Справа № 473/4414/21
Номер провадження 1-кс/473/1098/2021
"28" листопада 2021 р. слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська клопотання старшого слідчого СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Веселинівського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021152190000762 від 26.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселинове, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України
встановив
Вознесенським РУП ГУНП в Миколаївської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021152190000762, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
28 листопада 2021 року слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину невеликої тяжкості, за який законом передбачено кримінальну відповідальність до 5 років позбавлення волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, не має міцних соціальних зв'язків в населеному пункті, де вчинив злочин та з особливою зухвалістю (не виконуючи законних вимог поліцейського) вчинив злочин із застосуванням насильства відносно працівника правоохоронного органу під час виконання останнім своїх службових обов'язків, що свідчить про те, що він може переховуватись з метою уникнення покарання, вчинити інші кримінальні правопорушення оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак жодних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення. До того ж, підозрюваний ніде не працює, заходів до працевлаштування не вживає, джерела прибутку не має. Тим самим підтверджується наявність такого ризику, як продовження протиправної і суспільно небезпечної діяльності.
Так, з клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 26.11.2021 року приблизно о 12:30 годині під час виконання службових обов'язків по охороні громадського порядку старший ДОП СПД №1 Вознесенського РУП капітан поліції ОСОБА_8 разом з ДОП СПД №1 Вознесенського РУП капралом поліції ОСОБА_9 перебували поблизу адміністративної будівлі СПД №1 Вознесенського РУП, яка розташована за адресою: вул. Свободи, 3, смт. Веселинове, Вознесенського району, Миколаївської області.
В цей час, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 помітили на стоянці поблизу службового автомобіля марки ВАЗ 2110 д. н. з. НОМЕР_1 мешканця смт. Веселинове, Вознесенського району, Миколаївської області гр. ОСОБА_4 , який поводив себе неадекватно та агресивно, а також бив руками по службовому автомобілю.
Після цього працівники поліції підійшли до гр. ОСОБА_4 та, представившись, вимагали його припинити протиправні дії. У відповідь на законні вимоги працівників поліції капітана поліції ОСОБА_8 та капрала поліції ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , діючи умисно, почав поводити себе агресивно та протидіяти здійсненню ним своїх обов'язків по охороні громадського порядку та припиненню протиправних дій, виражатись на адресу працівників поліції грубою нецензурною лайкою та словесною погрожувати фізичною розправою.
У зв'язку із вказаними протиправними діями ОСОБА_4 , працівники поліції запропонували йому пройти до приміщення кімнати приймання громадян СПД №1 Вознесенського РУП для складання адміністративних матеріалів, на що ОСОБА_4 добровільно погодився. Перебуваючи в кімнаті приймання громадян СПД №1 Вознесенського РУП, ОСОБА_4 продовжував поводити себе неадекватно та агресивно, на зауваження працівників поліції про припинення протиправних дій жодним чином не реагував, ображав працівників поліції грубою нецензурною лайкою та шарпав за формений одяг капітана поліції ОСОБА_8 та капрала поліції ОСОБА_9 .
У зв'язку із продовженням протиправних дій з боку ОСОБА_4 капітан поліції ОСОБА_8 намагався застосувати до першого фізичну силу, яка виразилась у взятті його за одяг, після чого ОСОБА_4 не втримавши рівновагу впав на спину та потягнув за собою поліцейського на підлогу.
Після чого, продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_4 , діючи умисно та перебуваючи на підлозі в приміщенні кімнати приймання громадян СПД№1 Вознесенського РУП, яке розташоване за адресою: вул. Свободи, З, смт. Веселинове, Вознесенського району, Миколаївської області, наніс один удар правою ногою в область правого вуха працівника поліції ОСОБА_8 , тобто на момент вчинення відносно нього протиправних дій він є працівником правоохоронного органу, перебував у форменому одязі та у складі слідчо - оперативної групи.
Крім того, ОСОБА_4 усвідомлював, що об'єктом його протиправного посягання, крім авторитету органів державної влади, є здоров'я працівника поліції (правоохоронного органу), який виконував свої службові обов'язки. Проте саме у зв'язку з виконанням працівником поліції своїх обов'язків ОСОБА_4 умисно заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді набряку м'яких тканин на межі потиличної та скроневої ділянки з правого боку, а також крововилив на передній поверхні правої ушної раковини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження виникли від удару тупого предмету з контактуючою обмеженою поверхнею. Тілесні ушкодження виникли за декілька годин до огляду.
Свої умисні та протиправні дії ОСОБА_4 припинив лише після примусового застосування працівниками поліції фізичної сили та спеціальних засобів.
Відомості за даним фактом 26.11.2021 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021152190000762 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
26.11.2021 року ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав, що матеріали провадження містять достатньо доказів на підтвердження обґрунтованої підозри, про яку оголошено ОСОБА_4 , наявні ризики, про які вказує слідчий у клопотанні, а дані про особу підозрюваного, відсутність у нього роботи, засобів для існування, виключають можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, пояснювали, що ОСОБА_4 вину свою визнає, щиро кається у вчиненому, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, від органів досудового розслідування переховуватися не буде, позитивно характеризується за місце проживання.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що ч.1 ст.183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі , якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обгрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК Українипідтверджується наступними матеріалами: заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ; протоколом допитом потерпілого ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ,протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , довідкою Веселинівської ЦРЛ від 26.11.2021 року;
В судовому засіданні під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, в виді можливості підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Між тим, прокурором не доведена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним в клопотанні та не надано жодних документів, які б підтверджували твердження, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Так, ОСОБА_4 має постійне місце проживання разом з матір'ю, яка гарантує його місце проживання разом з ним, що свідчить про те, що він має міцні соціальні зв'язки, за місцем мешкання характеризується позитивно, щиро кається у скоєному та намагається частково відшкодувати спричинені збитки потерпілому.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку що запобігти їм в змозі цей вид запобіжного заходу.
Разом з тим, як вбачається з клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчим не наведено виключних обставин і не надано доказів, які б давали підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Сама лише тяжкість кримінального правопорушення, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, не може бути підставою для запобіжного ув'язнення особи.
На підставі ч.3 ст.194 КПК України слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі.
Отже, оскільки судом не встановлено негативної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування даного кримінального провадження, суд приходить до висновку, що доцільним буде обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 205, 206, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив
підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби з 20.00 год до 06.00 год наступної доби за місцем його проживання: АДРЕСА_2 .
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в його житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на ОСОБА_4 додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України та зобов'язати прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора або слідчого СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області; не відлучатись з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Визначити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 до 26 січня 2022 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Вознесенським РУП ГУНП в Миколаївської області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1