28 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 500/2632/19
Провадження № 11-436апп21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор'євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби (далі - Митниця) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Митниці, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17 вересня 2019 року № UA403000/2019/001871/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 403010/2019/00787 від 17 вересня 2019 року.
Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 3 лютого 2020 року адміністративний позов задовольнив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 травня 2020 року апеляційну скаргу Митниці задовольнив. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року скасував та прийняв нову постанову - про відмову в позові.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 27 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року скасував, а справу № 500/2632/19 направив на новий апеляційний розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Розподіл судових витрат судом касаційної інстанції здійснено не було.
За наслідками нового апеляційного розгляду Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову від 10 серпня 2021 року, якою апеляційну скаргу Митниці залишив без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року - без змін.
6 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, а саме здійснити розподіл судових витрат, понесених ним у зв'язку з поданням адміністративного позову.
Тернопільський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 9 вересня 2021 року стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Митниці на користь ОСОБА_1 1536,80 грн сплаченого судового збору.
20 вересня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 500/2632/19.
Заява вмотивована тим, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду при прийнятті постанови від 27 травня 2021 року не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції. Ураховуючи, що його касаційну скаргу було задоволено, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Митниці на користь позивача судовий збір у сумі 1536,80 грн.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 6 жовтня 2021 року на підставі частини п'ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції скасував постанову суду апеляційної інстанції та направив справу на новий апеляційний розгляд, за наслідками якого Восьмий апеляційний адміністративний суд погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог. У зв'язку із цим ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з вимогою про здійснення розподілу судового збору, сплаченого ним за подання касаційної скарги.
Розглядаючи зазначену заяву про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність виключної правової проблеми в питанні вирішення судом касаційної інстанції таких заяв та необхідності її передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, що зумовлено:
1) відсутністю єдиного підходу серед різних касаційних судів щодо процесуальної форми судового рішення (ухвала, постанова), яке має бути ухвалене судом касаційної інстанції в разі відсутності процесуальних підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення;
2) відсутністю єдності підходів у різних касаційних судах щодо наявності законодавчо визначених підстав для здійснення розподілу понесених у суді касаційної інстанції судових витрат саме Верховним Судом у випадку ухвалення постанов про скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд або для продовження розгляду.
Виключність правових проблем, на переконання колегії суддів, полягає в такому:
1) питання наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення у спірній ситуації не може бути вирішене відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права. Судові рішення, ухвалені Верховним Судом, є остаточними та оскарженню не підлягають;
2) відповідність кількісному критерію - неоднаковість підходів різних касаційних судів до вирішення подібних заяв існують не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які вже існують та виникатимуть у подальшому;
3) відповідність якісному критерію - неоднозначність (суперечливість) судової практики судів касаційної інстанцій з вирішення наведеного вище правового питання у тотожних справах, що призводить до надмірного правозастосовчого розсуду; необхідність забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.
На переконання колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вирішення виключної правової проблеми, визначеної в цій справі, дозволить забезпечити дотримання гарантованих статтею 2, 6 КАС основних засад (принципів) адміністративного судочинства, запровадить єдині підходи до правозастосування судами касаційних інстанцій та судами нижчих інстанцій при вирішенні заяв про ухвалення додаткового судового рішення у разі направлення справи на новий розгляд або на продовження розгляду, сприятиме дотриманню права сторін на отримання відшкодування понесених ними витрат у найкоротший (розумний) строк, оскільки спонукатиме як сторін до звернення до належного суду, так і відповідний суд - до вирішення питання щодо розподілу судових витрат за власною ініціативою на відповідній стадії процесу.
З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до частини п'ятої статті 346 КАС суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Аргументи, викладені в заяві про ухвалення додаткового судового рішення, аналіз судових рішень у цій та інших справах, а також мотиви, наведені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, дають підстави для висновку про обґрунтованість передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе призначити цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їх справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Керуючись статтями 345 та 346 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
1. Прийняти до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов.
2. Призначити справу до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 24 листопада 2021 року в порядку письмового провадження без виклику учасників справи в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Надіслати учасникам справи № 500/2632/19 копію цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко
Судді: В. В. Британчук В. С. Князєв
Ю. Л. Власов Г. Р. Крет
І. В. Григор'єва Л. М. Лобойко
М. І. Гриців К. М. Пільков
Д. А. Гудима В. В. Пророк
В. І. Данішевська Л. І. Рогач
Ж. М. Єленіна В. М. Сімоненко
Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач