Ухвала
Іменем України
26 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 2-231/11
провадження № 61-18930ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовича на ухвалу Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» на дії приватного виконавця під час виконання судового рішення, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 ,
У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» (далі - ТОВ «ФК «Інвент») звернулось до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О. В. під час виконання судового рішення.
В обґрунтування скарги зазначало, що ТОВ «ФК «Інвент» є правонаступником стягувача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») за Кредитним договором від 06 лютого 2008 року № 11294853000.
Виконавче провадження № 59245129 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-231/11, виданого 24 вересня 2018 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу за вищевказаним кредитним договором, перебувало на виконанні у приватного виконавця Безрукого О. В.
17 лютого 2021 року на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, припинено арешти майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
На думку заявника, такі дії приватного виконавця є неправомірними, оскільки наявна у матеріалах виконавчого провадження заява ПАТ «Дельта Банк» від 09 лютого 2021 року про повернення виконавчого документа без виконання та копія довіреності представника Купчика О. В. від 13 січня 2021 року не можуть бути підставою для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Зазначав, що представник ПАТ «Дельта Банк» Купчик О. В. не має повноважень звертатися саме до приватного виконавця із заявою про повернення виконавчого документа стягувачу.
Крім того, станом на день подання такої заяви, ПАТ «Дельта Банк» вибуло із правовідносин, які виникли у зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору від 06 лютого 2008 року № 11294853000, оскільки ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2021 року стягувача ПАТ «Дельта Банк» було замінено на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвент».
На думку заявника, у порушення вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 10 Розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, приватний виконавець не перевірив належним чином повноваження представника ПАТ «Дельта Банк» та зміни, які відбулися у суб'єктному складі сторін виконавчого провадження, а тому неправомірно виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Ураховуючи вищевикладене, заявник просив суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О. В. неправомірними та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 лютого 2021 року, винесену у виконавчому провадженні № 59245129.
Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року, скаргу ТОВ «ФК «Інвент» задоволено.
Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О. В. під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 лютого 2021 року у виконавчому провадженні № 59245129 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» неправомірними.
Скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 лютого 2021 року, яку винесено у виконавчому провадженні № 59245129.
Суди, задовольняючи скаргу ТОВ «ФК «Інвент», виходили з того, що дії приватного виконавця Безрукого О. В. під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 лютого 2021 року у виконавчому провадженні № 59245129 на підставі п пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» є неправомірними, оскільки представник ПАТ «Дельта Банк» Купчик О. В. не мав належних повноважень звертатися до приватного виконавця із заявою про повернення виконавчого документа.
18 листопада 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукий О. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що представник ТОВ «ФК «Інвент», у порушення вимог частини четвертої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», не повідомив своєчасно приватного виконавця про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Інвент» у виконавчому провадженні № 59245129. Крім того, згідно довіреності представника Купчика О. В. від 13 січня 2021 року, останнього уповноважено представляти ПАТ «Дельта Банк», зокрема, у будь-яких підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування, органах державної виконавчої служби та інших установах з усіма правами, які надані законом стороні у справі - стягувачу, в тому числі підписання та подання заяви про повернення виконавчого документа. Вважає, що винесення ним постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 лютого 2021 року вчинено правомірно.
Розглянувши доводи касаційної скарги, оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень Верховний Суд дійшов переконання, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Судами встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О. В. перебував виконавчий лист № 2-231/11, виданий 24 вересня 2018 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу за Кредитним договором від 06 лютого 2008 року № 11294853000 у розмірі 433 037,13 грн.
Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2021 року задоволено заяву ТОВ «ФК «Інвент», замінено стягувача - ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа № 2-231/11, виданого 24 вересня 2018 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області, на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвент». Ухвала набрала законної сили 22 січня 2021 року.
09 лютого 2021 року представник ПАТ «Дельта Банк» Купчик О. В. на підставі довіреності, виданої 13 січня 2021 року ПАТ «Дельта Банк», подав приватному виконавцю Безрукому О. В. заяву про повернення без виконання виконавчого листа № 2-231/11, виданого 24 вересня 2018 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу за Кредитним договором від 06 лютого 2008 року № 11294853000.
17 лютого 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукий О. В. у виконавчому провадженні № 59245129 виніс постанову про повернення вказаного виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з положеннями статей 1, 5 Закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Пунктом 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону.
Звертаючись до приватного виконавця із заявою про повернення виконавчого листа без виконання 09 лютого 2021 року, представник ПАТ «Дельта Банк» Купчик О. В. діяв на підставі довіреності ПАТ «Дельта Банк» від 13 січня 2021 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за змістом вищевказаної довіреності представник ПАТ «Дельта Банк» має повноваження звертатися, зокрема, із заявою про повернення виконавчого документа, у будь-які підприємства, установи, організації усіх форм власності та підпорядкування, органи державної виконавчої служби та інші установи з усіма правами, які надані законом стороні у справі - стягувачу.
Разом з тим, судами зазначено, що у вищезазначеній довіреності не вказано повноваження представника звертатися із заявою про повернення виконавчого документу до приватного виконавця, який згідно частиною другою статті 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Крім того, 22 січня 2021 року набрала законної сили ухвала Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2021 року про заміну стягувача - ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-231/11, виданого 24 вересня 2018 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області, його правонаступником - ТОВ «ФК «Інвент». Отже, з даного дня ПАТ «Дельта Банк» не було стягувачем у даному виконавчому провадженні.
Відповідно, представник ПАТ «Дельта Банк» Купчик О. В. не мав повноважень представляти стягувача у відносинах по виконанню вищевказаного виконавчого листа 09 лютого 2021 року.
Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії приватного виконавця Безрукого О. В. під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 лютого 2021 року у виконавчому провадженні № 59245129 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» є неправомірними, оскільки представник ПАТ «Дельта Банк» Купчик О. В. не мав належних повноважень звертатися до приватного виконавця із заявою про повернення виконавчого документа.
Доводи касаційної скарги про те, що стягувач не повідомив своєчасно приватного виконавця про заміну ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Інвент» у виконавчому провадженні № 59245129 не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій.
Крім того, як зазначено судами попередніх інстанцій, приватним виконавцем Безруким О. В. не доведено, що йому не було відомо про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк», оскільки згідно частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець сам за заявою сторони має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до неправильного тлумачення заявником норм права та переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.
Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, постановленими із додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, отже касаційна скарга є необґрунтованою, відповідно, відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовича на ухвалу Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» на дії приватного виконавця під час виконання судового рішення, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик