Справа № 149/3239/21
Номер рядка звіту 12
про відмову у відкритті провадження у справі
26.11.2021
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О. О., вирішуючи питання про відкриття провадження провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління пенсійного фонду України в м.Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення ,-
ОСОБА_1 звернулася до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту перебування у відпустках по догляду за дітьми у період з грудня 1985 по червень 1987 та з грудня 1989 по липень 1992. Заява мотивована тим, що заявниця має право виходу на пенсію. При зверненні до органів пенсійного фонду їй було усно повідомлено, що період перебування у відпустках по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку Пенсійний фонд не може зарахувати в страховий стаж, оскільки у заявниці відсутні оригінали чи копії наказів про перебування у відповідних відпустках. Також заявниці було повідомлено, що для зарахування загального стажу необхідні відмітки у трудовій книжці або рішення суду. Оскільки первинні документи про перебування у відпустках ОСОБА_1 відсутні, єдиним способом підтвердження її перебування у відпустках за вказані періоди вона вважає звернення до суду щодо встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Зокрема, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 7 ст. 19 ЦПК України). Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Таким чином, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (Постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення").
При вирішенні питання про підвідомчість справи необхідно враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. У кожному разі суддя зобов'язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду.
Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти тощо. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законодавством.
КЦС ВС у постанові у справі № 591/5199/20 від 22.09.2021 зазначив, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Як вбачається зі змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду стало те, що заявниця зверталася до органів пенсійного фонду щодо призначення їй пенсії, і встановлення факту її перебування у відпустках по догляду за дітьми у період з грудня 1985 по червень 1987 та з грудня 1989 по липень 1992 має значення для призначення їй пенсії.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду.
Застраховані особи мають право на оскарження дій виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку (ст. 105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Враховуючи суть заявлених вимог, підстави звернення до суду та додані до заяви матеріали, які очевидно і беззаперечно пов'язані саме з процедурою призначення пенсії заявниці, суддя вважає, що встановлення факту перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у певні періоди за відсутності відповідних наказів роботодавця не є юридичним фактом, що може бути встановлений судом в порядку окремого провадження. Суд в межах розгляду вказаної категорії справ може встановити лише факти, щодо яких відсутній спір, якщо вони не пов'язані з подальшим вирішенням спору про право (в даному випадку - про право заявниці на призначення пенсії), а також щодо яких існували, але з певних причин були втрачені правоустановлюючі документи, які первісно посвідчували відповідні юридичні факти.
Крім того, законодавством визначений порядок підтвердження обставин, які просить встановити заявник, а також відповідний компетентний орган - Пенсійний фонд України. Суддя враховує, що до заяви не додано відмови УПФУ в м.Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області щодо обставин, які просить встановити заявник, проте це вищевказаних висновків суду не спростовує та не свідчить про безспірність вимог заявниці. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти інший державний орган, приймати замість нього рішення, які б свідчили про вирішення питань, які належать до його виключної компетенції.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом VI ЦПК України (ст. 294 ЦПК України). Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України). На виконання вимог ч. 5 ст. 186 ЦПК України суддя роз'яснює заявнику, що заявлена нею вимога взагалі не підлягає розгляду в порядку окремого провадження за правилами ЦПК України.
На підставі наведено та керуючись ст.ст. 293, 315 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління пенсійного фонду України в м.Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення .
Копію ухвали разом з доданими до заяви матеріалами надіслати ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Павлюк О. О.