Cправа № 127/28723/21
Провадження № 2-а/127/306/21
Іменем України
25 листопада 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гриневича В.С.,
секретар судового засідання: Щербатюк І.Б.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Ткачука Б.О.
представника відповідача: Ковальчука Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №127/28723/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.10.2021 відповідачем відносно нього було винесено постанову серії ЕАО №4946161 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. 00 коп. Зі змісту постанови вбачається, що позивач 24.10.2021 о 20 год. 41 хв. в м. Вінниці по вул. Київська, 173 керуючи автомобілем LEXUS SC 430, д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Вищевказану постанову позивач вважає незаконною та необґрунтованою, прийнятою без з'ясування фактичних обставин справи, оскільки відомості зазначені в ній не відповідають дійсним обставинам справи, а дії інспектора патрульної поліції при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили права позивача.
В позовній заяві позивач зазначив, що він не погодився із вищевказаним порушенням та подав інспектору клопотання про залучення адвоката для надання йому правової допомоги, проте інспектором не вжито жодних дій щодо надання йому можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, натомість винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Крім того, було надано запис з відеореєстратора, ознайомившись з яким взагалі не можна зрозуміти чи вчинялось адміністративне правопорушення, оскільки відео здійснювалось в темну пору доби на відстані більше двохсот метрів, що унеможливлює ідентифікацію транспортного засобу, більше того даний транспортний засіб є американського виробництва, відтак поворотники мають червоне забарвлення, з огляду на це зйомка на відстані більш ніж 200 метрів унеможливлює встановити факт включення та або не включення поворотників автомобіля.
Таким чином, було винесено незаконну постанову, адже факти, викладені в постанові, не відповідають дійсності.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 01.11.2021 відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядового поліції 1 батальйону 1 роти Каська Сергія Васильовича про скасування постанови серії ЕАО №4946161 від 24.10.2021 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.
Ухвалою суду від 17.11.2021 задоволено клопотання позивача та замінено у справі неналежного відповідача - Інспектора Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядового поліції 1 батальйону 1 роти Каська Сергія Васильовича на належного - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, представником відповідача було надіслано суду відзив. Зі змісту даного відзиву вбачається, що вимоги позивача є безпідставними. Так, під час патрулювання 24.10.2021 по вул. Київська, 173 в м. Вінниця інспектором роти № 1 БУПП у Вінницькій області ДПП Каськом С.В. було зупинено автомобіль LEXUS SC 430, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 під час руху автомобіля не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б. ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Інспектором було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 9.2.б. ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Тому, керуючись ст. 33 та ст. 284 КУпАП інспектором було прийнято рішення притягнути водія до адміністративної відповідальності, після чого, було винесено постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення на правопорушника в розмірі 510 грн., відповідно до санкції статті, копію якої отримав позивач.
Представник відповідача зазначає, що на їх думку позивачем було допущено порушення ПДР України, а саме: порушення вимог п. 9.2.б. ПДР України, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
В якості доказів до відзиву додано відео, на якому зафіксовано вчинення правопорушення ОСОБА_1 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ткачук Б.О. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити.
Представник відповідача Ковальчук Д.О. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24.10.2021 Інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції 1 батальйону 1 роти Каськом Сергієм Васильовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕАО №4946161, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 24.10.2021 року о 20 год. 41 хв. в м. Вінниці по вул. Київська, 173 керуючи автомобілем LEXUS SC 430, д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б. ПДР - водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, перед початком руху і зупинкою, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень.
З відеозапису вбачається, що позивач підписав постанову та отримав свій екземпляр.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. ст. 122, 126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено Інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції 1 батальйону 1 роти Каськом Сергієм Васильовичем.
Згідно з частиною другою статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б. ПДР України.
Згідно з пунктом 9.2.б. ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху і зупинкою.
В позовній заяві позивач заперечував той факт, що 24.10.2021 він не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, посилаючись на те, що у відповідача відсутні будь-які докази вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки відповідачем надано запис з відеореєстратора, з якого взагалі не можна зрозуміти чи вчинялось адміністративне правопорушення, так як відео здійснювалось в темну пору доби на відстані більше двохсот метрів, що унеможливлює ідентифікацію транспортного засобу, більше того даний транспортний засіб є американського виробництва, відтак поворотники мають червоне забарвлення, з огляду на це зйомка на відстані більш ніж 200 метрів унеможливлює встановити факт включення та/або не включення поворотників автомобіля.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Однак, всупереч вимогам даної статті позивачем не надано жодного доказу на підтвердження не вчинення ним адміністративного правопорушення.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Разом з тим, частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, законодавством обов'язок доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача.
Так, на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в постанові ЕАО №4946161, представником відповідача надано суду компакт-диск з записом з місця події.
З відеозапису, наданого представником відповідача, вбачається порушення позивачем пункту 9.2.б. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). Так, рухаючись в м. Вінниці по вул. Київська, 173, керуючи автомобілем марки LEXUS SC 430, д.н.з. НОМЕР_1 , позивач при здійсненні обгону автомобіля не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку. Дане порушення було зафіксоване працівником поліції. Після чого було зупинено автомобіль позивача, запропоновано йому надати документи та повідомлено про фіксування правопорушення. Після чого, інспектор запропонував ОСОБА_1 пред'явити документи, роз'яснив йому права, запитав чи не має він клопотань. Після роз'яснення інстектором прав ОСОБА_1 заявив, що хоче скористатися правовою допомогою та бажає викликати свого адвоката та подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому права скористатися правовою допомогою, яке було проігноровано інспектором поліції. Після пред'явлення ОСОБА_1 документів, та роз'яснення працівником поліції прав передбачених КУпАП, ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно нього винесено постанову, копію якої він отримав.
Оглянувши матеріали відеозапису, судом встановлено, що ОСОБА_1 рухаючись в м. Вінниці по вул. Київська, 173, керуючи автомобілем марки LEXUS SC 430, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив пункт 9.2.б. Правил дорожнього руху України. Таким чином, факт вчинення правопорушення позивачем є доведеним, зокрема відеоматеріалом.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з диспозицією частини другої статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Пунктом першим частини першої статті 35 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупинити транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Судом достеменно встановлено невиконання позивачем вимог пункту 9.2.б. ПДР України, а саме: рухаючись в м. Вінниці по вул. Київська, 173 керуючи автомобілем LEXUS SC 430, д.н.з. НОМЕР_1 , водій не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з частиною першою статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Також, частинами другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено Інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції 1 батальйону 1 роти Каськом Сергієм Васильовичем.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто патрульна поліція у своїй діяльності використовує технічні засоби як превентивний поліцейський захід з метою попередження, виявлення та фіксування правопорушень.
З оглянутого запису наданого відповідачем встановлено, що перед винесенням постанови позивачу було роз'яснено права та обов'язки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, визначені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, після чого позивач подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи з метою залучення правової допомоги, а саме адвоката, однак відповідне клопотання, було проігноровано інспектором Каськом С.В. та лише долучено до матеріалів справи.
В позовній заяві та у судовому засіданні позивач зазначив, що інспектором було порушено його права та порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки він виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що надав відповідачу відповідне письмове клопотання. Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання йому можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
Так, відповідно до статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з статтею 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Щодо дотримання відповідачем порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Як зазначено вище та встановлено судом, після зупинки у зазначеному інспектором поліції місці, останній запропонував позивачу пред'явити документи, роз'яснив йому права, запитав чи не має він клопотань, показав йому зафіксований на відео доказ вчинення ним правопорушення. Після, пред'явлення позивачу документів, та роз'яснення працівником поліції прав передбачених КУпАП, позивачу було повідомлено, що відносно нього зараз відбутися розгляд справи, і буде накладено стягнення. Позивач письмово заявив клопотання про надання йому правової допомоги, яке було проігнороване інспектором поліції, та натомість останній виніс оскаржувану постанову.
Згідно з наданими відповідачем відеозаписом, позивач написав клопотання про відкладення розгляду справи з метою скористатися правовою допомогою адвоката, при цьому зазначав, що зателефонує самостійно своєму адвокатові, при цьому поліцейський проводив розгляд справи, та не розглянув написане клопотання відразу на місці, проігнорувавши його. Таким чином, суд вважає, що поліцейський, знаючи про заявлене клопотання, не розглянув його до прийняття оскаржуваної постанови.
Проаналізувавши вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що працівник поліції не надав належної оцінки поясненням позивача та клопотанням останнього про необхідність відкладення справи та надання позивачу правової допомоги адвокатом, чим обмежив права передбачені у статті 268 КУпАП та Конституцією України.
Вказаний висновок узгоджується із постановою Касаційного адміністративного суд Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №640/16220/16-а за змістом якої ненадання водію можливості скористатися правовою допомогою адвоката є порушенням права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України закріплено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено факт допущення позивачем вказаного порушення, доцільним є скасування спірної постанови і надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що матеріали справи містять докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, однак при розгляді справи інспектором управління патрульної поліції порушено порядок розгляду справи, в частині ненадання водію можливості скористатися правовою допомогою адвоката, суд вважає за необхідне скасувати постанову серії ЕАО №4946161 від 24 жовтня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції 1 батальйону 1 роти Каськом Сергієм Васильовичем та направити справу на новий розгляд до Управління патрульної поліції у Вінницькій області для прийняття рішення.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В той же час, за правилами встановленими частиною третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки позов задоволено частково на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 227,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 122, 222, 251, 258, 276, 280 КУпАП, ст. ст. 5, 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Постанову серії ЕАО №4946161 від 24 жовтня 2021 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області Каськом Сергієм Васильовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції у Вінницькій області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 227,00 грн. (двісті двадцять сім грн.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Відповідача: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
Суддя: