Справа № 932/4423/21
Провадження № 2/932/1977/21
05 листопада 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участю секретаря судового засідання Мотуз Я.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа без самостійних вимог - Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
03.06.2021 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся по лінії батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до смерті з 29.12.1696 року постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 заповіту не склала та про існування спадкового майна позивач не знала в зв'язку з чим не зверталась до Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори для подачі відповідної заяви. Як відомо позивачу, що ОСОБА_2 мала депозитний вклад в установі в АТ «АЛЬФА-БАНК». Після смерті відкрилася спадщина, до якої входить вказаний депозитний вклад на суму 25 000, 00 грн. За період життя та до самої смерті ОСОБА_2 позивач піклувалась про неї сама, вважає, що вона фактично прийняла спадщину. 13.02.2021 року вона звернулась до Першої Дніпровської нотаріальної контори, із заявою про прийняття спадщини. Вказану заяву було прийнято та відкрито спадкову справу № 67202364.
14.05.2021 року державний нотаріус Першої Дніпровської державної нотаріальної контори Заносієнко Н.М. винесла постанову, якою відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 по причині пропуску строку. Позивач зазначає, що не встигла вчасно звернутися до нотаріуса, у зв'язку з тим, що вона про неї не знала та в зв'язку із запровадженням в Україні карантину через спалах коронавірусу COVID-19. Посилаючись на зазначене, просить суд визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2021 року, справа передана судді Кондрашову І.А.
Ухвалою від 07.06.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
15.09.2021 року позивачем надана уточнена позовна заява, яка відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України. В якій вона уточнила свої вимоги, а саме прохала визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 протягом 3 місяців.
Ухвалою суду від 29.10.2021 року закрито підготовче провадження у справі та справа призначена до розгляду по суті.
В судове засідання позивач не з'явилась, надала суду заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, судове засідання провести в її відсутність.
Відповідач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши докази у справі, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1, 2 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У відповідності до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 10.08.2020 року Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
З 29.12.1696 року ОСОБА_2 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , після її смерті відкрилась спадшина до якої входить депозитивний вклад в установі в АТ №АЛЬФА-БАНК» № TDRC000005860 від 22.09.2015 року
Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , виданого 10.06.1974 року, отделом ЗАГСА Калининского района г. Горловка, Донецкой области, актовий запис № 669 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 18.09.1984 року отделом ЗАГСА Жовтневого района г. Днепропетровска позивач у даній справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є внучкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
14.05.2021 року позивач звернулась до Першої Дніпровської державної нотаріальної контори із заявою видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 , що підтверджено матеріалами справи.
Як вбачається з Постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 14.05.2021 року, приватний нотаріус Державний нотаріус Першої Дніпровської державної нотаріальної контори Заносієнко Н.М. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті її бабусі, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на пропущення спадкоємцем встановленого законом строку для прийняття спадщини.
У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини згідно до ст.1218 ЦК України входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч.2 цієї статі часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
У відповідності до ст.1223 цього Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови у її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно до ч.2 цієї статті - не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
У відповідності до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно до ч.2 цієї статті - якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем пропущено строк для подання заяви для прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі N 643/3049/16-ц (провадження N 61-39398св18).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку про прийняття спадщини, посилається на те, що вона його пропустила з поважних причин, оскільки не знала про існування спадкового майна та в зв'язку із запровадженням в Україні карантину через спалах коронавірусу COVID-19.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 (зі змінами) з 12.03.2020 року на усій території України було встановлено карантин, який рішенням уряду неодноразово було продовжено зі встановленням певних обмежень.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права». Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України", заява N 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
Зважаючи на поважність причин пропуску позивачкою строку для подання заяви про отримання спадщини, суд вважає, що є підстави для задоволення позову та визначення позивачу додаткового строку в три місяці для подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Проте оскільки міська рада залучена як відповідач формально, тобто уособлює собою територіальну громаду, причому жодних прав та інтересів відповідачем не порушено, судові витрати суд відносить на рухунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514), третя особа без самостійних вимог Перша Дніпровська державна нотаріальна контора (49044, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 19/21, код ЄДРПОУ 02890920), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її бабусі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців із дня набрання законної сили рішенням суду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 30 днів з дня отримання ними копії рішення.
Рішення набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, або через 30 днів з дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