Справа № 473/3955/21
іменем України
"26" листопада 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Ротар М.М.
за участю секретаря судового засідання Пащєнко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Вознесенську у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки
встановив
в жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення з нього на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом першої групи «А» з дитинства. Донька є особою з інвалідністю, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 досягла повноліття то вважається непрацездатною.
Рішеням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.10.2021 року донька визнана недієздатною та позивача призначено опікуном.
Оскільки позивач здійснює постійний догляд за непрацездатною донькою, при цьому відповідач має змогу приймати участь в утриманні своєї непрацездатної доньки, тому позивач просила стягувати аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини від доходу (заробітку) відповідача щомісячно, починаючи з дати її звернення до суду з позовом, і на весь час її проживання з повнолітньою донькою та опікування нею.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2021 року відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 надала заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі, справу розглянути в її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій визнає позовні вимоги у повному обсязі, просить справу слухати у його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю, а відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17 листопада 2009 року.
Повнолітня донька проживає разом з позивачкою, що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 09.02.2021 року.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської обасті від 11 жовтня 2021 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 визнана недієздатною. Цим же рішенням над нею встановлена опіка та її опікуном призначена позивачка ОСОБА_1 .
Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 17809 від 11.02.2021 року, встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом першої групи з дитинства та потребує постійного стороннього догляду.
Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст.7 Сімейного кодексуУкраїни, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
СК України зобов'язує батьків утримувати своїх непрацездатних дітей з інвалідністю навіть якщо вони досягли повноліття.
Главою 16 «Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання» СК України регламентовано підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та порядок його виконання.
Згідно ст.198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Так, ч. 3 ст.199 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
В силу ч. 1 ст. 10 СК України, якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість застосування у даному випадку положень ч. 3 ст.199 СК України до ст.198 СК України в частині права звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини того з батьків, з ким проживає дитина.
За змістом положень ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу (ст. 201 СК України).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Для виникнення обов'язку матері, батька утримувати повнолітніх дочку, сина необхідна сукупність таких умов: повнолітні дочка, син є непрацездатними, тобто особами з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи; потребують матеріальної допомоги: під якою розуміється неможливість самостійно забезпечити своє існування та недостатність державної допомоги, пенсії та допомоги у зв'язку з інвалідністю; матір, батько здатні утримувати повнолітніх дочку, сина, тобто їхній заробіток (доходи) дозволяють їм здійснювати таке утримання.
Судом беззаперечно встановлено, що повнолітня донька сторін є інвалідом першої групи, з дитинства. Вона проживає з матір'ю ОСОБА_1 , оскільки за станом свого здоров'я потребує постійного стороннього догляду. Відповідач проживає окремо, не допомагає позивачці доглядати за їхньою спільною непрацездатною донькою, яка потребує матеріальної допомоги у зв'язку з інвалідністю. Мінімальний розмір призначеної державою пенсії за інвалідністю, є об'єктивно недостатнім для забезпечення належних умов проживання, харчування та лікування ОСОБА_3 .
Відтак, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки з інвалідністю ОСОБА_3 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, починаючи з 25.10.2021 року та протягом всього часу проживання позивача з донькою з інвалідністю та опікування нею.
Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки сторін щомісяця є обґрунтованим та доцільним з огляду на характер захворювання, що вимагає постійного догляду.
Оскільки в діючому СК України не конкретизовано, до якого саме часу батьки зобов'язані утримувати повнолітню доньку, сина з інвалідністю, суд, відповідно до ч. 1 ст. 10 СК України, вважає за доцільне застосувати в цій частині правовідносин норму ст. 79 СК України, відповідно до якої: якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.
Згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до ч. 1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Вказана норма закону застосовується до виниклих правовідносин в силу ст. 201 СК України.
Розподіл витрат суд здійснює відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,
ухвалив
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної доньки задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІНН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної доньки з інвалідністю - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 25 жовтня 2021 року та протягом всього часу проживання позивача з донькою з інвалідністю та опікування нею.
Допустити негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання доньки у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІНН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя М.М. Ротар