Ухвала
29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 663/412/20
провадження № 61-15918ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 24 березня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Скадовської міської ради Херсонської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення органу місцевого самоврядування та поновлення строку подачі позову до суду,
22 вересня 2021 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 24 березня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року у вищевказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду 11 жовтня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено заявникові строк для надання документу про сплату судового збору та зазначення підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 ЦПК України підстав (підстави).
У листопаді 2021 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, зокрема квитанція про сплату судового збору та уточнена редакція касаційної скарги.
Касаційна скарга підлягає поверненню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково вказуватися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
В уточненій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не наводить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень. Виключно посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року не виконані в повному обсязі, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 24 березня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Скадовської міської ради Херсонської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення органу місцевого самоврядування та поновлення строку подачі позову до суду вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Є. В. Петров