Справа № 471/812/21
Провадження №2-а/471/7/21
Номер рядка звіту 27
"25" листопада 2021 р.
Братський районний суд Миколаївської області
в складі :
головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Кравченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Братське матеріали справи № 471/812/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Назарової Ольги Миколаївни, Управління патрульної поліції в Миколаївській області, третя особа Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121 КУпАП,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Назарової Ольги Миколаївни, Управління патрульної поліції в Миколаївській області, третя особа Департамент патрульної поліції про скасування постанови серії БАА № 154808 від 11.09.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вказана постанова прийнята без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Так, при прийнятті рішення відповідач порушив вимоги діючого законодавства, за результатами перевірки транспортного засобу не склав акт, при проведення перевірки стану шин не використовував спеціальні вимірювальні прилади, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню як така, що прийнята с порушенням законодавства.
Представник відповідача, Управління патрульної поліції в Миколаївській області до суду надіслав відзив в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки порушення позивачем ПДР підтверджується наявними доказами, а саме відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАСУ розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Положеннями п. 31.4.5 а ПДР України встановлена заборона експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм.
Частиною першою статті 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатації його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, згідно Конституції та Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський, під час виконання своїх службових обов'язків, зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» для запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань поліція може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні.
Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова серії БАА № 154808 від 11.09.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121 КУпАП в порушення вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП, не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.ч 1,4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази які не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 74 КУпАП).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, оскільки зі змісту постанови про адміністративне правопорушення не вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення працівником поліції в основу прийнятого ним рішення було покладено доказ у вигляді фіксації правопорушення з допомогою технічного засобу, у зв'язку із відсутністю на нього посилання у вказаній постанові, у цьому випадку, з огляду на приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на цей доказ при розгляді справи про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис транспортного засобу, наданий відповідачем електронний доказ який містить факт фіксування вчинення адміністративного правопорушення не може вважатися належним та допустимим доказом у цьому провадженні.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 24.01.2019 № 592/5576/17, № 428/2769/17 від 24.01.2019, № 524/1284/17 від 19.02.2020.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 визнав вірними висновки суду першої інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Отже, посилання представника відповідача у відзиві на позов про те, що працівником поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП були дотримані положення КУпАП без проведення фіксування цього правопорушення, з огляду на заперечення позивача щодо правомірності постанови, не може бути прийнято судом до уваги.
Також суд не приймає заперечення відповідача щодо того, що у працівників поліції відсутні технічні можливості долучити відеозапис як доказ до постанови в момент її складання.
Так, розділ 7 бланку постанови містись відмітки «до постанови додаються» та постанова заповнюється інспектором поліції власноруч, тому він має можливість внести відомості щодо здійснення відеозапису.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження,
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на те, що інших доказів, окрім відеозапису, який визнаний судом не належним та недопустимим доказом, скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП матеріали справи не містять, суд вважає не підтвердженим факт здійснення позивачем вказаного правопорушення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 19, 73,74,77, 241-246, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Назарової Ольги Миколаївни, Управління патрульної поліції в Миколаївській області, третя особа Департамент патрульної поліції про скасування постанови серії БАА № 154808 від 11.09.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. - задовольнити.
Постанову серії БАА № 154808 від 11.09.2021 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. - скасувати.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів.
Суддя - Гукова І. Б.,