Справа № 144/1619/21
Провадження № 3/144/684/21
26.11.2021 смт. Теплик
Суддя Теплицького районного суду Вінницької області Бондарук Олена Павлівна, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , -
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 370159 від 26 жовтня 2021 року, 26.10.2021 року о 07 год. 25 хв. було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 самовільно залишив місце самоізоляції, а саме керував автомобілем ВАЗ -21043, держномер НОМЕР_2 в смт. Теплик по вул. Микитенка, чим порушила п.п. 3.3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП визнав, пояснив, що він змушений був покинути місце самоізоляції, в вязку з необхідністю доставити до лікарні свою важко хвору бабусю. Щиро розкаюється в скоєному.
Згідно з положеннями статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Допитавши ОСОБА_1 , перевіривши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності вважаю, що він вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , згідно вимог ст. 34 КУпАП, є його щире каяття, обставин, що обтяжують його відповідальність, згідно вимог 35 КУпАП, судом не встановлено.
Частина 1 статті 44-3 КУпАП передбачає відповідальність осіб за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція ч.1 ст.44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.
Згідно з вимогами ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби.
Відповідно до пп. 3 п. 2.2 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 на період дії карантину з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації.
Отже, системний аналіз вказаних вище актів законодавства та сукупність наведених доказів дають підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 , який під час карантину залишив місце самоізоляції, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує, як того вимагає ст. 33 КУпАП, характер та обставини скоєного правопорушення, а саме те, що вчинене адміністративне правопорушення не було систематичним, особу порушника, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, те, що будь-яких негативних наслідків від його дій не настало.
З огляду на наведене, приходжу до висновку, що вчинене правопорушення є малозначним.
Згідно вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 , відсутність негативних наслідків від вчиненого правопорушення, відсутність шкоди для інших, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає, що вчинене адміністративне правопорушення є малозначним та приходить до висновку про можливість звільнити ОСОБА_1 на підставі ст.22 КУпАП від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, провадження в справі - закрити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 22, ст. 33, ч.1 ст. 44-3, ст. 245, 280, ст. 283 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Бондарук О.П.