Ухвала
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 418/948/21
провадження № 61-17616ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» на рішення Міловського районного суду Луганської області від 13 травня 2021 року
у складі судді Гуцола М. П. та постанову Луганського апеляційного суду
від 23 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Луганської В. М., Назарової М. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» про захист прав споживача,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» (далі - ТОВ «Енера Схід») про захист прав споживача.
Позовні вимоги мотивувала посилаючись на те, що рішенням Міловського районного суду Луганської області від 10 листопада 2020 року у справі
№ 418/2376/20, встановлено суму боргу за спожиту нею електроенергію у розмірі 268,17 грн.
11 грудня 2020 року з метою погашення заборгованості за спожиту електроенергію та подальшого відновлення електропостачання за адресою:
АДРЕСА_1 , вона сплатила борг у розмірі
268,17 грн, та звернулася до ТОВ «Енера Схід» із заявою щодо відновлення електропостачання у зв'язку із погашенням заборгованості. 12 березня 2021 року ТОВ «Енера Схід» повідомило її, що електропостачання буде відновлено після погашення нею заборгованості за спожиту електричну енергію, яка станом
на 12 березня 2021 року складає 1 352, 74 грн.
Посилаючись на те, що ТОВ «Енера Схід» неправомірно нарахувало
їй заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 1 352,74 грн, позивач просила визнати зазначені дії відповідача неправомірними, скасувати нараховану заборгованість, а також стягнути з ТОВ «Енера Схід»30 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст ухвалених судових рішень
Рішенням Міловського районного суду Луганської області від 13 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано дії ТОВ «Енера Схід» щодо нарахування заборгованості за спожиту електроенергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 , у розмірі 1 352,74 грн, неправомірними.
Зобов'язано ТОВ «Енера Схід» скасувати заборгованість за спожиту електроенергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 , у розмірі 1 352, 74 грн. В іншій частині позов залишено без задоволення. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ТОВ «Енера Схід» на рішення Міловського районного суду Луганської області
від 13 травня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду
від 23 вересня 2021 року, у якій заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення, і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга містить посилання на те, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню з підстав, передбачених підпунктами «а» та «в»
пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання неправомірними дій щодо нарахування заборгованості за спожиту електроенергію за особовим рахунком
№ НОМЕР_1 у розмірі 1 352, 74 грн, скасування заборгованості за спожиту електроенергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 у розмірі 1 352, 74 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000, 00 грн.
Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (567 500,00 грн) та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Ураховуючи зазначене, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Щодо доводів касаційної скарги про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника
Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обгрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Доводи касаційної скарги про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики є необгрунтованими, оскільки заявник не навів прикладів неоднакового застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права у подібних правовідносинах, які б свідчили про те, що оскаржуване судове рішення не відповідає усталеній судовій практиці, а тому касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Щодо доводів заявника про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення, Верховний Суд зазначає, що поняття значного суспільного інтересу та винятковості є оціночними та потребують належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення, а сама по собі вказівка про це у касаційній скарзі не дає підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховний Суд врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не обґрунтував наявність виключних обставин, які за положеннями ЦПК України могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (рішення від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»).
Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від
07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства
з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» на рішення Міловського районного суду Луганської області від 13 травня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» про захист прав споживача, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак