Справа № 152/1300/21
3/152/636/21
іменем України
26 листопада 2021 року м. Шаргород
Справа №152/1300/21
Провадження №3/152/636/21
Суддя Шаргородського районного суду
Вінницької області - Славінська Н. Л.,
з участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності, - адвоката Країла С.В.,
розглянувши в залі суду матеріали, які надійшли від ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мурафа Шаргородського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ,
- за ч.1 ст.130 КпАП України,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №099550 від 25.10.2021 року, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме в тому, що 28.08.2021 року о 07 годині 00 хвилин, з ознаками алкогольного сп'яніння, якими є запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, в с. Пеньківка на вул. Центральній керував транспортним засобом «VIPER ZS200 - R2» з державним номерним знаком НОМЕР_3 , при цьому від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився на місці ДТП, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Адміністративний протокол щодо ОСОБА_1 надійшов до суду та переданий на розгляд судді Славінської Н.Л. 27.10.2021 року (а.с.7).
Частиною 1 ст.276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено с. Пеньківку Жмеринського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці - Шаргородський район) Вінницької області.
Означена справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду Вінницької області на підставі ст.276 КУпАП.
Так, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Шаргородський район Вінницької області. Пунктом 3.1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року.
ОСОБА_2 входить до територіальної юрисдикції Шаргородського районного суду, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.
Відтак, справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду.
Судом призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення на 12.11.2021 року, про що повідомлено ОСОБА_1 (а.с.8).
12.11.2021 року розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП відкладено на 26.11.2021 року за клопотанням останнього у зв'язку із необхідністю надання йому правової допомоги (а.с.9).
В суді 26.11.2021 року ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення від 25.10.2021 року, не визнав, пояснив, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи. Так, 27.08.2021 року ввечері він поїхав до своєї дівчини у с. Строїнці. Вранці 28.08.2021 року він повертався додому у с. Пеньківка на власному мотоциклі «Viper ZS200-R2» з державним номерним знаком НОМЕР_3 , який придбав за договором купівлі-продажу у ОСОБА_3 . Так як він майже не спав уночі, то відчував себе втомленим і щоб не заснути за кермом, по дорозі додому заїхав на заправку, де випив кави. Разом з тим, він все одно був неуважний, так як в с. Пеньківка на вул. Центральній, побачивши череду корів, які розтягнулися по всій проїзній частині, не зменшив швидкість, а продовжив рух, впритул наблизився до череди, не дотримався дистанції та інтервалу, які були б безпечні, та через втому не зміг уникнути зіткнення, так як на кілька секунд прикрив очі, йому здалося, що він заснув, а в цей момент сталася ДТП, зокрема, він наїхав на корову, у зв'язку із чим корові було зламано ногу, його мотоцикл отримав механічні пошкодження, а він отримав важкі тілесні ушкодження, від яких втратив свідомість на місці ДТП та прийшов до тями тільки через добу у Шаргородській міській лікарні після проведених йому двох операцій через розриви внутрішніх органів, полі травму, велику крововтрату. Так як на місці ДТП він втратив свідомість, то навіть не бачив приїзду поліції та автомобіля швидкої допомоги, тому від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ні на місці ДТП, ні в лікарні - не відмовлявся, що не можливо зробити, будучи без свідомості. 25.10.2021 року він був викликаний у поліцію, де йому нічого не пояснили, а надали для підписання два протоколи про адміністративне правопорушення, одного пояснення та пояснення в протоколі, які написані ним під впливом поліцейських. Оскільки викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини суперечать дійсним обставинам справи, він просить справу відносно нього закрити.
Адвокат Країло С.В., що діє на підставі ордера серії ВН №181011 (а.с.21), вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
26.11.2021 року адвокатом Країло С.В. подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому останній просить закрити провадження у справі про адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП (а.с.13-16).
Мотивуючи клопотання про закриття кримінального провадження адвокат Країло С.В. звертає увагу суду, що, відповідно вимог ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст.ст.251, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Однак, наведене, на переконання захисника, не відповідає дійсності з огляду на те, що матеріали справи містять лише протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №099550, складений 25 жовтня 2021 року о 14 годині 10 хвилин, з якого слідує, що ОСОБА_1 28 серпня 2021 року о 7 годині 00 хвилин керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння і від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився на місці ДТП.
ОСОБА_1 внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження, в результаті чого втратив свідомість та був доставлений до КНП «Шаргородська міська лікарня» Шаргородської міської ради, де йому було надано медичну допомогу.
Наведене підтверджується самим протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №099550, який було складено працівниками поліції не в день події, а через два місяці після ДТП.
Крім того, згідно з відповіддю головного лікаря КНП «Шаргородська міська лікарня» Шаргородської міської ради ОСОБА_4 від 22.11.2021 року за вих. №1762 на його адвокатський запит, ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу саме 28 серпня 2021 року, де перебував на стаціонарному лікуванні до 14 вересня 2021 року. ОСОБА_1 був встановлений діагноз: політравма, закрита травма живота, розрив правої долі печінки, розрив брижі симовидної кишки, заочеревна гематома, закрита травма нирок, забійні рани правої кисті, правої повіки, перелом ЗЧМТ, струс головного мозку, макрогемотурія, внутрішньочеревна кровотеча, геморагічний шок І.
Зазначені докази, на переконання захисника, повністю підтверджують пояснення ОСОБА_1 про те, що 28 серпня 2021 року він за станом здоров'я не міг відмовлятися проходити огляд на стан сп'яніння.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно із ст.31 цього Закону, поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього ж Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Всупереч законодавству працівниками поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 не надано жодного доказу, як то відеозйомки, показів свідків тощо.
За вказаних обставин адвокат Країло С.В. вважає, що суд не може притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки належні та допустимі докази вчинення ним інкримінованого правопорушення відсутні, а в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені всі істотні обставини справи, які мають відображати всі елементи складу правопорушення.
Також, адвокат Країло С.В. зазначає, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, що суперечитиме ст.62 Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 22.12.2010 року у справі №23-рп/2010.
З огляду на викладене захисник - адвокат Країло С.В. вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, допитавши ОСОБА_1 , вислухавши захисника - адвоката Країла С.В., дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами п.2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України за №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів… Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування…
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ВП №2 Жмеринського РВП суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №099550 від 25.10.2021 року (а.с.1); пояснення ОСОБА_1 від 25.10.2021 року (а.с.3); довідку про реєстрацію в КОЗП події ДТП та в ЄРДР кримінального провадження №12021020150000119 від 28.08.2021 року (а.с.4); довідку з інформаційного порталу НПУ та підсистеми «ГЦС-Посвідчення водія» (а.с.5).
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №099550 від 25.10.2021 року, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 28.08.2021 року о 07 годині 00 хвилин, з ознаками алкогольного сп'яніння, якими є запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя в с. Пеньківка на вул. Центральній керував транспортним засобом «VIPER ZS200 - R2» з державним номерним знаком НОМЕР_3 , при цьому від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився на місці ДТП, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є єдиним самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені судом за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і які не викликають сумнівів у суду.
Частина 2 ст.251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, до протоколу не додано ні акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який би засвідчував факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на місці ДТП, ні направлення його на огляд до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 складено після спливу двох місяців після події керування ним транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто з порушенням вимог ч.2 ст.254 КУпАП.
Так, ч.2 ст.254 КУпАП встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, тоді як протокол складено тільки 25.10.2021 року.
Крім того, у протоколі, у порушення вимог ст.266 КУпАП, не зазначено свідків, які можуть підтвердити факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці ДТП, а також відсутній відеозапис фіксування адміністративного правопорушення на нагрудну відеокамеру поліцейського, який складав протокол про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до ч.ч.2-4 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Крім того, відповідно до п.8 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 року за №1413/27858, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
З довідки ВП №2 Жмеринського РВП (а.с.4) вбачається, що у журналі ЄО за №2375 28.08.2021 року о 06:50:22 годині зареєстровано про подію ДТП з травмованою особою, при цьому, указано, що водій в результаті ДТП тяжко травмований, а у ЄРДР 28.08.2021 року зареєстроване кримінальне провадження №12021020150000119, тоді як про подію адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 , відомості внесено тільки 25.10.2021 року.
Факт події ДТП, що мала місце 28.08.2021 року приблизно о 07 годині також підтверджується постановою Шаргородського районного суду від 12.11.2021 року у справі №152/1301/21, яка набрала законної сили 22.11.2021 року, згідно із якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП (а.с.23-24).
Відтак, поліцейським, у порушення п.8 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не проведено огляду на стан сп'яніння учасника цієї ДТП ОСОБА_1 , що є обов'язковим у закладі охорони здоров'я, а не на місці ДТП, як вказує поліцейський у протоколі про адміністративне правопорушення.
Той факт, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння ні на місці ДТП, ні в закладі охорони здоров'я, підтверджується медичними документами про отримані ним травми в результаті ДТП та стан його здоров'я.
Так, відповідно до довідки головного лікаря КНП «Шаргородська міська лікарня» Шаргородської міської ради від 22.11.2021 року №1762, ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу 28 серпня 2021 року, де перебував на стаціонарному лікуванні по 14 вересня 2021 року. 28.08.2021 року ОСОБА_1 проведено операцію. ОСОБА_1 встановлений діагноз: політравма, закрита травма живота, розрив правої долі печінки, розрив брижі симовидної кишки, заочеревна гематома, закрита травма нирок, забійні рани правої кисті, правої повіки, перелом ЗЧМТ, струс головного мозку, макрогемотурія, внутрішньочеревна кровотеча, геморагічний шок І (а.с.17).
Вказані обставини також підтверджуються копією медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 №3316 (а.с.18-19), відповідно до якої у останнього відбиралися відповідні аналізи для клінічних досліджень.
Геморагічний шок - патологічний стан організму, який спричинений значним зменшенням об'єму циркулюючої крові (ОЦК) за рахунок кровотечі. У результаті втрати крові знижується: кров'яний тиск (у тому числі артеріальний), наповнення шлуночків серця, і зменшується ударний об'єм та венозне повернення.
Політрамвма - сукупність травм, яка характеризується значними змінами структури та функції органів і систем органів. Крім механічних пошкоджень, на стан постраждалого може мати вплив ряд інфекційних ускладнень.
Сукупність зазначених вище доказів, проаналізованих судом, на переконання суду, спростовує обвинувачення ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки останній перебував у геморагічному шоку, тобто без свідомості, а відтак, не міг відмовития від проходження огляду.
Отже, сукупність зазначених вище доказів спростовує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і встановлений судом перебіг досліджуваної події не відповідає змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, проаналізувавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника, вивчивши матеріали, додані до протоколу про адмінправопрушення та надані ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлено невідповідність фактичних обставин справи тим, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Згідно з положенням ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
У той же час, у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу від однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року) ЄСПЛ, серед іншого, встановив порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно із законодавством РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. Тим самим, як зазначив ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п.161), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій фактів».
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи судом мають бути витлумачені на користь останнього.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, докази, наявні у матеріалах справи, приходжу до висновку, що справа про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КпАП України - у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247, 283, 284, 290, 294 КпАП України,
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.
Суддя: