Справа № 141/707/21
Провадження №3/141/459/21
25 листопада 2021 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Климчука С.В.
при секретарі судового засідання Солоненко І.Д.,
за участі:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Панасюк Н.А.,
розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює охоронником ТОВ «Дібрівка Агросервіс», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався, -
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
В провадженні Оратівського районного суду Вінницької області перебувають матеріали про адміністративне правопорушення стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 024846 від 10.09.2021 року, складеного поліцейським з РПП СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області ст. лейтенантом поліції Д. Присяжнюком, 10.09.2021 року о 20 год. 10 хв. в с. Угарове, по вул. Молодіжній, водій ОСОБА_1 керував трактором МТЗ-82.1.57, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та у закладі охорони здоров'я відмовився. Проводилась відеофіксація вказаної дії.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постановою Оратівського районного суду Вінницької області 11.11.2021 року в судове засідання, призначене до розгляду на 25.11.2021 року, викликано в якості свідка ОСОБА_2 та інспектора з РПП СПД № 1 ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції Д. Присяжнюка.
В судове засідання, призначене 25.11.2021 року, інспектор з РПП СПД № 1 ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Д. Присяжнюк не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні 25.11.2021 року ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та суду пояснив, що він транспортним засобом не керував та не був зупинений працівниками поліції. Зокрема, 10.09.2021 року його знайомий ОСОБА_3 , з яким вони проживають неподалік один від одного на одній вулиці, попросив продискувати трактором город, який знаходиться по вул. Молодіжній. Після того, як робота була виконана, та повертаючись до свого домогосподарства, яке розташовано неподалік домогосподарства ОСОБА_3 , останній запропонував йому випити пива, на що він погодився. Від так, припаркувавши трактор на обочині дороги та вимкнувши двигун, вони пішли до домогосподарства ОСОБА_3 пити пиво. Згодом біля трактора зупинився автомобіль працівників поліції та в подальшому в ході спілкування з ними йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що він відмовився, оскільки працівники поліції його не зупиняли та трактором він не керував в момент зупинки. При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що працівники поліції вимикали камеру та натякали йому, що потрібно йому говорити, а також погрожували вилучити трактор на штрафмайданчик. З протоколом одразу не погодився, а тому просив суд закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
В судовому засіданні 25.11.2021 року свідок ОСОБА_3 пояснив, що він є сусідом ОСОБА_1 . Так, 10.09.2021 року ввечері він попросив ОСОБА_1 , у якого є власний трактор, продискувати йому город. Після того, як ОСОБА_1 виконав роботу та проїжджав повз його домогосподарства, прямуючи до себе додому, він вийшов на дорогу та запропонував ОСОБА_1 випити пива, на що останній погодився. Трактор стояв на обочині з вимкненим двигуном. Після того, як вони випили пива та вийшли на вулицю, до них під'їхали працівники поліції та запитали, чи не бачили вони пожежного автомобіля, оскільки неподалік сталася пожежа. Потім, в ході спілкування вони запитали ОСОБА_1 чи це його трактор та чи вживав він спиртні напої, на що отримали ствердну відповідь. Також ОСОБА_3 підтвердив той факт, що працівники поліції не зупиняли ОСОБА_1 , оскільки в той момент він трактором не керував, так як вони разом перебували у нього вдома та пили пиво.
В судовому засіданні адвокат Панасюк Н.А. подала клопотання від 25.11.2021 року про визнання відеозапису недопустимим доказом у справі, в обґрунтування якого зазначила, що відповідно до правової позиції, викладеній в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 року у справі № 524/832/17, адміністративне провадження № К/9901/23762/18, однією з підстав (в сукупності) для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності може бути неповідомлення про проведення зйомки на боді-камеру, також вказана постанова містить позицію, що зйомка події має здійснюватися працівниками поліції безперервно. А тому, враховуючи, що працівниками поліції не було відзнято подію безперервно, відеозапис слід визнати недопустимим доказом.
Також представник правопорушника, адвокат Панасюк Н.А. 25.11.2021 року подала клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення № 141/707/21 (№ 3408-21-Вх), у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивовано тим, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт зупинки транспортного засобу працівниками поліції.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_4 та адвоката Панасюк Н.А., розглянувши подані адвокатом Панасюк Н.А. клопотання від 25.11.2021 року, та матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч.2, ч.3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначив, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови;виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Також відповідно до вимог п.п. 6,7 розділу 1 «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КпАП України.
Аналогічні норми передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року. Так, згідно вказаного Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного поліцейським зазначаються в акті огляду, форма якого затверджена МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейськими для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Висновки працівника поліції, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння суд вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на таке.
Зокрема, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 024846 від 10.09.2021 року, в. с. Угарове по вул. Молодіжній водій керував трактором МТЗ-82.1.57, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та у закладі охорони здоров'я відмовився.
Суд зазначає, що суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є водій, тобто особа, яка керує транспортним засобом, а об'єктивною стороною - є керування транспортними засобами водієм в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова водія, який керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Законодавець чітко визначає, що суб'єктом, на якого поширюється дія Правил дорожнього руху України, зокрема п. 2.5 вказаних Правил, є саме водій.
При цьому, судом встановлено, що доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом (трактором), а також факту зупинки транспортного засобу (зокрема, відповідного відеозапису, на якому зафіксовано дану подію) працівниками поліції суду не надано, що, відповідно, не утворює склад адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП, а досліджені в судовому засіданні відео-докази та пояснення свідка, навпаки, спростовують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, в судовому засіданні було досліджено долучений до матеріалів справи відеозапис, який було здійснено працівниками патрульної поліції. Зокрема, на CD-диску міститься три відеозаписи, з яких перший відеозапис розпочинається із запитання працівника поліції щодо належності трактора власнику та з прохання пред'явити документи на трактор. Так, з даного відеозапису вбачається, що трактор знаходився на обочині дороги, з вимкненим двигуном та з вимкненим світлом фар, а ОСОБА_1 знаходився на дорозі та вказав, що вживав алкоголь (пиво). Другий відеозапис розпочинається з пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та у закладі охорони, на що ОСОБА_1 відмовився. Третій відеозапис фіксує оголошення працівником поліції постанови про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення, у зв'язку з непред'явленням посвідчення механізатора (хоча в руках працівник поліції тримав та показував на камеру посвідчення механізатора ОСОБА_1 ), а також повідомлення про складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, із жодного дослідженого в судовому засіданні відеозапису, долученого до матеріалів справи, не вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.
Окрім цього, із одного долученого до справи відеозапису вбачається, що трактор та автомобіль поліцейських були розташовані по різні боки проїзджої частини дороги назустріч один одному, що в черговий раз підтверджує факт відсутності і неможливості зупинки транспортного засобу працівниками поліції, та відповідно його руху в зустрічному чи попутному напрямку.
У зв'язку наведеним, а також враховуючи той факт, що відеозйомка події від 10.09.2021 року працівниками поліції не здійснювалася безперервно, диск з відеозаписом від 10.09.2021 року не може вважатись належним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова водія, який керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також суд не приймає до уваги акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, направлення на огляд водія та протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 024846 від 10.09.2021 року, оскільки вказані матеріали були складені з порушенням вимог законодавства, а тому не можуть вважатись належним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 р., адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже, в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , за відсутності доказів факту зупинки транспортного засобу працівниками поліції, а від так факту керування особою транспортним засобом, враховуючи досліджені інші докази по справі у їх сукупності, суд доходить висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому провадження в справі відносно ОСОБА_1 слід закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Повний текст постанови суду оформлено та виготовлено 26.11.2021 року.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Климчук