19 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 490/11390/16
провадження № 61-17027ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2020 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення
за нововиявленими обставинами у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Забота» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги на утримання житлових будинків та прибудинкових територій,
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
07 січня 2021 року ОСОБА_1 оскаржив вказане судове рішення
в апеляційному порядку.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 19 січня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження і залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 для сплати судового збору.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва
від 07 грудня 2020 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2020 року.
31 жовтня 2021 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надіслав касаційну скаргу на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва
від 07 грудня 2020 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду
від 06 квітня 2021 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2020 рокунеобхідно відмовити, з огляду на наступне.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення
у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
З огляду на вищевказані обставини та норми закону, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2020 року необхідно відмовити
з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2021 року вже відмовлено
у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вище зазначене судове рішення.
Касаційна скарга на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 06 квітня
2021 року не може бути прийнята до розгляду судом та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина 2 статті 390 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Вказану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, і ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення цього строку, в обґрунтування якого він посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали апеляційного суду він отримав 21 квітня 2021 року (доказів отримання
не надано), і 20 травня 2021 року подав на електронну пошту Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва
від 07 грудня 2020 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду
від 06 квітня 2021 року, яку ухвалою суду від 15 липня 2021 року повернуто. Зазначає, що із текстом вказаної ухвали Верховного Суду він ознайомився після проходження десятиденного карантину за встановленим при перетині кордону мобільним додатком «Вдома». Також вказує, що у зв'язку із перебуванням тривалий час за межами території України, проходженням карантину після повернення, та за станом здоров'я не мав можливості направляти рекомендовану кореспонденцію поштою.
Просив, у зв'язку із посиленням на території України карантинних заходів, визнати зазначені ним підстави поважними та поновити строк на касаційне оскарження судового рішення.
Разом з цим, вказані ОСОБА_1 підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів касаційного провадження, уперше ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2020 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року - 20 травня 2021 року/
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2021 року вказану касаційну скаргу повернуто.
Як зазначає ОСОБА_1 , із ухвалою Верховного Суду він ознайомився після проходження десятиденного карантину за встановленим при перетині кордону мобільним додатком «Вдома», однак дати ознайомлення він не вказує,
як і не зазначає відомостей про отримання вказаної ухвали.
31 жовтня 2021 року ОСОБА_1 повторно подано в системі «Електронний суд» касаційну скаргу на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва
від 07 грудня 2020 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду
від 06 квітня 2021 року, в якій не наведено обґрунтованих підстав, та не надано належних доказів, що завадило йому звернутися із касаційною скаргою у строк, передбачений статтею 390 ЦПК України.
Крім того, щодо посилання ОСОБА_1 на введення та посилення на території України карантину з метою запобігання розповсюдження коронавірусної хвороби, то необхідно зазначити наступне.
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року (далі - Закон № 540-ІХ).
18 червня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін
до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-ІХ).
Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону передбачено,
що процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року
№ 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки
(у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими Кодексами), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.
Закон № 731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року, а тому строки, які були автоматично продовженні згідно із Законом № 540-ІХ, продовжуються
до 06 серпня 2020 року.
Таким чином, пропуск строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду у зв'язку із запровадженням та посиленням на території України карантину,
не може бути визнано поважною підставою, оскільки касаційну скаргу подано ОСОБА_1 після 06 серпня 2020 року, а саме - 31 жовтня 2021 року.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій навести інші поважні підстави пропуску цього строку та надати належні докази
на підтвердження поважності зазначених підстав.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України
до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з цим, у касаційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, з посиланням на те, що відповідно
до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», він звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами,
що пов'язані з порушенням їх прав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі
№ 761/24881/16-ц зазначила, що споживач звільняється від сплати судового збору як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний аналіз зазначеного Закону та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому у статті 5 цього Закону, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору і не містить позиції про те,
що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
При прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
Аналіз наведених норм Закону дає підстави для висновку, що від сплати судового збору за подання позовів, апеляційної (касаційної) скарги у спорах,
що виникають, з договірних, кредитних правовідносин, споживачі звільнені лише у разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів,
а не відповідачів.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за послуги
на утримання житлових будинків та прибудинкових територій.
Тобто, відповідачі при поданні касаційної скарги у спорах, що виникають
з договірних правовідносин мають сплачувати судовий збір.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом
на дату подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання фізичною особою касаційної скарги на ухвалу суду становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня
2021 року становить 2 270,00грн.
Отже, ОСОБА_1 за подання касаційної скарги на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року необхідно сплатити 454,00 грн судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, ОСОБА_1 необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги, з урахуванням передбачених статтею 409 ЦПК України повноважень касаційного суду, та надати нову реакцію касаційної скарги відповідно
до кількості учасників справи, оскільки наслідками скасування судового рішення апеляційного суду є направлення справи до суду апеляційної інстанції.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала,
не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду
м. Миколаєва від 07 грудня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК «Забота» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги на утримання житлових будинків
та прибудинкових територій.
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 19 грудня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Якщо інші наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська