Постанова
Іменем України
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 243/5056/20
провадження № 61-14037св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у складі судді Мінаєва І. М. від 26 квітня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Мірути О. А., Хейло Я. В.,
від 28 липня 2021 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності, усунення перешкод у користуванні власністю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є власником 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , а також 1/2 частини земельних ділянок, кадастровий номер 1414100000:01:009:0034, площею 0,1 га, та кадастровий номер 1414100000:01:009:0831, площею 0,0443 га. Співвласником інших часток зазначеного нерухомого майна є відповідачі. Зазначав, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає у спірному будинку, перешкоджає йому у користуванні його власністю, не надає йому ключі від вхідних воріт та дверей будинку, внаслідок чого він не має доступу до своєї власності. Зазначав, що він звернувся до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз із замовленням на проведення будівельно-технічного дослідження щодо визначення варіантів поділу майна, в результаті чого було складено висновок, згідно з яким запропоновано 3 варіанти поділу.
22 травня 2020 року він направив відповідачам лист з пропозицією поділу спільної будівлі згідно з третім варіантом експертизи та пропонував у разі їхньої незгоди з запропонованим варіантом поділу презентувати свій варіант, а у випадку досягнення згоди про поділ нежитлових приміщень запропонував здійснити нотаріальне посвідчення правочину. Окрім того, він просив ОСОБА_2 надати йому ключі від хвіртки, вхідних дверей та воріт будинку, оскільки він не має доступу до своєї власності. Відповіді не надійшло, ключі йому передані не були.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив виділити йому в натурі частку із майна, що є у частковій власності відповідачів, а саме у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , земельних ділянок, кадастровий номер 1414100000:01:009:0034, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 1414100000:01:009:0831, загальною площею 0,0443 га, розташованих за вищезазначеною адресою, визнавши за ним право власності на майно в житловому будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 50,26 кв. м, а також право власності на навіс літера Ж, площею 29,9 кв. м, огорожу № 4, ворота № 6; право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,02215 га, яка розташована на земельній ділянці, кадастровий номер 1414100000:01:009:0831, із відповідними межами; право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0437 га, яка розташована на земельній ділянці 1414100000:01:009:0034, із відповідними межами; припинити його право спільної часткової власності на вищезазначене виділене йому майно, стягнувши із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на його користь в рахунок компенсації припинення права власності на його частку у спільній частковій власності на житловий будинок АДРЕСА_1 60 529, 84 грн та в праві власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1414100000:01:009:0034,
6 252, 12 грн, а всього 66 781, 96 грн; зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у користуванні житловим будинком й земельними ділянками АДРЕСА_1 та передати йому ключі від вхідної хвіртки до двору і вхідних дверей до зазначеного будинку; стягнути солідарно із відповідачів судові витрати.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області
від 26 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, усунення перешкод у користуванні власністю задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні житловим будинком та земельними ділянками
АДРЕСА_1 і передати ОСОБА_1 ключі від вхідної хвіртки до подвір'я та вхідних дверей до спірного будинку.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 500 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю в понесених судових витратах, а саме витратах, пов'язаних із залученням експерта,
та витратах на професійну правничу допомогу, у сумі 345, 12 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 840, 80 грн.
Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав доказів на підтвердження можливості здійснення перепланування житлового будинку без втрати його цільового призначення, пов'язаним з втручанням в загальні інженерні мережі, що передбачено у трьох варіантах виділу частки згідно з висновком експерта. Суд першої інстанції зазначив, що запропонований позивачем виділ частки потребує отримання відповідних документів, що дають право на виконання робіт, які мають бути отримані до ухвалення судом рішення, отже суд позбавлений можливості захистити порушене право позивача в обраний ним спосіб. Задовольняючи позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є власником 1/4 частки спірного домоволодіння та 1/2 частки кожної з земельних ділянок, а відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні його власністю.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 28 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня
2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що для виділу частки позивача за запропонованим ним третім варіантом згідно висновку експертизи необхідно здійснити певний перелік робіт з втручанням у несучі конструкції будинку та влаштуванням автономних інженерних систем. Втручання в інженерну мережу загального користування, особливо системи енергопостачання, газопостачання з метою забезпечення функціонування окремого об'єкта нерухомого майна у розумінні статті 181 ЦК України, потребує отримання відповідних дозвільних документів. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не надав висновків (дозволів) відповідних служб, що надають таке право про виділ частини спірного майна в натурі. Апеляційний суд відхилив надані до апеляційної скарги відповіді від відділу державного архітектурно-будівельного контролю Слов'янської міської ради Донецької області, КП «Словміськводоканал», ПАТ «Донецькоблгаз», посилаючись на те, що позивач не надав доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали надати зазначенні докази під час розгляду справи судом першої інстанції.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасуватирішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 28 липня 2021 року у частині відмови
у задоволенні позовних вимог і ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення його позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами норм матеріального права, посилаючись
на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду
від 23 вересня 2020 року № 654/2080/17-ц та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також
на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судом зібраних
у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що для вирішення питання про виділ частки майна спочатку треба оформити право власності на виділену частину, а надалі отримувати відповідні дозвільні документи на переобладнання нерухомості. На думку заявника, при виділі частки співвласника нерухомого майна достатньо лише висновку, який встановлює технічну можливість переобладнання. Особа, яка подала касаційну скаргу, стверджує, що до апеляційної скарги були надані відповіді державних органів, згідно яких дозволи на будівельні роботи з перепланування та певні висновки про можливість приєднання до інженерних мереж будинку можуть бути надані після надання правовстановлюючих документів та присвоєння адреси. Вважає, що у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 квітня 2020 року № 3221/3224 встановлено технічну можливість поділу спірного будинку та виділу 1/4 частини будинку та 1/2 частини земельних ділянок з урахуванням державних будівельних норм.
Судові рішення оскаржуються лише у частині відмови у задоволенні позовних вимог, тому в іншій частині касаційному перегляду не підлягають з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 01 квітня 2020 року, виданих приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Бігуном В. В., спадкоємцями майна ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_2 (1/4 частка), син ОСОБА_1 (1/2 частка) та син ОСОБА_3 (1/4 частка).
Спадщина, на яку видані свідоцтва, складається з 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_1
на 1/4 частку вищезазначеного домоволодіння зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 квітня 2020 року.
До складу спадщини увійшла земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 1414100000:01:009:0034, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину вищезазначеної земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 квітня 2020 року.
До складу спадщини увійшла і земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0443 га, кадастровий номер 1414100000:01:009:0831, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину вищезазначеної земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 квітня 2020 року.
Згідно довідки комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» № 642-18/0.45/01 від 26 лютого 2020 року станом на 19 лютого 2020 року об'єкт нерухомого майна - будинок АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку А, житловою площею 62,6 кв. м, загальною площею 224,9 кв. м, гаражу Б, вбиральні-душу В, альтанки Г, сараю Д, навісу Ж, колодязю 1, огорожі 2, 4,
воріт 3, хвіртки 5, воріт 6.
Відповідно до технічного паспорту № 20832 на домоволодіння АДРЕСА_1 житловий будинок А складається з: коридору (1), площею 16,1 кв. м, туалету (2), площею 1,4 кв. м, ванної (3), площею 6,1 кв. м, житлової кімнати (4), площею 13,7 кв. м, житлової кімнати (5), площею 14,7 кв. м, житлової кімнати (6), площею
12,6 кв. м, кухні (7), площею 18,2 кв. м, житлової кімнати (8), площею
21,6 кв. м, приміщення (І), площею 63,3 кв. м, приміщення (ІІ), площею
17,8 кв. м, приміщення (ІІІ), площею 23,3 кв. м, веранди (ІV), площею
16,1 кв. м. Згідно плану будинку несучими стінами на першому поверсі є чотири стіни по периметру будинку та стіна між приміщеннями 1 та 6, 7 і 8.
Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 3221-3224 від 30 квітня 2020 року, складеним судовим експертом Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз на замовлення ОСОБА_1 , встановлено, що в результаті дослідження наданої документації з технічної точки зору розділити будинок АДРЕСА_1 відповідно до часток сторін у праві власності на домоволодіння, а саме 1/4 та 3/4 можливо з відступом від ідеальних часток співвласників. Можливі варіанти та розрахунок відхилень від ідеальних часток наведені в дослідницькій частині та графічних додатках. З технічної точки зору розділити земельні ділянки, кадастрові номери 1414100000:01:009:0034 та 1414100000:01:009:0831, відповідно до часток сторін у праві власності на земельні ділянки, а саме 1/2 та 1/2 можливо з відступом від ідеальних часток співвласників. Можливі варіанти та розрахунок відхилень від ідеальних часток наведені в дослідницькій частині висновку та графічних додатках.
Згідно з першим варіантом поділу запропоновано у власність співвласника, частка якого складає 1/4, виділити приміщення № 6, площею 12,6 кв. м, приміщення № 7, площею 18,2 кв. м, приміщення IV, площею 16,1 кв. м, загальна площа приміщень становитиме 46,9 кв. м, відступ від ідеальної
1/4 частки складає 9,3 кв. м, відновлювальною вартістю 93 302,00 грн. Земельну ділянку, кадастровий номер 1414100000:01:009:0034, запропоновано розподілити відповідно до схеми, а земельну ділянку, кадастровий номер 1414100000:01:009:0831, - виділити в загальне користування співвласникам.
Згідно з другим варіантом поділу у власність співвласника, частка якого складає 1/4, пропонується виділити приміщення № 5, площею 14,7 кв. м, приміщення № 4, площею 13,7 кв. м, приміщення IІ, площею 17,8 кв. м, загальна площа приміщень становитиме 46,2 кв. м, відступ від ідеальної
1/4 частки складає 10 кв. м, відновлювальною вартістю 100 306,00 грн. Крім того, у власність співвласника, частка якого складає 1/4, пропонується виділити навіс Ж, площею 29,9 кв. м, огорожу (4), ворота (6). Земельні ділянки, кадастрові номери 1414100000:01:009:0034, 1414100000:01:009:0831, пропонується розподілити відповідно до схеми, відступ від ідеальної частки співвласника, частка якого складає 1/4, становить 0,0063 га.
Згідно з третім варіантом поділу у власність співвласника, частка якого складає 1/4, пропонується виділити приміщення № 5, площею 14,7 кв. м, приміщення № 4, площею 13,7 кв. м, частину приміщення № 1, площею
4,06 кв. м, приміщення ІІ, площею 17,8 кв. м, відступ від ідеальної 1/4 частки складає 6 кв. м, відновлювальною вартістю 59 683,00 грн. Крім того, у власність співвласника, частка якого складає 1/4, пропонується виділити навіс Ж, площею 29,9 кв. м, огорожу (4), ворота (6). Земельні ділянки, кадастрові номери 1414100000:01:009:0034, 1414100000:01:009:0831 пропонується розподілити відповідно до схеми, відступ від ідеальної частки співвласника, частка якого складає 1/4, становить 0,0063 га.
Для відокремлення кімнат та приміщень за варіантом 3 запропоновано здійснити певні переобладнання, а саме: закласти двірний проріз між кімнатами № 1 та № 5; улаштувати перегородку у кімнаті № 1 для формування кімнати, площею 4,06 кв. м, з подальшим обладнанням сформованої кімнати під санвузол; закласти двірний проріз між приміщеннями І та ІІ; улаштувати дверний проріз між кімнатами № 4 та № 5 , у кімнаті № 4 закласти віконний проріз з улаштуванням дверного прорізу та ганку; облаштувати сходи та двірний проріз до приміщення ІІ; переобладнати комунікації для відокремленого використання інженерних мереж у встановленому законодавством порядку.
Позивач 22 травня 2020 року звертався до відповідачів із пропозицією поділити будинок та земельні ділянки.
Висновком експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 6099-6100 від 22 січня 2021 року, складеним на виконання ухвали суду про проведення судової будівельно-технічної експертизи, встановлено, що виділити в натурі (розділити на ізольовані частки) житловий будинок АДРЕСА_1
у відповідності до ідеальних часток співвласників по 1/4, 1/8 та 5/8 з дотриманням вимог нормативних актів, чинних на момент проведення дослідження, з технічної точки зору не виявляється можливим. Враховуючи дослідження з першого питання, земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1414100000:01:009:0034, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розділити у натурі у відповідності до часток співвласників, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/4 частці,
ОСОБА_1 - 1/2 частку не представляється можливим та запропоновано у загальне користування співвласниками. Земельну ділянку, кадастровий номер 1414100000:01:009:0831, яка розташована по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розділити (виділити в натурі) у відповідності до часток співвласників з технічної точки зору можливо, однак, беручи до уваги встановлені обставини під час дослідження з попередніх питань, є недоцільним.
