Справа № 127/31539/21
Провадження № 2/127/5198/21
про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Бегеймою М. О., до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договорів припиненими, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Бегейму М.О. звернувся до суду з позовною заявою до АТ «УкрСиббанк» про визнання договорів припиненими, зобов'язання вчинити дії.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору або зменшення його розміру, посилаючись одночасно на ст. 8 Закону України «Про судовий збір», так і положення Закону України «Про захист прав споживачів», яка обґрунтована річним доходом та майновим станом позивача.
Положеннями ст. 136 ЦПК України передбачена можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі; з підстав, зазначених в частині першої цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а)військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері(батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ )особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом вказаної вище норми відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру є правом суду, а не його обов'язком. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №904/9117/17.
Розглянувши подане клопотання, суд не знаходить достатніх підстав, які б в розумінні ст. 136 ЦПК України з урахуванням роз'яснень п.29 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.05.2014 року №109 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вказували на виключні обставини та надавали можливість звільнити позивача від сплати судового збору або зменшити його розмір. Тому, заявлене клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.
Разом з тим, враховуючи надані докази щодо доходів позивача, суд вбачає за можливе розстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до суду шляхом здійснення оплати його розміру двома рівними частинами платежів, один з яких у розмірі 50% визначеної законом загальної суми за вимогами немайнового характеру необхідно сплатити на момент подання даного позову до суду, а наступний платіж - до ухвалення судового рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднаного дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Аналогічні роз'яснення містить і постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10.
Оскільки позовна зава містить чотири самостійні вимоги немайнового характеру, позивачу слід сплатити частину (першу половину) судового збору за подання позовної заяви у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі з врахуванням обсягу заявлених вимог (908 х 4/2 = 1816 грн).
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Вінн.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.
При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).
Щодо посилання позивача на положення Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу звільнення від сплати судового збору, то слід зазначити, що Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Наразі предметом позову позивач ставить припинення договорів, в тому числі іпотеки, та виключення з реєстрів відповідних записів, а тому підстави застосування положень вказаного Закону в частині сплати судового збору відсутні.
Слід окремо звернути увагу, що договір іпотеки не є договором на придбання, замовлення, використання продукції для особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, виконанням обов'язку найманого працівника, або договором про намір здійснити такі дії, а іпотекодавець не є споживачем, а тому у цих правовідносинах на нього взагалі не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, відповідно до п.5. ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ст. ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). За правилами ст. 83 ЦПК України докази позивачем повинні бути подані разом з поданням позовної заяви.
Як убачається з поданої позовної заяви, позивач з посиланням, зокрема, на ст. 598, 599 ЦК України в обґрунтування заявлених вимог, зазначає про обставини виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.05.2014 по справі №127/6664/14-ц, яким з ОСОБА_1 та поручителів на користь ПАТ «УкрСиббанк» було стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором №111/49 від 21.11.2005 в розмірі 8608,30 доларів США у відповідному гривневому еквіваленті, що підтверджується постановою державного виконавця від 05.04.2021 про закінчення ВП №50955170. Натомість, вказуючи саме на ці обставини повного виконання рішення суду з врахуванням позиції банку, викладеної в листі від 01.07.2021 №25-1-01-49009, позивач не зазначає будь-яких доказів щодо погашення стягнутої за рішення суду заборгованості у валюті виконання.
Також, відповідно до п.4. ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб захисту прав та інтересів, передбачений законом або договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст.16 ЦК України.
Позивачу слід звернути увагу на регламентовані ЦК України та іншими законами способи захисту порушених прав, а також на загальні його положення щодо підстав виникнення/припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема за договорами та їх юридичні наслідки.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду чи зменшення його розміру - задовольнити частково.
Розстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за поданим позовом, розділивши його в платежах на два рівні частини, з яких: перша частина в розмірі 1816 грн підлягає сплаті на момент подання позову, інша в розмірі 1816 грн - до ухвалення судового рішення по суті справи.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договорів припиненими, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Суддя: