації щодо погашення заборгованості (коли саме, ким, яким чином та в якому розмірі були надані грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом).
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Суд вважає, що оскаржуваний позивачем виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням зазначених вище умов.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в тому числі в частині, доповнення Переліку новим розділом "2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 24 листопада 2017 року № 92.
Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України "Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
В листі Міністерства юстиції України № 5235/19.5.6/32-20 від 25.06.2020 року зазначено, що виконавчі написи можуть вчинятися на нотаріально посвідчених договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення за заставлене майно. Вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, не вбачається за можливе.
Отже, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, - вже не чинні.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
У ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
Відповідач не надав нотаріусу доказів отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, що позбавило останнього права заперечити проти вчинення виконавчого напису та подати нотаріусу докази на підтвердження своїх заперечень.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).
Зазначене також узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 та від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц з подібних правовідносин.
Вказані обставини, на переконання суду, можуть бути визнані такими, що свідчать про те, що заборгованість, на яку звернуто стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису, не носить характеру безспірної.
Позивач заперечує проти отримання ним письмових повідомлень від відповідача про наявність заборгованості за кредитним договором, а відповідач не надав нотаріусу доказів отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, що позбавило останнього права заперечити проти вчинення виконавчого напису та подати нотаріусу докази на підтвердження своїх заперечень.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Окрім цього, згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 3.1., 3.3., 3.4. ч. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, що передбачено ч. 1 ст. 261 ЦК України.
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Разом з цим, як встановлено у судовому засіданні строк дії кредитного договору № 500159523 від 20.08.2021р., відповідно до пункту 6 цього договору становить з 20.08.2008 року по 20.08.2011 рік. ТОВ «Платинум фінанс» звернулось до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису 05.06.2020року, тобто поза межами строків позовної давності.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від ТОВ «Платинум фінанс» чи приватного нотаріуса Буждиганчук Є.Ю. не отримувала. Позивач не був проінформований про існування заборгованості та її розмір, чим був позбавлений права оскаржити вимогу у судовому порядку або виставити письмове заперечення стягувачу чи нотаріусу.
Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
У зв'язку з наведеним, заборгованість по кредиту має спірний характер, а виконавчий напис № 2057 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., вчинений 02 липня 2020 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Платинум фінанс», необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під № 2057, про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 500159523 від 20.08.2008 року у розмірі 21615,19 грн. був вчинений з порушенням встановлених вимог законодавства, що полягає у вимозі стягувача до ОСОБА_1 , яка була не безспірною, не надано доказів щодо наведеного розрахунку та не сплати позивачем вказаної заборгованості до Банку, звернення ТОВ «Платинум фінанс» до нотаріусу після спливу позовної давності, тому суд вважає необхідним визнати виконавчий напис від 02.07.2020 року, зареєстрований в реєстрі за №2057, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., про стягнення з позивача на користь ТОВ «Платинум фінанс» заборгованості у розмірі 21615,19 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог в частині закриття виконавчого провадження, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом Віталієм Олексійовичем від 28.01.2021 року № 64308124 суд, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що відповідно до п.5 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Таким чином, заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.02.2021 року, шляхом зупинення примусового стягнення за виконавчим написом нотаріуса продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, ст.ст.223, 263, 264, 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум фінанс», ЄДРПОУ 41489737, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6 А, офіс 525, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тараса Шевченка, буд. 38, прим. 147, кім. 5,7, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, прим. 60, кім. 412 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни № 2057 від 02.07.2020 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум фінанс» заборгованості в сумі 21615грн.19коп.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1362,00 грн.
Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.02.2021 у справі № 207/316/21 продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 05 травня 2021 року.
Суддя І.М. Юрченко