У судовому засіданні експерт ОСОБА_6 пояснив, що ним проводилися дослідження у відповідності до конкретно поставлених питань. В результаті проведених досліджень ним було встановлено, що технічно можливо виділити 1/4 частку з домоволодіння, але неможливо виділити в натурі частки кожному зі співвласників, що становлять 1/4, 5/8 та 1/8. Переобладнання інженерних мереж житлового будинку передбачає втручання в інженерні системи загального користування, а вказані ним у висновку другий та третій варіанти виділу частки також передбачають втручання в несучі конструкції будинку.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд загалом погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи із наступного.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, або якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частиною першою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно з частинами другою-третьою статті 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Згідно з частиною другою статті 364 ЦК України якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Статтями 364, 367 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.
За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом.
Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі такої частки власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вхід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.
Основними вимогами до будівель і споруд є забезпечення: механічного опору та стійкості, пожежної безпеки, гігієни, здоров'я та захисту довкілля, безпеки і доступності під час експлуатації, захисту від шуму та вібрації, енергозбереження та енергоефективності, сталого використання природних ресурсів тощо (частина 7-2 Закону України «Про будівельні норми»).
Статтею 152 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Згідно пункту 1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій), не допускається перепланування, переобладнання, реконструкція житлових приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту. Не допускається перепланування, переобладнання житлових приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або даній квартирі (житловому приміщенні).
Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради відповідно до законодавства
(пункт 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій).
За змістом пункту 1.4.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій переобладнання - це улаштування в окремих жилих будинках, квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків (пункт 1.4.3 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій).
Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт (стаття 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»,
ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».
Відповідно до наявної містобудівної документації здійснюється розроблення будівельного паспорта, порядок оформлення й видачі якого передбачені Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженим наказом Міністерстварегіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103.
Пунктом 2.4 цього Порядку передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику у зв'язку із невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт має містити відомості про будівельний паспорт, відомості про виконавця робіт тощо (Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466).
При вирішенні спору про поділ нерухомого майна в натурі в разі необхідності його переобладнання та перепланування позивач має довести, що будівельні роботи, які планується провести, відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, детальним планам територій, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутністьобставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи спір у частини позовної вимоги про виділ частки житлового будинку в натурі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що виділ позивачу в натурі частки житлового будинку можливий лише за умови перепланування будинку шляхом втручання у несучі конструкції будинку та інженерні мережі загального користування, що підтверджено висновками експертів Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 6099-6100 від 22 січня 2021 року та від 30 квітня 2020 року№ 3221-3224.
Судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що до ухвалення судом першої інстанції рішення у справі позивачем не надано документів (будівельний паспорт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт), які б підтверджували, що будівельні роботи з переобладнання та перепланування у спірному житловому будинку, які необхідно провести для виділу частки з будинку в натурі, відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, детальним планам територій, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Безпідставними є посилання касаційної скарги на те, що позивач звертався до компетентних органів із відповідними запитами, проте суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки наданим до апеляційної скарги доказам, необґрунтовано відмовивши у їх прийнятті, оскільки надані позивачем до апеляційної скарги відповіді органу місцевого самоврядування та відповідних підприємств не можуть вважатись належними доказами, які підтверджують відповідність перепланування містобудівній документації на місцевому рівні, детальним планам територій, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а лише роз'яснюють порядок отримання необхідної документації.
Отже суди попередніх інстанцій дійшли загалом обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення цих позовних вимог.
Співвласники спірного майна не позбавлені можливості вирішити питання щодо порядку користування домоволодінням у визначений законом спосіб чи звернутися до органу місцевого самоврядування з метою отримання передбачених нормативно-правовими актами документів на проведення переобладнань та перепланувань у спірному житловому будинку.
Висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються із висновками, висловленими у постановах Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 1301/1448/12 (провадження № 61-46643св18), від 23 вересня 2020 року у справі № 654/2080/17-ц (провадження № 61-3792св19), від 27 січня 2021 року у справі № 361/2430/18-ц (провадження № 61-12338св20), від 17 листопада 2021 року у справі № 495/5293/15-ц (провадження № 12756св20).
Колегією суддів не встановлено підстав для відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі
№ 654/2080/17-ц (провадження № 61-3792св19).
Доводи касаційної скарги висновки судів попередніх інстанцій не спростовують, значною мірою зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
Порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, судами попередніх інстанцій зроблена належна правова оцінка доказів.
За змістом статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасуванняоскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 28 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович