Справа № 127/24209/21
Провадження № 2-а/127/254/21
"24" листопада 2021 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді - Ковбаси Ю.П.
секретар судового засідання: Предан А.А.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Мельника С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу паркування департаменту енергетики транспорту та зв'язку Вінницької міської ради Войцих Анастасії Ігорівни про скасування постанови серії ІВ № 00031152 від 03.08.2021, у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу паркування департаменту енергетики транспорту та зв'язку ВМР Войцих А.І. про скасування постанови серії ІВ № 00031152 від 03.08.2021, у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Позивач мотивував адміністративний позов наступним.
03 серпня 2021 року, головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу паркування департаменту енергетики транспорту та зв'язку ВМР Войцих А.І., було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ІВ № 00031152, про те, що 16 червня 2021 року о 10:45:34 годині на його автомобіль марки «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_1 було складене повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серія IB № 00031152 інспектором Войцих А.І за ст. 122 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 15.9 Правил дорожнього руху, а 08.09.2021 року йому стало відомо про постанову серія IB № 00031152 від 03.08.2021 року складеної інспектором Войцих А.І.
На думку позивача постанова є неконкретизованою, протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він правопорушення у якому його визнав винним інспектор з паркування не здійснював та ПДР України не порушував.
Також позивач в поданому до суду позові вказав, що головний спеціаліст - інспектор з паркування відділу паркування департаменту енергетики транспорту та зв'язку ВМР Войцих А.І. фіксуючи подію, яку кваліфікувала як порушення ПДР та складаючи по факту повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, а згодом саму постанову, навмисно або з непрофесійності, викривила обставини події та не унеможливила в подальшому розглядати об'єктивно справу. А саме, зробивши фото начебто порушення, не зафіксувала всі дорожні знаки, навмисно або з непрофесійності (це видно на фото 4), що супроводжують подію, на всіх 8 фото розміщених на сайті inspector.vmr.gov.ua. Йдеться мова про знак 5.39 "Зона стоянки", (фото 1 і 3).
До того ж, позивач стверджує, що головний спеціаліст - інспектор з паркування відділу паркування департаменту енергетики транспорту та зв'язку ВМР Войцих А.І. побачила порушення саме п.15.9(г) ПДР, де зазначається, що зупинка заборонена на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі. Але при цьому проігнорувала конфлікт знаків 5.39 та 5.35.1 що встановлені з порушенням та мають явний конфлікт вимог, дозволів і заборон.
Також позивач зазначає, що знаки 5.39 та 5.35.1 висять на різних горизонтальних рівнях, що дозволяє їх читати в різній послідовності (фото 1, фото 3). Як видно на фото 2, проїхавши перехрестя, водій бачить лише один знак 5.39, і робить висновок про можливе паркування згідно ПДР. Ні знак 5.35.1 ні дорожня розмітка 1.14.1 в поле зору водія не потрапляє. Також водій не може оцінити відстань яку проїхав від перехрестя, знаку 5.35.1 та дорожньої розмітки 1.14.1 і керується надалі лише видимими дорожніми знаками та дорожньою обстановкою та пунктом 2.3 ПДР (Пункт 2.3 ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну).
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві.
Представник відповідач Мельник С.С. , в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Завчасно подавши до суду відзив на позовну заяву з фотоматеріалами, отримані під час фотозйомки правопорушення.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.08.2021 головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу паркування департаменту енергетики транспорту та зв'язку ВМР Войцих А.І., винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ІВ № 00031152, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 3 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень. Як вбачається зі змісту постанови інспектором з паркування встановлено, що 16.06.2021 року о 10:45 год. в місті Вінниці по вул. Соборна, 71 транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 здійснено адміністративне правопорушення, зупинка на пішохідних переходах, а саме зупинка ближче 10 м від пішохідних переходів з обох боків, крім випадків надання переваги в русі (п.15.9(г)), відповідальність за яке, передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, що зафіксоване інспектором з паркування в режимі фотозйомки за допомогою технічного засобу Logic Instrument К80.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно Правил дорожнього руху (далі - ПДР) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил (п.1.3 ПДР).
Згідно з п. 1.10 ПДР, зупинка це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Згідно положень підпункту «г» пункту 15.9 ПДР, зупинка забороняється, зокрема на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1 - 5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1 - 1.14.3, пішохідними світлофорами.
Відповідно до розділу 34 ПДР горизонтальна розмітка - пункт 1.14.1, 1.14.3, 1.14.4 ("зебра", у тому числі червоно-білого кольору) - позначають нерегульований пішохідний перехід; розміткою 1.14.3 позначається пішохідний перехід з підвищеною вірогідністю виникнення дорожньо-транспортних пригод; розміткою 1.14.4 позначається місце переходу сліпих пішоходів.
Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч (п.4.7 ПДР).
Водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як пішоходи (п.1.7 ПДР).
Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об'єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються. Пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами (п.4.10, п.4.16 ПДР).
Обмежена оглядовість - видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами (п.1.10 ПДР).
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п. 1.4 ПДР).
Особливості розгляду справ про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), а також накладення стягнення при розгляді цих справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлюються ст. 279-1, 279-4 КУпАП.
Відповідно ст. 279-1 КУпАП у разі якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів встановлює відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 279-1 Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Аналіз фактичних обставин справи вказує на те, що в даному випадку інспектором з паркування здійснено розгляд справи про порушення правил зупинки транспортного засобу, зафіксоване в режимі фотозйомки, із урахуванням особливостей, визначених ст. 279-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Позивач, аргументуючи свою позицію посилається на те, що знаки 5.39 та 5.35.1 висять на різних горизонтальних рівнях, що дозволяє їх читати в різній послідовності (фото 1, фото 3). Як видно на фото 2, проїхавши перехрестя, водій бачить лише один знак 5.39, і робить висновок про можливе паркування згідно ПДР. Ні знак 5.35.1 ні дорожня розмітка 1.14.1 в поле зору водія не потрапляє. Також водій не може оцінити відстань яку проїхав від перехрестя, знаку 5.35.1 та дорожньої розмітки 1.14.1 і керується надалі лише видимими дорожніми знаками та дорожньою обстановкою та пунктом 2.3 ПДР. Вищенаведені обґрунтування позивача спростовуються відповіддю-листом Вінницького КП СМЕД ОДР від 23.11.2021 відповідно до якої дорожній знак 5.39 «Зона стоянки» за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 71, був встановлений у відповідності вимог ДСТУ 4100:2014 «Знаки дорожні. Загальні технічні вимоги. Правила застосування».
Крім того, як вбачається з фотофіксації обставин правопорушення водій транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», р/н НОМЕР_1 , здійснив зупинку з правої сторони дороги по вул. Соборна, 71, ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушено п.15.9 «г» Правил дорожнього руху України. Наведені обставини встановлені інспектором з паркування за допомогою технічного приладу «Logic. Instrument К80», про що здійснено відмітку у постанові серії ІВ № 00031152 від 03.08.2021.
Фотознімки із відображенням автомобіля марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 (GPS координати: 49.2334328, 28.4660358; дата 16.06.2021, час 10:45) та дані про відстань місця зупинки транспортного засобу від пішохідного переходу, містять інформацію про те, що транспортний засіб був зупинений за 0710 мм (71 сантиметр) від пішохідного переходу, який позначений дорожньою розміткою 1.14.1, що підтверджено заміром такої відстані, тобто ближче 10 метрів з його боку.
До того ж, позивач у своєму позові підтверджує та жодним чином не спростовує обставини того, що транспортний засіб був зупинений ним на відстані менше ніж 10 метрів до пішохідного переходу, який для організованого переходу пішоходів через проїзну частину по вул.Соборній, позначений дорожнім знаком п.5.35.1 "Пішохідний перехід" та дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра»), що є порушенням правил зупинки транспортних засобів (підпункт «г» пункт 15.9 ПДР).
Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не надано суду докази та переконливі обґрунтування того, що ним не було вчинено правопорушення, яке йому інкримінується, натомість останній підтвердив вчинення ним правопорушення, але аргументував це паркуванням в зоні дії дорожнього знаку 5.39 «Зона стоянки», що виключає його вину.
Крім того, під час дослідження відеозапису наданого сторонами, вбачається розташування автомобіля позивача практично в притул до пішохідного переходу, на відстані на більше 1 метра.
Отже, вищевказаним доказом (відеозаписом) також, спростовуються обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача.
Частиною 3 ст. 254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
Згідно вказаної норми ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері вчення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне рушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем було надано до суду обґрунтовані докази в підтвердження наявності вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена правомірно, є законною та скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що в ході судового розгляду доведено факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, оскільки суду надані докази, які визнані судом як такі, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 122, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд -
Постанову серії ІВ № 00031152 від 03.08.2021, винесену головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу паркування департаменту енергетики транспорту та зв'язку Вінницької міської ради Войцих Анастасією Ігорівною, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу паркування департаменту енергетики транспорту та зв'язку Вінницької міської ради Войцих Анастасії Ігорівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головний спеціаліст - інспектор з паркування відділу паркування департаменту енергетики транспорту та зв'язку Вінницької міської ради Войцих Анастасія Ігорівна, адреса місця роботи: 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 59.
Суддя: