Постанова
іменем України
23 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 752/26097/19
провадження № 51-5019км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
скаржниці ОСОБА_5 ,
представник скаржниці ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заявниці ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
04 грудня 2019 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження № 12013110010001837 від 07 лютого 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК), на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року зазначене клопотання задоволено та закрито кримінальне провадження № 12013110010001837 від 07 лютого 2013 року на підставі пункту 3-1 частини 1 статті 284 КПК.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу разом із клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року, в якому просила поновити їй з поважних причин пропущений процесуальний строк на оскарження ухвали, оскільки вона її отримала лише в середині квітня 2020 року під час дії форс-мажорних обставин, викликаних коронавірусом (COVID-19).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали районного суду та повернуто її апеляційну скаргу.
Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_5 вбачається, що вона не погоджується із вказаними судовими рішеннями.
Вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій передчасно прийняли судові рішення і безпідставно задовольнили клопотання про закриття кримінального провадження від 07 лютого 2013 року.
Заслухавши доповідь судді, думку скаржниці та її представника, які підтримали касаційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.
Мотиви Суду
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства. Ці правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де вказано, що зміст і форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до статті 395 КПК апеляційна скарга наінші ухвали суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.
Згідно із частиною 3 статті 395 КПК, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 399 КПК, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
Як убачається з матеріалів за скаргою, ОСОБА_9 оскаржила в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції від 20 лютого 2020 року, якою закрито кримінальне провадження на підставі пунктів 3-1 частини 1 статті 284 КПК, та подала разом зі скаргою клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали суду не зазначила, що саме заважало їй подати апеляційну скаргу в семиденний строк з дня отримання нею оскаржуваної ухвали.
Як убачається з матеріалів провадження, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва була постановлена 20 лютого 2020 року без участі ОСОБА_5 , яка повідомлялася судом про день і час розгляду клопотання прокурора. 28 лютого 2020 року ОСОБА_5 була направлена копія ухвали для відому, яку, як зазначила ОСОБА_5 , вона отримала в другій половині квітня 2020 року, натомість подала апеляційну скаргу лише 22 червня 2020 року.
В апеляційній скарзі та у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції ОСОБА_5 вказала про отримання рішення суду першої інстанції під час дії форс-мажорних обставин, викликаних коронавірусом.
Проте, апеляційний суд не перевірив наявність обставин, які могли об'єктивно позбавити ОСОБА_5 можливості подати апеляційну скаргу в строк.
Загальновідомо, що в Україні запроваджено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 і «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20 травня 2020 року № 392.
Зметою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, 18 березня 2020 року в Києві було закрито метрополітента з 23 березня 2020 року в столиці запроваджено спеціальний режим громадського транспорту.
Послаблення карантину, відновлення транспортного сполучення та пасажирського перевезення відбулося лише 25 травня 2020 року.
Саме в цей період часу обчислювалися строки для ОСОБА_5 на апеляційне оскарження судового рішення.
З огляду на вказане та те, що ОСОБА_5 є особою 1939 року народження, доводи щодо наявності підстав для поновлення їй строку на подачу апеляційної скарги з причин карантинних обмежень потребують перевірки під час нового апеляційного розгляду.
Відтак, касаційна скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню.
Що стосується незгоди ОСОБА_5 з ухвалою суду першої інстанції, то касаційний суд уповноважений на її перегляд лише після її перегляду в апеляційному порядку.
Керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
Касаційну скаргу заявниці ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ _______________________ ________________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3