Справа № 148/900/21
Провадження №2/148/479/21
Іменем України
( Заочне )
25 листопада 2021 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В. при секретарі Мрочко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором №005-01788-1611112 від 16.11.2012,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" (надалі ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором №005-01788-1611112 від 16.11.2012, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач звернувся до ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" із заявою на отримання кредиту. Розглянувши дану заяву, ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" прийняло позитивне рішення про надання кредиту і як результат, 16.11.2012 між ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" та відповідачем було укладено кредитний договір №005-01788-1611112, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 10000 грн на принципах поворотності, платності, строковості, з кінцевим строком погашення до 15.11.2015.
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував та не повернув у строки, визначені кредитним договором тіло кредиту та нараховані відсотки за користування кредитом, що спричинило виникнення заборгованості за кредитним договором.
Внаслідом істотних порушень відповідачем, ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" розпочало процедуру досудового врегулювання проблемної заборгованості, здійснюючи телефонні дзвінки, письмові повідомлення про необхідність сплати простроченої заборгованості. Однак, відповідач вимоги банку проігнорував та заборгованість не сплатив.
27.04.2018 між ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" та ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" було укладено договір факторингу №409/К, за умовами якого ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" відступило на користь ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №005-01788-1611112 від 16.11.2012, укладеним між ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" та відповідачем.
Станом на 14.05.2021 прострочена заборгованість за кредитним договором №005-01788-1611112 від 16.11.2012 складає 17406,63 грн, з яких: 6291,27 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 9325,39 грн - прострочені відсотки за користування кредитом; 558,98 грн - 3% річних; 1230,99 грн -інфляційні.
З метою вирішення питання щодо сплати відповідачем вищевказаної заборгованості позивач неодноразово телефонував та надсилав повідомлення з проханням здійснити оплату заборгованості, а також надіслав відповідачу вимоги про погашення простроченої заборгованості.
Між тим, відповідач проігнорував всі звернення та погашення простроченої заборгованості не здійснив, чим порушив права позивача.
В зв'язку з даними обставинами ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" змушено звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №005-01788-1611112 від 16.11.2012 в сумі 17406,63 грн та понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Згідно позовних вимог останній просить розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, день і час судового засідання згідно наявного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та повідомлення через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, відомостей про причини своєї неявки суду не надав, у встановлений судом строк відзив не подав.
За таких обставин, суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засідання встановлено, що 16.11.2012 відповідач звернувся до ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" з метою отримання кредиту, про що свідчить копія заяви №005-01788-1611112 (а.с.11). Підписавши дану заяву, сторони узгодили, що сума кредиту - 10000 грн, розмір процентної ставки - 9,99 % річних, рахунок для погашення заборгованості - 29094007212183, строк кредиту - 36 місяців. Момент прийняття (акцепту) банком пропозиції, щодо укладення договору є дата підписання банком пропозиції та скріплення її печаткою, або момент вчинення банком фактичних дій щодо перерахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта.
27.04.2018 між ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" та ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" було укладено договір факторингу №409/К, про що свідчить його копія (а.с.6-7). За умовами даного договору банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників -фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору.
Представник позивача стверджує, що до позивача перейшло право вимоги заборгованості за кредитним договором №005-01788-1611112 від 16.11.2012, укладеним між ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" а також те, що відповідач повідомлявся про наявну заборгованість.
Однак, дані твердження не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні з огляду на таке.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зміст ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Таким чином, обов'язок по доказуванню позовних вимог і обставин, на які представник позивача посилається в обґрунтування своїх вимог, покладається на нього.
Однак, в порушення ч.1 ст.81 ЦПК України представником позивача не доведено належними та достатніми доказами, що 27.04.2018 ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" відступило ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" право грошової вимоги за кредитним договором №005-01788-1611112 від 16.11.2012, укладеним з ОСОБА_1 .
Суд, критично ставиться до витягу з Реєстру передачі Прав Вимоги до Договору факторингу №409/К від 27.04.2018, укладеного між ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" та ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" (а.с.8), оскільки даний документ створено представником позивача, і з нього жодним чином не вбачається факт передачі ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" своїх прав вимоги до відповідача.
Додатку №1 до договору факторингу №409/К від 27.04.2018, де міститься перелік позичальників -фізичних осіб представником позивача суду не надано. Як і не надано акту прийому-передачі переліку позичальників -фізичних осіб за договором факторингу №409/К від 27.04.2018.
Інших належних доказів, які б підтверджували переуступку права вимоги саме за кредитним договором №005-01788-1611112 від 16.11.2012, укладеним між ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" та ОСОБА_1 , представником позивача суду не надано.
Таким чином суд позбавлений можливість встановити факт передачі права вимоги від ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» щодо відповідача.
Окрім цього, обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає про наявність у відповідача станом на 14.05.2021 простроченої заборгованості за кредитним договором №005-01788-1611112 від 16.11.2012 в розмірі 17406,63 грн.
Однак, такі доводи представника позивача не знаходять свого підтвердження, оскільки ніяких роз'яснень та доказів щодо принципу та підстав складення даного розрахунку заборгованості справа не містить. Представником позивача не зазначено та не обґрунтовано на яких підставах поведено розрахунок заборгованість, не надано доказів, які б свідчили про виконання ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" умов договору, зокрема відкриття на ім'я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості, а також будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт видачі кредитних коштів, наявність простроченої заборгованості, розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, пені, 3% річних та інфляційних витрат.
Також представником позивача не надано доказів направлення на адресу відповідача вимоги про погашення заборгованості.
Оцінюючи надані представником позивача докази, суд згідно з положеннями статей 77, 79, 80 ЦПК України вважає ці докази недостатніми, оскільки на їх підставі неможливо встановити дійсні обставини справи та вони не дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування.
При цьому, суд бере до уваги й те, що представник позивача на виконання статей 12, 13 ЦПК не вважав за необхідне у відповідний процесуальний спосіб довести обставини, які мають значення для справи і на які він послалась, як на підставу своїх вимог, безпосередньо у суді, обмежившись матеріалами, доданими до позовної заяви, та клопотаннями про розгляд справи за його відсутністю.
Водночас, в ухвалі про відкриття провадження від 02.07.2021 (а.с.21) представника позивача було зобов'язано надати в судове засідання оригінали документів, доданих до позовної заяви, однак дану вимогу суду представником позивача було проігноровано.
Таким чином, представником позивача не надано суду беззаперечних і достатніх доказів, які б доводили обгрунтування позовних вимог, зокрема факту виконання ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" умов кредитного договору №005-01788-1611112 від 16.11.2012, наявності заборгованості за даним договором та переуступку ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" права грошової вимоги до ОСОБА_1 за даним договором.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, тому відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 625, 1048, 1049, 1050, 1077 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором №005-01788-1611112 від 16.11.2012 відмовити.
Судові витрати, понесені позивачем, залишити за ним.
Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: