Справа № 127/27718/21
Провадження № 3/127/8300/21
"25" листопада 2021 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Бернади Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера філії «центральна» Концерну «Військторгсервіс», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення визнала та суду пояснила, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, дійсно мали місце. Повідомила суду, що не подала вчасно декларацію, у зв'язку з тим, що перебувала за кордоном.
Прокурор в судовому засіданні вважав за доцільне накласти на ОСОБА_1 мінімальне адміністративне стягнення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
З диспозиції частини першої статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) випливає, що відповідальність за даною нормою настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною. У зв'язку з цим суд вважає за доцільне зауважити таке.
З матеріалів справи випливає, що Концерн «Військторгсервіс» створений відповідно до наказу Міністра оборони України від 25.06.2005 № 358. Згідно зі статутом Концерну «Військторгсервіс», затвердженого Наказом Міністра оборони України № 574 від 15.11.2018 (далі - Статут) Концерн «Військторгсервіс» є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності та належить до сфери управління Міністерства оборони України.
Згідно з пунктом 1.1 Статуту Концерн є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності у формі концерну. Концерн належить до сфери управління Міністерства оборони України.
В свою чергу, «Центральна» філія Концерну «Військторгсервіс» є відокремленим структурним підрозділом Концерну «Військторгсервіс», діє на підставі відповідного положення та не є юридичною особою.
Отже, відповідно до частини другої статті 81 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 є працівником юридичної особи публічного права.
Відповідно до наказу т. в. о. Генерального директора Конценру «Військторгсервіс» № 88-а від 20.07.2018 ОСОБА_1 прийнята на посаду головного бухгалтера Вінницької філії Концерну «Військторгсервіс» з 23.07.2018.
Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та зобов'язана подавати декларації відповідно до зазначеного Закону.
У примітці до статті 172-6 КпАП зазначено що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 є також суб'єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.
Частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» регламентовано, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» НАЗК надає роз'яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.
Згідно з роз'ясненнями НАЗК від 03.02.2021 щорічна декларація подається відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.
Отже, ОСОБА_1 зобов'язана була подати відповідну декларацію до 00 годин 00 хвилин 01.04.2021.
Разом з тим, за даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на вебсайті НАЗК, встановлено, що ОСОБА_1 подала щорічну декларацію лише 16.06.2021 о 14.27 год.
ОСОБА_1 в судовому засіданні обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення не заперечила, надавши суду чіткі та послідовні показання. Крім того, несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації підтверджується витягом з вебсайту НАЗК.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. А тому, суд вважає, що дії останньої охоплюються складом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КпАП, за ознаками несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує, що згідно з наданими матеріалами ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, обставин, що обтяжують покарання судом встановлено не було, а тому суд вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 172-6, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: