Справа № 127/27878/21
Провадження № 3/127/8334/21
19 листопада 2021 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
19.10.2021 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №565111 від 09.09.2021 року, 09.09.2021 року о 09 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, пихав та виганяв із спільної квартири, чим порушив терміновий заборонний припис АА №097343 від 08.09.2021 року, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, заперечив. Вказав, що зазначеної у протоколі про адміністративне правопорушення події не було. Пояснив, що проживає в одній квартирі із колишньою дружиною та донькою, які намагаються виселити його із спільної квартири та штучно створюють конфліктні ситуації, що й відбулося 09 вересня 2021 року. Пояснив, що колишня дружина разом з дочкою влаштували конфлікт та нанесли йому тілесні ушкодження. Зазначив, що закрившись у своїй кімнаті, багаторазово телефонував на гарячу лінію поліції, однак на його виклик поліція не приїхала, а тому з даного приводу ним подані скарги відносно бездіяльності працівників поліції.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 у судовому засіданні зауважив, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, зокрема: психологічного, фізичного та економічного насильства, при цьому не вказано в чому полягало економічне насильство з його сторони. Разом з тим, зауважив, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є можливість настання фізичної або психічної шкоди, яка була чи могла бути завдана. Однак, у протоколі не міститься даних про те чи завдали чи могли завдати дії ОСОБА_1 шкоду фізичному або психологічному здоров'ю потерпілої. Крім того, зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено працівниками поліції у присутності понятих: ОСОБА_2 , яку зазначено потерпілою, та ОСОБА_4 , яку зазначено свідком. При цьому, вказав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають у конфліктних відносинах з ОСОБА_1 , що свідчить про їх зацікавленість. Зауважив, що у протоколі вказано про порушення ОСОБА_1 термінового заборонного припису від 08.09.2021, однак про його існування ОСОБА_1 не було відомо, оскільки його ніхто йому не вручав, не оголошував та не роз'яснював, та не містять його матеріали справи. З огляду на вказане захисник Мазур О.В. просив провадження у даній справі закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Положеннями статті 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною першою статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №565111 від 09.09.2021 року, 09.09.2021 року о 09 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, пихав та виганяв із спільної квартири, чим порушив терміновий заборонний припис АА №097343 від 08.09.2021 року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 173- 2 КпАП України.
Диспозиція частини 1 статті 173-2 КпАП України передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно з статтею 1 Закону України від 07.12.2017 №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство визначається як форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у томі числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеки чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з підстав передбачених частиною 1 статті 173-2 КпАП України факт порушення вказаних прав повинен бути відображений у протоколі про адміністративне правопорушення.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.
При цьому, об'єктивна сторона складу ч. 1 ст. 173-2 КУпАП має обов'язкову ознаку - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Проте, в протоколі не вказано, чи було встановлено можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Разом з тим, суть правопорушення, викладена у протоколі не узгоджується з диспозицією зазначеної норми, оскільки не містить даних про те, чи завдали (могли завдати) дії ОСОБА_1 шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Щодо формулювання суті адміністративного правопорушення, то Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення не відображено всі елементи об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП України, яка передбачає існування такої обов'язкової ознаки як можливого чи фактичного настання фізичної чи психологічної шкоди, що була чи могла бути завдана потерпілому, а це унеможливлює використання протоколу про адміністративне правопорушення як доказу в справі відповідно до статті 256 КпАП України.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №565111 від 09.09.2021 року зазначено про порушення ОСОБА_1 термінового заборонного припису АА №097343 від 08.09.2021 року, однак доказів на підтвердження існування вказаного термінового заборонного припису суду не надано. Крім того, матеріали справи містять форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.09.2021 року, у якій графа "Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесено" містить відмітку - "ні".
Отже, за досліджених обставин справи суд не вбачає достатніх доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Оскільки складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд вважає, що в даному випадку склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відсутній.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. 247, 280, 283, 287 КУпАП, суд -
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна